Купи слона: Як українська влада буде продавати держбанки

Фінансові експерти побоюються, що продати українські фінансові активи буде непросто. Особливо за справедливою ціною, а також враховуючи обставини кризи: коли в секторі діють значні обмеження з боку регулятора, Національного банку, а сама галузь перебуває в ситуації нестачі ліквідності, змушена резервувати значні суми коштів і, відповідно, не може задіяти широкомасштабне кредитування, щоб мати стабільний дохід

Купи слона: Як українська влада буде продавати держбанки
Новое время

Михайло Поживанов

голова Фонду муніципальних реформ "Магдебурзьке право"

Фінансові експерти побоюються, що продати українські фінансові активи буде непросто. Особливо за справедливою ціною, а також враховуючи обставини кризи: коли в секторі діють значні обмеження з боку регулятора, Національного банку, а сама галузь перебуває в ситуації нестачі ліквідності, змушена резервувати значні суми коштів і, відповідно, не може задіяти широкомасштабне кредитування, щоб мати стабільний дохід

Діючи, очевидно, за принципом "купи козу – продай козу", українська влада вирішила скинути баласт у вигляді державних банків. Питання про те, навіщо їх було акумулювати перед тим, як від них позбавлятися, слід адресувати Міністерству фінансів. Яке, втім, мовчить з цього приводу, а точніше, лише розповідає про те, як продаж банків простимулює фінансовий розвиток, приплив інвестицій, розширення обсягів кредитування тощо. "Держава зменшить частку ринку з 55% у 2017 році до 24% у середньостроковій перспективі до 2022 року, – заявляє міністр фінансів Олександр Данилюк. – Стратегія передбачає зниження частки держбанків і зміну пріоритетів держбанків".

Нагадаю, що зараз держава контролює п'ять банків: "ПриватБанк", "Ощадбанк", "Укрексімбанк", "Укргазбанк" і невеликий "Розрахунковий центр". За даними Нацбанку, на сьогодні вони сконцентрували 55 відсотків всіх банківських активів (693 млрд гривень). Згідно баченню Мінфіну, конкретну спеціалізацію повинен мати тільки "Укрексімбанк". Він буде орієнтуватися на кредитування великого і середнього бізнесу і обслуговування експортно-імпортних операцій. Решта протягом найближчих 3-5 років почнуть продавати свої активи. І це, я вважаю, абсолютно правильно.

Новини за темою

Подібної практики – коли держава перетягує на себе банківську ковдру в настільки значною мірою – не існує ні в одній цивілізованій країні світу. А там, де частка держави на банківському ринку надзвичайно висока, високі й бюджетні витрати на утримання держбанків. І це – перший великий мінус. Другий полягає в тому, що така система не є інвестиційно привабливою. Прообраз Сбербанку СРСР – єдиного монополіста в своїй області – нікому не цікавий. Держава, яка вперто домінує в банківському секторі, свідомо знекровлює власну економіку. Схоже, це почали розуміти і в Мінфіні, заговоривши про те, як важливо зацікавити (насамперед, продажем "Ощадбанку") міжнародних акціонерів. Ось тільки наскільки подібні плани здійснити?

Слід зазначити, що, з одного боку, урядова ініціатива відразу знайшла схвальний відгук в міжнародних фінансових структурах. Так, Європейський банк реконструкції і розвитку вустами директора ЄБРР в Україні Шевки Аджунера підтримав затверджену Кабінетом Міністрів оновлену стратегію для державних банків. Аджунер заявляє, що, крім ЄБРР, у розробці документа брали участь й інші міжнародні організації: Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародний валютний фонд. Одним словом, для того, щоб направити український Мінфін на шлях істинний, знадобилися кращі фінансові уми.

Але є одне велике "але". Фінансові експерти побоюються, що продати українські фінансові активи буде непросто. Особливо за справедливою ціною, а також враховуючи обставини кризи: коли в секторі діють значні обмеження з боку регулятора, Національного банку, а сама галузь перебуває в ситуації нестачі ліквідності, змушена резервувати значні суми коштів і, відповідно, не може задіяти широкомасштабне кредитування, щоб мати стабільний дохід.

Саме тому ми і отримуємо ситуацію в Україні, коли тільки 53% населення старше 15 років користується банківськими послугами. У Туреччині ця цифра становить 65%, а в Польщі – 78%. При цьому, за словами експертів, обсяги роздрібного кредитування в Польщі становлять 35% від ВВП, в Туреччині – 16%, в Україні – 3%. Обсяги депозитів у Польщі становлять 52% від ВВП, в Туреччині – 44% від ВВП, в Україні – 35%. Єдиний показник, за яким ми не поступаємося іншим країнам, – це корпоративні кредити: у Польщі – 15% від ВВП, в Туреччині – 53%, а в Україні – 17%.

Новини за темою

Є план уряду щодо того, як виправляти сформовані положення? І так, і ні. Поки що можна говорити лише про райдужне майбутнє, яке бачать на вулиці Грушевського. Так, наприклад, відповідно до прийнятої стратегії, до 2022 року багато показників українського банківського сектора повинні покращитися. Зокрема, за прогнозами Мінфіну, частка кредитування зросте з 20% ВВП у 2017 до 27% ВВП у 2022, частка роздрібних кредитів при цьому збільшиться з 15 до 26% ВВП. Влада планує забезпечувати доступність кредитів фізособам простими методами. Так, кількість банківських відділень, яка в останні роки тільки скорочувалася, зросте. Правда, важко сказати, як впишеться в цю тенденцію істотне скорочення, наприклад, кількості банківських відділень "Ощадбанку", які вже анонсував Мінфін.

Є певні наміри у міністерства і щодо облікової ставки НБУ, яка повинна знизитися до 6%. При цьому протягом останніх місяців облікова ставка Нацбанку у нас тільки зростає, причому досить швидко. Сьогодні, як відомо, вона становить 17%. Робиться це для стримування падіння курсу національної валюти – подібний мотив зрозумілий, от тільки неясно, як він корелює з благими намірами уряду. Тому експерти задають питання, наскільки виправданими можуть бути прогнози, адресовані 2022 року?

Природно, для того, щоб подібні тенденції стали незворотними протягом п'яти наступних років, доведеться чимало попрацювати. Чи готовий до цього нинішній Національний банк України, який навіть не може отримати повноцінного керівника – питання не тільки до команди регулятора, але і до президента, до компетенції якого належать, зокрема, кадрові питання.

Однак мова не тільки про кадри. Важливим питанням є і можливість повернути гроші, які держава вже "влила" в банки. Мільярди гривень бюджетних грошей поглинули за останній час "ПриватБанк", "Ощадбанк" і "Укрексімбанк". Перспективи повернення таких значних сум поки залишаються примарними, однак і управління банками державою не є ефективним. При цьому докапіталізація згаданих банків триватиме. Так, стратегія розвитку "Ощадбанку" до 2022 року передбачає дорезервування його історичного портфеля, сформованого до 2014 року, на 17,5 млрд грн. Суми величезні, а дохід від приватизації тим часом нікчемний. Влітку минулого року ледве вдалося продати китайської біржі Bohai Commodity колишній державний "Український банк реконструкції і розвитку" всього лише за 82,8 млн гривень.

Новини за темою

Подібний стиль господарювання не можна назвати задовільним і таким, що сприяє оптимістичному настрою. Через те, що банківська система України в останні роки в більшій мірі обслуговувала "корпоративні" інтереси вузького кола осіб, чим працювала на державу, вона накопичила значну кількість вад. З останніми доводиться працювати, а от чи успішною виявиться подібна робота – покаже час.

Михайло Поживанов

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>