Кризу не можна ошукати: Про недовіру до влади і запит на справедливість

Кризу не можна ошукати: Про недовіру до влади і запит на справедливість
З відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Верховна Рада й уряд перестали виробляти головний капітал влади – довіру. По правді кажучи, у найбіднішій європейській країні топ-чиновнику соромно бути дуже багатим, а як же інакше, якщо навколо тебе живе стільки бідних, хворих і нещасних людей.

Про необхідність змінюватися політичні лідери лише говорять, але реально змінювати нічого не хочуть, мовляв, нехай приїде в Україну закордонний дядько з великими грошима і заплатить за справедливість.

Відверто кажучи, як і багато моїх колег, розраховував на краще, однак, згідно з останньою доповіддю Ради безпеки ООН про рівень забезпеченості продовольством у різних країнах світу, на території України подібні проблеми відчувають 1,2 мільйона осіб.

Новини за темою

Окрім нашої країни, до цього списку увійшли 16 держав: Афганістан, Бурунді, Центрально-Африканська Республіка, Конго, Гвінея-Бісау, Гаїті, Ірак, Ліван, Ліберія, Малі, Сомалі, Південний Судан, Судан, Сирія, Ємен і Чад.

Таке відчуття, що політики хочуть навічно зафіксувати наше відставання і бідність, адже навіть неоподатковуваний річний доход у Німеччині для громадянина-одинака становить 9 тисяч євро, що більше середньорічної зарплати в Україні.  

Так, нам потрібно говорити про справедливість і через податкову систему. Як цього домогтися, запустивши на повну потужність виробничу економіку? По-перше, провести реформу заробітної плати. По-друге, запровадити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб.

По-третє, в 7-8 разів збільшити сектор малого бізнесу та самозайнятості. По-четверте, переглянути склад і зміст прожиткового мінімуму та споживчого кошика. По-п'яте, перерахувати мінімальну зарплату і пенсію у відповідності з особливостями різних регіонів України.

По-шосте, заморозити хоча б на 2-3 роки тарифи і ціни на енергоресурси для бідного населення.

У нас неефективна податкова система, але ми з впертістю продовжуємо обговорювати рівень ставок різних податків, не обговорюючи реальну чинну систему в Україні.

Не хочемо уважніше вивчити, наприклад, багаторівневу прогресивну шкалу оподаткування в інших країнах Європи. Там податкова ставка кожного наступного рівня зростає східчасто зі збільшенням оподатковуваного доходу.

Кількість рівнів може бути мінімальною – 2 (у Польщі) або 3 (в Австрії) і сягати певного максимуму – 18 (у Люксембурзі).

Особливість багаторівневої прогресії (оподаткування) в тому, що при діленні на рівні, підвищена ставка податку накладається не на весь прибуток у цілому, а лише на ту частину, яка перевищила нижню межу даного рівня.

Ну й остаточний податок визначається як сума податків кожного окремого рівня. 

Але чи не замислювалися ви, чому Кабмін на тлі деградації національної економіки постійно відтягує переведення українських ринків на принципи відкритої справедливої біржової торгівлі за технічної підтримки USAID та ЄБРР і ніяк не ухвалюється у Верховній Раді проект закону "Про ринки капіталу"?

Одні і ті ж питання, чому? Думаю, не помилюся, якщо припущу: тому що у нас досі безпрецедентно високий рівень офшоризації та корупції.

До того ж Кабміну для зменшення дефіциту держбюджету великого розуму не треба: досить підсилити податковий тиск на бізнес, а соціальні витрати - скоротити. Все! Так лінійно і діють.

І гривня – чудовий інструмент для влади, щоб заощадження громадян також обкласти підвищеним податком. Адже розміщення Мінфіном держоблігацій (ОВДП), кажучи по-простому, означає для фінансової влади взяти податок з населення в майбутньому, а інфляція – це податок з населення сьогодні.

Щоправда, Володимир Гройсман повинен розуміти, що такі дії лише гнітюче впливають на економіку будь-якого типу, вони завжди скорочують шанси на розвиток. У зв'язку з цим хочу нагадати, що в кінці 70-х років минулого століття інфляція в Америці сягала 18%, а облікова ставка ФРС США була 19%.

І треба чесно сказати, що в ті 70-ті роки відбулося різке падіння життєвого рівня населення Сполучених Штатів, і на початку 80-х років цей спад продовжився.

Враховуючи світовий досвід, аналітики Світового банку погіршили прогноз зростання ВВП України на поточний 2019 рік з 3,5% до 2,9%. Відповідно, впадуть і реальні доходи пересічних українців.

Висловлю свою експертну думку, чим викликане очікуване падіння ВВП? По-перше, це кон'юнктурний спад. По-друге, це масштабні геополітичні шоки, включаючи тривалий збройний конфлікт на сході країни.

По-третє, це структурне уповільнення, викликане або зниженням ефективності використання праці і капіталу, або неможливістю додаткового їх залучення в українську економіку.

У цьому контексті мені легко говорити, що треба робити, наприклад, з податками, оскільки в бізнесі я з 1992 року.

Так-от, якщо підвищувати податки в умовах кон'юнктурного спаду бізнес-циклу, як це робить Кабмін Гройсмана, то це груба помилка, навпаки, в цьому випадку слід знижувати податковий тиск, щоб стимулювати ділову активність.

Ну і при структурному уповільненні теж треба знижувати податки, хоча Володимир Гройсман і тут робить з точністю до навпаки. Адже навіть якщо наша економіка втримається на технічному дефолті, то все одно до кінця 2019 року наш борговий ринок чекає обвал на 10-15%.

Новини за темою

А якщо, борони боже, влада зважиться підвищити 18% облікову ставку НБУ (тим самим збільшивши вартість кредитування наших підприємств і фізичних осіб) – це призведе до ще більших боргових проблем і каскадного банкрутства українських компаній.

Нарешті, важливо домогтися макроекономічної збалансованості для економічного зростання. Без цього всі зусилля будуть марними. І тут, на мій погляд, треба починати не з податків, як чинять в уряді та Верховній Раді, а – з витрат.

Так, у нас занадто багато неефективних держвидатків. Бюджет-2019 просто перекошений і не може стимулювати малий та середній бізнес. Порушено збалансованість місцевих бюджетів, за що, врешті-решт, відповідатиме Київ.

Але найголовніше – треба, щоб у кожної грубої помилки "вгорі" були конкретні прізвище, ім'я та по батькові для персональної відповідальності. Але досі у нас ніхто ні за що не відповідає.

Що робити? Окрім заходів з оздоровлення економіки країни, виділив би ще дуже важливий фактор – запит на справедливість. Це більш ніж серйозно. Час вже владі зрозуміти, що терпіння загрожує дією.

І, наприклад, щоб більшість пересічних громадян побачила потенціал економічного розвитку, уряду і законодавцям слід переходити до такої системи оподаткування, яка б обнуляла ставку у тих, у кого доходи менші за два прожиткові мінімуми, компенсуючи надходження до бюджету за рахунок тих, хто отримує щомісяця 200 тисяч гривень і більше.

Люди хочуть, щоб їх почули і почали поважати. Більшість з них не виходить на вулиці з протестами, але це не означає, що в країни в нинішніх умовах є потенціал розвитку.

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>