Константинополь завжди вважає, що територія України є канонічною територією Константинопольської церкви

Деталі розгляду автокефалії УПЦ

Константинополь завжди вважає, що територія України є канонічною територією Константинопольської церкви
Религиозно-информационная служба Украины

Деталі розгляду автокефалії УПЦ

Витримки з інтерв’ю представника Константинопольського патріарха, архиєпископа Тельміського Іова (Гечі). 

У процесі підготовки Всеправославного собору питання автокефалії і її проголошення стояло і було обговорено. І навіть існують тексти документів, які були виготовлені. Я розкажу взагалі про процес, щоб розуміти, на чому все зупинилось. Вивчення питання почалося з того, що вважалось, що Вселенський патріархат – єдиний патріархат у православному світі, який має право надавати автокефалію – і з історичних, і з канонічних причин. Тому що в історії всі нові автокефалії, які появились, починаючи з XVI ст., з появою Російської православної церкви до наших днів, – це колишні території Вселенського патріархату, яким він дарував автокефалію. А з канонічних причин - тому що Вселенський патріархат займає в православному світі перше місце.

Під час обговорення питання автокефалії на всеправославному рівні в дусі консенсусу було сказано: "Ні! Константинополь не може сам надавати автокефалію. Треба додати, що для дарування автокефалії має бути згода і звернення від тієї Церкви, від якої якась частина хоче отримати автокефалію". Тут можна взяти приклад актуальний, якщо Україна хоче отримати автокефалію, то Константинополь не може сам її надати, треба щоб було звернення від Російської православної церкви, оскільки Україна в даний момент знаходиться в її лоні.

Тоді, в рамках підготовки до Всеправославного собору, Константинопольський патріархат пішов на компроміс, погодився з тим, що автокефалію може надати Константинополь тільки за згодою і з проханням Церкви, в якій частина знаходиться.

Пішли далі. Дійшли до приготовлення Томоса – документа, який проголошує автокефалію даної Церкви і в якому згадуються всі пункти, яких нова Церква має дотримуватись, всі вимоги, які вона має виконувати. Знову було питання, що цей Томос підписує тільки Константинопольський патріарх. У рамках дискусії було сказано: "Ні! Його мають підписати всі глави, всі предстоятелі помісних Церков. Тому що вони мусять бути згідні, мусять признавати оцю нову Церкву". Знову Константинопольский патріархат пішов на компроміс і сказав: "Добре. Будуть підписувати Томос всі предстоятелі помісних Церков".

Отже, Константинополь пішов на компроміс. Дійшло до питання підпису Томосу. З історії ми знаємо, що Томоси підписувались Константинопольським патріархом, який після свого підпису ставить слово "Проголошує". Тому що Вселенський патріарх як перший, як возглавляючий свій Синод – він проголошує автокефалію. А за ним просто ставили підписи члени Синоду Константинопольської церкви без жодного слова. Тому що проголошує глава, а інші просто своїм підписом підтверджують, що це офіційний, дійсний документ. І Константинополь хотів пристосувати цю практику і сказати: "Константинопольський патріарх підписує Томос зі словом "Проголошує", а інші предстоятелі, як раніше члени Синоду, просто ставлять за ним свій підпис за порядком православних диптихів". Знову була дискусія, і знову нова вимога: "Ні! Інші патріархи теж мусять якесь слово добавити після свого підпису". І Константинополь знову пішов на компроміс. І сказав: "Ну, тоді зробимо так: Константинопольський патріарх підписує і ставить слово "Проголошує", а інші патріархи підписують і ставлять слово "Співпроголошує" — по принципу літургічного богослужіння". Адже коли звершується Божественна літургія, то завжди служить перший, якого ми вважаємо предстоящим на службі, а інші співслужать.

І знов представники Московського патріархату не погодились – з цим словом "Співпроголошує".  Вони хотіли, щоб кожний патріарх підписував зі словом "Проголошує". І тут уже на цьому Вселенський патріархат не погодився. Не через свою честь чи з якоїсь політичної причини. Просто тому, що це нелогічно і неправильно. Проголошувати може тільки одна людина, а інші, які з нею, можуть співпроголошувати. Але не може кожний проголошувати по-своєму. І на цьому це питання було заблоковане. І з того часу, коли були ці засідання у 2009 році, якщо не помиляюсь, воно залишилось заблоковане.

Себто: це питання автокефалії було розглянуто, дійшли до компромісного тексту, але із запитання як ставити підписи під Томосом, все було заблоковано. І тому питання вирішили не включати у повістку дня. Для Константиноля це значить, що питання автокефалії зараз залишається за статусом кво, так, як воно було на самому початку розгляду цього питання(тобто всі погоджені компроміси вважаються недосягнутими – Т.Д.). Тому що всі компромісні варіанти, по яких була згода, не дійшли до заключення.

Яка різниця між першою хвилею і другою хвилею (надання автокефалій, - ред.)? Фактично друга хвиля починається у XVI ст. столітті з надання автокефалії Російській православній церкві. У чому різниця першої хвилі та другої хвилі, чому статус трохи інший? У тому, що древні центри, до яких входив і Рим (але питання Риму – це інше питання в даний момент) – Константинополь, Олександрія, Антіохія, Єрусалим і Кипр – це Церкви, які були стверджені на Вселенських соборах. А як ми знаємо, це є принцип Церкви, і навіть фундаменталісти з цим погоджуються і повторюють, що Православна церква мусить дотримуватись Вселенських соборів. Ми не можемо вважати себе православними, якщо ми відмовляємось від постанов якогось Вселенського собору. Це примусові обов’язки Православної церкви.

Ці Церкви були підтверджені Вселенськими соборами. Інші, нова хвиля автокефалій не була підтверджена Вселенським собором. Не можна сказати, що їхня автокефалія в чомусь відрізняється, але їхній статус не має підтвердження Вселенським собором.

Нова хвиля автокефалій завжди була у відповідь на політичні обставини – створення нової держави чи нової імперії. З врахуванням статусу держави надавалась Церкві автокефалія, щоб вирішити адміністративну проблему. І тому ця друга хвиля автокефалій продовжується і до наших днів – більшість цих автокефалій було проголошено наприкінці ХІХ та у ХХ столітті.

Константинополь завжди вважає, що територія України є канонічною територією Константинопольської церкви. І не треба забувати, що якраз на основі Київської митрополії була надана автокефалія Польській церкві в 1924 році. 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>