banner banner banner banner

Косово як прецедент для Криму

У лютому 2018 року виповнюється 20 років з початку Косовської війни. Незважаючи на це, вона і досі викликає запеклі суперечки між Росією і США. Так, Росія використовує втручання НАТО у конфлікт навесні 1999 року задля виправдання власних дій, наприклад, у Грузії та Криму. За словами Путіна, визнання легітимним відділення Косового від Сербії створило прецедент, у рамках якого через багато років діяла Росія, анексуючи Крим. Постійні відсилання до втручання в Косовому підтверджують, що воно зруйнувало основоположний елемент міжнародного порядку: віру в переговори

Косово як прецедент для Криму
Косово Фото з відкритих джерел

У лютому 2018 року виповнюється 20 років з початку Косовської війни. Незважаючи на це, вона і досі викликає запеклі суперечки між Росією і США. Так, Росія використовує втручання НАТО у конфлікт навесні 1999 року задля виправдання власних дій, наприклад, у Грузії та Криму. За словами Путіна, визнання легітимним відділення Косового від Сербії створило прецедент, у рамках якого через багато років діяла Росія, анексуючи Крим. Постійні відсилання до втручання в Косовому підтверджують, що воно зруйнувало основоположний елемент міжнародного порядку: віру в переговори

Оригінал на сторінці Le Monde diplomatique

З часів війни в Косові минуло вже майже 20 років, однак вона досі викликає полеміку між великими державами, зокрема між Росією і США. Москва регулярно згадує про втручання НАТО навесні 1999 року задля виправдання власних дій, наприклад у Грузії і Криму. Під час виступу в парламенті в березні 2014 року президент Володимир Путін заявив таке: "Кримська влада спиралася і на відомий косовський прецедент, прецедент, який наші західні партнери створили самі, що називається, власноруч, у ситуації, абсолютно аналогічній кримській, визнали відділення Косового від Сербії легітимним, доводячи всім, що жодного дозволу центральної влади країни для одностороннього оголошення незалежності не потрібно".

Новини за темою

Ці слова викликали заперечення з боку самого Барака Обами. Президент США підкреслив, що втручання НАТО відбулося лише після "систематичної агресії і кровопролиття, метою якого стало населення Косового. Косово вийшло зі складу Сербії за підсумками відповідного міжнародного права референдуму і за скрупульозної співпраці з ООН і сусідами Косового" (Брюссель, 26 березня 2014 року).

Ця суперечка могла би спричинити нескінченні юридичні розгляди, враховуючи, що в міжнародному праві є два принципи, здатні вступити в протиріччя: територіальна цілісність держав і право народів на самовизначення. Саме тому декларації незалежності певних частин країн (область, провінція), як у Каталонії в жовтні 2017 року, тягнуть за собою юридичні, а також політичні суперечки: для дійсної зміни статусу території незалежність повинна бути визнана значущою за кількістю та якістю групою держав. Косовому досі доводиться мати справу з цією проблемою, бо республіка не була визнана всіма країнами-членами ЄС.

Новини за темою

Оскільки статус держав є наріжним каменем світового порядку, рухи за автономію незмінно привертають до себе особливу увагу сусідніх країн і міжнародних інстанцій. В першу чергу це пов'язано з потенційною смутою, яку вони мають (дипломатична напруженість, збройний конфлікт). Референдуми про самовизначення не можуть розвіяти сумніви щодо легітимності розділу, якщо проводяться після зовнішніх військових втручань. Крім того, декларації незалежності, що не регулюються міжнародним правом, можуть мати найсерйозніші наслідки. Так, одностороннє визнання Німеччиною незалежності Хорватії та Словенії в грудні 1991 року спричинило за собою криваву ланцюгову реакцію з хаотичним розпадом Югославії. Вдаватися в крайнощі, звичайно, не слід, проте країни-члени ООН в будь-якому випадку повинні дотримуватися основних правил, які покликані спрямовувати міжнародні відносини з урахуванням отриманого після 1990 року досвіду.

Без погодження і прояснення принципів перебіг суперечок залежатиме від співвідношення сил і тією чи іншою мірою суб'єктивних оцінок сторін, про що свідчить така заява міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова: "На питання "як же так?" нам відповідали, що в Косовому пролилося багато крові. За цією логікою треба було дочекатися, поки і Крим заллють кров'ю, щоб США і Брюссель милостиво дозволили кримчанам, котрі вижили, вирішувати власну долю?" У свою чергу, Барак Обама, який, будучи сенатором, у 2003 році виступав проти відверто нелегітимної американської агресії в Іраку, заявив, що США "намагалися працювати в рамках міжнародної системи" (Брюссель, 26 березня 2016 року). Так, але... вже по війні. Постійні відсилання до втручання в Косовому підтверджують, що воно зруйнувало основоположний елемент міжнародного порядку: віру в переговори.

Анн-Сесіль Робер

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

 

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>