banner banner banner banner

Конституційний суд України vs судова реформа

Конституційний суд України vs судова реформа
Фото з відкритих джерел

Ухвалені останнім часом рішення КСУ щодо судової реформи яскраво демонструють, що у владі нема професіоналів, які би змогли правильно виписати норми законів.

Бо як інакше можна назвати ситуацію, за якої КСУ кожним своїм рішення визнає положення законів, які стосуються судів і суддів, неконституційними.

Новини за темою

Спершу він ухвалив такий вердикт щодо змін, запроваджених попередньою владою, а нині – й щодо змін, ухвалених уже в турборежимі.

У своєму рішенні від 11.03.2020 КСУ визнав неконституційними майже всі норми, за допомогою яких нова влада збиралася проводити судову реформу.

По-перше, цілком очікувано і справедливо було скасовано положення про зменшення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100.

Такі нововведення суперечать принципам незалежності та незмінності суддів, а також порушують право громадян на доступ до правосуддя, оскільки якщо кількість суддів зменшиться наполовину, то очікувати рішення у своїй справі сторонам доведеться роками. 

Як зазначив КСУ, "будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права громадян на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права".

По-друге, КСУ визнав неконституційними норми, які зменшують розмір суддівської винагороди суддям Верховного суду. І тут також все прогнозовано. Висока заробітна плата суддів – одна із гарантій незалежності суддів. Натомість якщо від рішень законодавчої гілки влади залежатиме посадовий оклад судової, то про жодну незалежність навіть не може йтися.

По-третє, знайшлися в КСУ й зауваження щодо зміни кількості та суб’єктів призначення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Він зазначив, що такі зміни без запровадження відповідного перехідного періоду призвели до зупинення виконання конституційних функцій щодо добору та оцінювання суддів, неможливості здійснення Вищою радою правосуддя її окремих конституційних повноважень, а також створили істотні перешкоди  для функціонування ефективного судочинства та в окремих випадках унеможливили реалізацію права кожного на доступ до правосуддя як вимог принципу верховенства права.

А хто в турборежимі думає про такі деталі, як перехідний період чи про те, що конкурсів на посади суддів не буде кому проводити і що суди буде закрито, бо здійснювати правосуддя не буде кому? Як кажуть у народі, ламати не будувати, а тому й ліквідувати можна всіх і все одним махом, а як далі система працюватиме – це вже по ходу розберуться. Ну або так, як відбулося в Україні: нововведення визнає неконституційними КСУ.

По-четверте, не відповідають положенням Конституції України і норми про повноваження Комісії з питань доброчесності та етики. А саме про те, що вона має право протягом шести років притягувати суддю Верховного суду до відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді, або виявило його невідповідність обійманій посаді, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна; вносити до Вищої ради правосуддя подання про звільнення суддів з посади; протягом 30 днів з дня її утворення перевіряти членів Вищої ради правосуддя на відповідність критеріям доброчесності, за результатом чого може ухвалити рішення щодо звільнення члена ВРП з посади.

Як зазначив КСУ, системний аналіз внесених змін свідчить, що Комісія наділяється повноваженнями щодо контролю за діяльністю членів ВРП та суддів Верховного суду, проте вони не мають конституційної основи.

Такі норми не узгоджуються з Конституцією України, яка наділяє лише Вищу раду правосуддя повноваженнями щодо притягнення судді Верховного суду до відповідальності,  і ці конституційні повноваження не може бути делеговано іншим органам.

Крім цього, КСУ вказує, що орган чи установу, яка утворюється при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього органу.

По-п’яте, КСУ визнав неконституційними і зміни щодо порядку здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів, оскільки нові положення закону не забезпечують розумної, домірної та передбачуваної процедури дисциплінарного провадження щодо судді, справедливого та прозорого притягнення його до відповідальності.

Крім цього, Конституційний суд України визначив порядок виконання ухваленого ним рішення і зазначив, що замість неконституційних положень підлягатимуть застосуванню положення законів, які діяли до внесення змін ЗУ "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування" від 16 жовтня 2019 року.

Тішить у цій ситуації лише одне –те, що КСУ ухвалив це рішення ще до того, як всі неконституційні нововведення було втілено в життя.

Проводити судову реформу точно потрібно, але видумувати при цьому велосипед – ні. Достатньо імплементувати в законодавство принципи й правила, які працюють в Європі. Їх точно не буде визнано неконституційними. 

Володимир Пилипенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>