Концепція "чартерних міст" могла би стати порятунком для України. Що це таке?

Концепція "чартерних міст" могла би стати порятунком для України. Що це таке?
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

У 2018 році володарями Нобелівської премії з економіки стали вчені Вільям Нордхаус і Пол Ромер. Нас більш цікавить саме другий за списком, але не за значенням, вчений. Адже Вільям Нордхаус прославився тим, що серед іншого зробив значний внесок у виявлення взаємозалежності між темпами розвитку світової економіки та станом довкілля. А Пол Ромер є автором теорії ендогенного економічного зростання, заснованого на інвестиції в інновації, а також вельми багатонадійної для нас концепції "чартерних міст". Таке "ранжування" вчених за ступенем актуальності відбувається зовсім не тому, що українці не люблять свої гори й "полонини", а внаслідок того, що для думок про вічне, зокрема й проблеми довкілля, необхідно спочатку задовольнити базові потреби суспільства. Це, так би мовити, діалектика. Ніхто не говорить про те, що це є добре, але ця ієрархія пріоритетів є, на жаль, даністю, а не вибором.

Свого часу Китай ігнорував практично всі ініціативи щодо зниження викидів в атмосферу парникових газів, доки не створив власну високорозвинену промисловість. Так і США погодилися на "паризькі домовленості" лише за часів колишнього президента, коли, здавалося, Америка протягом найближчого десятиліття "розпрощається" з важким індустріальним минулим. Але Дональд Трамп вирішив інакше й накрив світові природоохоронні хартії мідним тазом потужності промислового Детройта, що відроджується.

Новини за темою

Українці ще дуже далекі від стану "скромного обаяния буржуазии", коли вийшовши на веранду власного будинку і милуючись красиво підстриженим газоном і роєм бабок над ним, можна, попиваючи каву з порцелянової філіжанки, скласти хокку про те, "как прекрасен этот мир, посмотри…". Перебуваючи на першому-другому поверсі піраміди задоволення базових потреб (їжа, одяг, безпека), наші співгромадяни воліють діяти щодо природи "твоєї-матері" бензопилою й мотопомпою, перетворюючи Карпати на тонзуру монаха-бенедиктинця і Полісся – на декорації китайського художнього фільму про політ "Небесного Дракона-13" на Місяць. І роблять це зовсім не заслані ДРГ, а звичайні місцеві жителі, які готові спиляти ліс до останнього дерева, аби придбати, наприклад, новий айфон або погасити автокредит на "Ланос".

Але як забезпечити базові потреби без лісу й бурштину, особливо коли останній завод у "районі" коптив небо років п'ять тому? А ось відповідь на це питання якраз і може дати Пол Ромер та його концепція "чартерних міст".

Пол Ромер – один із найяскравіших представників так званої "міксової" економічної теорії, яка передбачає не тотальне руйнування неефективних форм економіки, а продаж цієї "неефективності", а також створення моделей зростання на тому базисі, який в інших умовах не генерував би додатковий дохід, а навпаки, поглинав би його.

Одна з ідей Ромера – створення так званих "чартерних міст". За цієї моделі в неефективних економіках мають з'являтися "надміста", які мають екстериторіальність, тобто підпорядковуються раді директорів, що складається з представників корпорацій-інвесторів. У чартерних містах має бути своя, більш ефективна судова система, побудована за принципом міжнародних арбітражних судів, та надійна система захисту титулів власності. Економічний наголос у таких центрах пріоритетного розвитку має робитися на нових технологіях та економіці знань. Базовий принцип тут: якщо в рамках неефективною країни не можна зі зрозумілих причин побудувати творчу економіку нового типу, то чому би не створити її в рамках декількох "чартерних міст"? В Україні цю концепцію точкових змін можна було би назвати теорією "кластерного розвитку". Переваги тут очевидні. Населення не чекатиме, доки місцеві "еліти" дозріють до створення якісного середовища життя в рамках цілісної національної економіки. Якщо низка виборів не призводить до появи в країні ефективного державного менеджменту, люди голосують не руками, а ногами, тобто мігруючи до інших країн. Причому з кожною хвилею міграції шанси на побудову нової економіки в демографічно знекровленій країні стрімко скорочуються, і рано чи пізно національна економіка опиняється за точкою неповернення. Водночас створення "чартерних міст" - це не просто поява нових точок зростання і драйверів економічного розвитку, але й поява внутрішньодержавних міграційних магнітів, коли, умовно кажучи, жителі України замість міграції за кордон, мігрують до своїх чартерних міст, залишаючись у межах своєї країни та у звичному для них культурному й мовному середовищі. В Україні модель створення чартерних міст також могла би спиратися на створення декількох регіональних "надміст" і вільних економічних зон, в яких частину управлінських функцій було би передано раді директорів, що складаються з представників системних інвесторів.

Модель кластерних міст – це фактично приватизація іноземним капіталом державної неефективності з метою створення анклавів ефективності. Пол Ромер намагався застосувати цю модель на Мадагаскарі та в Гондурасі, причому в останній країні вже є й певні зрушення в частині практичної реалізації проекту.

Простими словами, якщо в країні є економічна неефективність, яка не піддається "лагодженню" на внутрішньому рівні, єдиний вихід – продати її, нехай і за умовну одну гривню.

У світі є декілька яскравих прикладів, коли "надміста" в процесі свого розвитку ставали базою для формування успішних держав. Це, так би мовити, еволюційний підвид теорії "чартерних міст". Наприклад, економіка Бельгії спирається на так званий "фламандський ромб": чотирма його кутами виступають потужні міські агломерації Брюсселя, Гента, Антверпена і Левена. У цьому ТЕРі проживає майже половина населення країни (близько 6 млн осіб). Якщо з'єднати вершини цього ромба один з одним, то ми отримаємо ключові промислові осі країни. Нині це не тільки індустріальне серце Бельгії, але й центр інновацій та наукових досліджень. Як зазначив свого часу відомий французький історик Фернан Бродель і один з авторів теорії світ-системного аналізу: "Антверпен, один із найбільших портів Європи і торгова гавань "фламандського ромба", свого часу був "центром всієї світової економіки".

Нині зазначена вище географічна та економічна агломерація є одним із найбагатших регіонів ЄС, в якому рівень ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності на 23% вище, ніж у середньому в Євросоюзі.

Згадуючи згаданого вище Фернана Броделя, можна відзначити, що "фламандський ромб", з погляду світ-системного аналізу, – це унікальний приклад розвитку, але тільки не окремих ізольованих соціумів, а трансцивілізаційних економічних утворень, які формувалися на стику різних світових систем, вбираючи переваги кожної з них.

У більш глибокому розумінні досвід побудови "фламандського ромба" і методи світ-системного аналізу могли би допомогти нашій країні в перетворенні пострадянських територіально-економічних районів, які продовжують формувати внутрішню структуру ВВП, але втратили необхідний імпульс до цивілізаційної трансформації.

Ідею Пола Ромера в частині створення "чартерних міст", які забезпечують точковий розвиток в умовах неможливості досягти в найближчому майбутньому загальноекономічної ефективності в масштабах всієї країни, могло би бути реалізовано в Україні у вигляді створення таких "чартерних" міст, як Львів, Київ, Дніпро, Харків, Одеса. За допомогою цієї концепції Україна змогла би вже протягом найближчих п'яти років трансформувати зовнішню трудову міграцію у внутрішню, регіональну, і створити точки економічного зростання, в яких рівень доходів населення і базові параметри якості життя істотно перевищували би середньодержавний рівень.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>