Концерт Accept з НАОНІ: свято, на яке ми не заслужили

Німецька легенда влаштувала симфонічний терор в столиці України, але публіка виявилася не готовою до цього

Концерт Accept з НАОНІ: свято, на яке ми не заслужили
Концерт групи Accept з оркестром НАОНИ у палаці "Україна" Тетяна Романенко / H2D

Ірина Чеботнікова

Редактор, 112.ua

Німецька легенда влаштувала симфонічний терор в столиці України, але публіка виявилася не готовою до цього

Концерт німецької легенди хеві-металу Accept у супроводі НАОНІ у великому залі палацу "Україна" залишив суперечливі враження. Музика, світло, звук (особливо звук) були на висоті, але загальна атмосфера була зіпсована поведінкою публіки. Втім, не назавжди.

Київське шоу німців у рамках туру Symphonic Terror почалося, як і було заявлено, о сьомій вечора, але зал не поспішав збиратися: люди, що зайшли в будівлю вчасно, ходили по коридорах. Ті, хто спізнювався, підтягувалися вже в темряві, коли стало ясно, що буде жарко, а ті, хто вже сидів, пропускали їх досить здивовано. Перші півгодини концерту були відведені інструментальній музиці. Тут можна було б сказати, що романові року з класикою вже багато років і цим не здивувати, але гітарист Accept Вольф Хоффманн і Національний академічний оркестр народних інструментів вжарили так, що не видалося замало. Дехто в залі говорив: "Ну, це таке". Вони абсолютно неправі – це ТАКЕ! Відмінна зіграність, драйв і взаємодоповнюваність гітар і скрипок вкотре показали, що рок трансформується: можливо, його агресивність дещо пом'якшується, але він не втрачає своєї первісної щирості. Здорово, коли таке "сумісництво" виходить вдалим – а воно було вкрай вдалим.

Із зіграного за перші півгодини найбільш впізнаваною була симфонія №40 Моцарта, але менш відомі композиції анітрохи не поступалися їй. Після п'яти треків повторилося інтро з Моцарта, і вокальна частина відкрилася Princess of the Dawn. До того часу стало остаточно ясно, що глядачі абсолютно не готові до концерту: старі хіти подекуди супроводжувалися млявими вигуками, в приспіві ніхто не підспівував, оплески були слабкі. В ударні моменти люди пожвавлювалися, – але тільки для того, щоб виставити смартфони і зняти відео, рідше – зробити фото.

Значна частина глядачів із далеко не повного залу не випускала телефони з рук протягом всього концерту, гортаючи соцмережі. Хоча – і це важливо підкреслити – вони були присутні на події, яку аж ніяк не назвеш пересічною. Для Хоффмана, давнього фаната класики, симфонічне шоу Accept було виконанням мрії. Однак часом здавалося, що натхненні і заряджені музиканти з неймовірною віддачею грають для пересичених споживачів десь на третій день весілля, коли нікому нема діла до того, що відбувається, і звук лунає всього лише фоном. До самого кінця глядачі ходили залою туди-сюди, і таке ставлення позначилося на групі: Хоффманн спочатку намагався апелювати до публіки, але обратка була такою слабкою, що він навіть трохи розгубився, і фрагмент "Лебединого озера" в його виконанні прозвучав трохи сумно.

Фронтмен Accept Марк Торнільо, коротко представивши всіх на сцені, так само безуспішно спробував підбадьорити публіку, і, щоб не втрачати бойового духу, потім зосередився на виконанні нових пісень, сприйнятих, до речі, непростимо байдуже. Так минуло хвилин сорок. Зал не розворушила ні "У печері гірського короля" Гріга, ні відносно нова акцептівська Shadow Soldiers з її проникливими гітарними соло та "солдатським" кроком Марка (щоправда, дехто почав підсвічувати телефонами). Здавалося б: сидить молодь і парочки, а пригощають глядачі музикантів не соковитою котлетою по-київськи, а незрозумілим соєвим продуктом.

Підтримувала групу тільки могутня купка безбашених фанатів з перших рядів партеру, яка періодично схоплювалася з місць і стрибала, як і годиться на чудовому рок-шоу. Але це настільки суперечило загальному настрою публіки, що виглядало відвертим стьобом, хай вибачать мені фанати. Скільки рокери не підходили до краю сцени, ці хлопці схоплювалися, перетягували на себе увагу і навіть намагалися торкнутися виконавців. Після того, як якийсь мужик нахабно вліз просто під гітари заради фото, біля сцени встав сек'юріті й до самого фіналу садив особливо завзятих на місце. Втім, незабаром встали всі.

Перелом відбувся, коли тевтонці вирішили вести діалог не з залом, а зі своїми partners in crime – знаменитим київським оркестром НАОНІ. Це був хороший хід. Королем сцени тут, звичайно, був Хоффманн, але за ці лаври повсякчас змагалися оркестранти. Барабани розташувалися ліворуч від вокаліста і блищали яскравіше, але в звуці були рівні зі скрипками – настільки, наскільки це дозволяли потужні гітари.

Колірне рішення сцени змінювалося разом з чергуванням інструменталки і хітів, але червона підсвітка личила всім, об'єднуючи і тих, і інших, в той час як холодні кольори підкреслювали фігури рокерів. Перша скрипка в довгій чорній сукні непомітно рухалася по сцені, в потрібні моменти опиняючись поруч із Хоффманном і вплітаючи свої вкрадливі мелодії в металеву канву. Десь на середині концерту обох висвітили прожектором, і етюд в червоних тонах розповів нам історію кохання – насамперед до музики. Отут і почався підйом, що завершився улюбленими Metal Heart і Balls to the Wall. Люди поступово розворушилися, збігалися до сцени, дехто вже просто стояв скраю, втомившись сидіти весь концерт, і врешті-решт фінальні акорди всі слухали – і, що важливо, підспівували – стоячи.

Загалом було дуже здорово. Можливо, мені не пощастило сидіти в напівпорожній частині партеру – на балконі і праворуч від входу було значно веселіше. Можливо, злий жарт зіграла "сидячість" концерту – фан-зони як такої не було. Можливо, не всі були готові слухати концерт хеві-металістів з оркестром – на інструментальній музиці "козу" не покидаєш, а любителі "класичної" класики можуть і не сприймати більш важкий саунд. І все ж експеримент удався. На виході було помітно багато людей у футболках Accept, навіть цілі рок-сім'ї, а деякі казали, мовляв, треба було брати в фанку, тоді б все було крутіше. Київ по-справжньому прийняв німців тільки під кінець. Це був рок, це були Accept, це було класно. Залишається сподіватися, що ті, кому миліший телефон, наступного разу залишаться на YouTube і не зіпсують свято іншим.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>