Кредитне похмілля: Хто відповість за парламентський популізм

Вартість закону про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в інвалюті становить близько 100 млрд гривень

Кредитне похмілля: Хто відповість за парламентський популізм
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Вартість закону про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в інвалюті становить близько 100 млрд гривень

Отже, народні депутати 229 голосами проголосували 2 липня в остаточному третьому читанні за законопроект №1558-1 "Про реструктуризацію зобов'язань по кредитах в іноземній валюті" за курсом на момент їхнього отримання. І це той рідкісний випадок, коли можна сказати, скільки коштує цей закон. Адже напередодні прес-служба Національного банку України заявила про те, що якщо всі кредити, надані фізичним особам-резидентам в іноземній валюті конвертувати в гривню за курсом 5,05 грн/дол. США, то банківська система зазнає збитки в сумі близько 100 млрд гривень.

Новини за темою

Якщо президент підпише документ, то відповідно до вимог прийнятого Верховною Радою закону, комерційні банки за письмовою заявою громадян України, які мають невиконані зобов'язання за кредитними договорами в іноземній валюті, зобов'язані протягом 1 місяця провести реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором. При цьому кредиторам забороняється встановлювати для позичальників додаткові зобов'язання щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій і т. д. на свою користь при проведенні реструктуризації зобов'язань за кредитними договорами. І також законом встановлено мораторій на стягнення майна, а термін його дії - протягом двох років.

Звичайно, НБУ встав на захист комерційних банків, мобілізувавши до своїх лав і низку впливових депутатів. Адже, іноді програш корисніший виграшу. Одним з перших поквапився зі своїм коментарем депутат від "Блоку Петра Порошенка" Лещенко, мовляв, прийняття закону відбулося з порушеннями. Більш різким і категоричним був у своїй оцінці події глава парламентської фракції БПП Луценко, він лаконічно назвав катастрофою прийнятий закон про реструктуризацію валютних кредитів, а його заступник народний депутат Кононенко поспішив заявити, що президент Порошенко не підпише цей закон.

Новини за темою

Загалом у нашої грошової влади є залізобетонний аргумент на користь того, щоб президент України ветував цей закон і щоб він не набрав чинності. Справа в тому, що вимога про обов'язкове вето записана у "Меморандумі про економічну і фінансову політику", який 27 лютого 2015 року підписали Україна та Міжнародний валютний фонд. Мовляв, підписання такого закону буде означати непосильне фінансове навантаження на українську економіку, так і ще більшим чином на банківську систему, яка може стати майже мертвою. Чому?

Тому що, насамперед, банки втратять здатність дотримуватися обов'язкових нормативів капіталу. Потім це призведе до необхідності негайної капіталізації банківської системи, у тому числі за рахунок держави шляхом рефінансування кредитних установ, а це вже просто непідйомні навантаження на державний бюджет. До того ж ці нововведення можуть призвести до масового віднесення комерційних банків до категорії неплатоспроможних (зараз їх вже 52), а Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доведеться істотно збільшувати свої витрати. Тільки звідки на все це гроші брати?

Новини за темою

А що далі буде відбуватися? Банківська система буде швидко доживати до того моменту, поки не почнеться широкомасштабний касовий розрив. У ці дні все дуже хитко і непередбачувано. Ця ситуація, особливо в наших фінансово-економічних умовах, турбує як звичайних людей, так і експертів. Сьогодні у нас реальний драматизм. Мабуть, тому так різноспрямовано діють і приймають ключові рішення народні депутати. Хоча вже всім депутатам, думаю, зрозуміло, що необхідно терміново змінювати фінансову систему України. Економіка живе за законами логіки і довго терпіти грубі помилки та прорахунки банкірів і грошової влади не може.

І найімовірніше у цей липневий ранок у більшості банкірів і валютних позичальників, борги яких перед банками не тільки в окремих випадках не зменшилися, а й зросли, настало-таки кредитне похмілля. Виходить, після прийняття цього закону ні банки, ні наші громадяни не знають: що робити? Грошей немає ні в тих, ні в інших. Так навіщо знову видавати кредити, якщо населення "на мілині"? І навіщо брати, якщо і так сидимо в боргах? Виходить замкнуте коло. І все ж: що робити? А може бути, нічого складного і не треба вигадувати? Просто треба навчитися рахувати гроші і хоча б зрідка заглядати в завтрашній день? Або перестати сподіватися на наше вічне "авось"?

Новини за темою

Так, кредити – це важливий механізм розвитку економіки країни. Правда, не можна прийти до розумного споживання, не набивши ґуль. Тому завдання народних депутатів і нашої грошової влади – надати громадянам України такі можливості і таке правове поле, щоб їхнє зниження було не настільки болісним і щоб вони швидше приходили до здорового глузду.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>