Крах коаліції та позачергові вибори парламенту – бути чи не бути

Крах коаліції та позачергові вибори парламенту – бути чи не бути
З відкритих джерел

Під час президентської виборчої кампанії деякі експерти і політики все частіше починають говорити, що після обрання українцями 21 квітня 2019 року нового президента існує ризик дострокового розпуску парламенту. 

Здебільшого всі аргументи зводяться до того, що в нинішній Верховній Раді коаліція надто слабка, голосів у неї і так бракує, а ще й якщо чинного президента не переоберуть на другий термін, то вона з великою ймовірністю може взагалі припинити своє існування.

Чи бути в реальності позачерговим виборам народних депутатів? Що ж, на це питання є чітка юридична відповідь.

За загальним правилом парламент обирається на п’ятирічний строк, а повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Проте, відповідно до ст. 90 Конституції України, якщо протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій, тоді президент справді має право достроково припинити її повноваження.

Новини за темою

Основний закон передбачає і своєрідний "запобіжник" від маніпуляцій. Зокрема, повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або президента України.

Тут важливо з’ясувати, коли закінчуються останні шість місяців повноважень теперішнього парламенту. Це принциповий момент.

Нагадаю, Верховну Раду України 8-го скликання обрали на виборах 26 жовтня 2014 року. Її перше засідання відбулося 27 листопада 2014 року, і тоді ж припинилися повноваження попередньої ВРУ.

Відповідно до ст. 77 Конституції України, чергові вибори до парламенту відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України. Тобто, якщо все йтиме за планом, то наступні вибори до парламенту проведуть 27 жовтня 2019 року.

У статтях 98 та 99 закону України "Про вибори народних депутатів України" йдеться, що ЦВК не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня голосування встановлює результати виборів депутатів у загальнодержавному та одномандатних виборчих округах. Це має відбутися найпізніше 11 листопада 2019 року.

Окрім цього, у ст. 100 вказаного вище закону України передбачено, що ЦВК не пізніше як на п’ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр".

Таке офіційне оприлюднення має відбутися не пізніше 16 листопада 2019 року.

Відповідно до ст. 82 Конституції України Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше, ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.

Таким чином перше засідання першої сесії парламенту України 9-го скликання і одночасне припинення повноважень ВРУ 8-го скликання має відбутися найпізніше 16 грудня 2019 року.

Звичайно, ЦВК може підсумувати голосування швидше, і перше засідання новообраної ВРУ може також бути проведено раніше. Проте кінцевий термін для організації такого засідання визначений у Конституції України.

З огляду на це, останні шість місяців повноважень парламенту потрібно відраховувати саме з 16 червня 2019 року.

Теоретично до цього часу в Україні може відбутися інавгурація новообраного президента, і коаліції депутатських фракцій де-факто вже може і не існувати.

Однак із припиненням функціонування коаліції де-юре є певні нюанси. Тут не все так просто.

На сьогодні правовідносини щодо функціонування в парламенті коаліції депутатських фракцій врегульовано лише в Конституції України.

Раніше певні норми були і в Регламенті Верховної Ради, але такі положення визнали неконституційними.

Тому чітко передбаченого моменту, з яким слід пов’язувати припинення функціонування коаліції і від якого варто відраховувати місячний строк для створення нової більшості в парламенті, у чинному законодавстві не встановлено.

Ст. 27 Регламенту Верховної Ради визначає, що до повноважень головуючого на пленарному засіданні належить оголошення офіційних повідомлень. Відповідно, і про розпуск коаліції також мало би бути офіційно оголошено під час засідання парламенту.

За відсутності такого оголошення де-юре коаліція існуватиме. Навіть у тому випадку, якщо у її складі залишиться менше народних депутатів від кількості, передбаченої Конституцією України.

Якщо ж хтось і вирішить подати до суду за бездіяльність головуючого Верховної Ради, то це кардинально ситуацію не змінить. Поки завершиться судовий процес з цього приводу, парламент вже не можна буде достроково розпустити.

Адже в останні шість місяців його повноважень розпуск заборонено Конституцією України.

Новини за темою

Не так давно у ЗМІ з’явилась інформація, що факт відсутності коаліції у Верховній Раді може констатувати Окружний адміністративний суд м. Києва (під час розгляду позову про визнання протиправною бездіяльності координаторів коаліції щодо незабезпечення внесення коаліцією депутатських фракцій прем’єр-міністру України пропозиції щодо кандидатури міністра охорони здоров’я).

Цей суд ще 6 березня 2019 року частково задовольнив клопотання про витребування у Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради України, коаліції депутатських фракцій у парламенті відомості станом на 28 лютого 2019 року із зазначенням прізвищ, імен, по батькові народних депутатів, що входять до складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Однак, навіть якщо у цій справі й ухвалять рішення (в якому суд констатуватиме, що не було надано належних доказів існування у Верховній Раді коаліції), то президенту для того, аби на підставі цього судового вердикту розпускати парламент, необхідно дочекатися, поки таке рішення набере законної сили.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Це 30 днів - якщо апеляційну скаргу не подали. У разі подання апеляційної скарги рішення (якщо його не скасовано) набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або ухвалення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином рішення суду в цій справі може стати причиною для дострокового розпуску парламенту лише в тому разі, якщо воно набере законної сили до 16 червня 2019 року.

Як бачимо, заявити про крах коаліції та розпуск парламенту набагато простіше, аніж втілити його в реальність, дотримуюсь чинного законодавства України. Хоча у наших реаліях може трапитись усе, що завгодно. Як-то кажуть, в Україні закони існують для того, аби їх вміло обходити.

На жаль. Приходиться лише сподіватись, що для наших політичних еліт та майбутнього очільника держави Конституція – не пусте слово.

Володимир Пилипенко 

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>