Конкурс українських короткометражок на "Молодості-47": Хто чим здивував

На цей раз увазі глядачів і журі представили 22 короткометражних роботи. І всі дуже різні – за змістом, жанром і рівнем виконання

Конкурс українських короткометражок на "Молодості-47": Хто чим здивував
Кадри з фільмів "Поза зоною", "Що якщо" і "Штангіст" 112.ua

Блог про Кіно

Редакційний блог

На цей раз увазі глядачів і журі представили 22 короткометражних роботи. І всі дуже різні – за змістом, жанром і рівнем виконання

Серед ключових подій першої весняної "Молодості", що пройшла в Києві з 27 травня по 3 червня, звичайно ж, значиться національний конкурс короткометражних фільмів. Аналогічний пройшов також півроку тому в рамках дводенної розминки. Зокрема, осінній фестиваль "Молодість. Пролог" включив в себе кілька повнометражних прем'єр і всього один конкурс – якраз короткого метру. Тоді до нього потрапило 19 авторських робіт, а переможцем стала іронічно-драматична історія про самотність – "Випуск 97" Павла Острікова.

Нетривалість розриву між заходами викликала певні побоювання щодо того, чи набереться до кінця весни достатня кількість робіт для нової програми. І, як показала практика, все склалося вдало. У нову національну програму увійшло цілих 22 короткометражки, які включили роботи як початківців, так і більш досвідчених молодих режисерів.

Добірка вийшла еклектичною і багато в чому експериментальною. Автори досліджували теми любові, смерті, проблем самосприйняття і, звичайно ж, війни. Звичайно ж, не всі роботи можна назвати однаково вдалими. Іноді, наприклад, за візуальною частиною було складно розглянути авторську ідею, а часом, навпаки, завдяки відсутності глибинних задумів у режисерів виходило суто розважальне, але досить миле кіно.

До числа останніх можна віднести "Ніч з Наталею" Андрія Бондаренка, який просто спробував перенести на екран характер свого знайомого. Головний герой, 30-річний Остап, більшу частину фільму веде п'яний монолог на кухні свого друга. У якийсь момент історія ненадовго переривається для замальовки його знайомства з дівчиною, а потім знову повертається у вихідну точку. Картина створює досить виразний образ молодої людини – саркастичний і в чомусь безглуздий, але максимально реалістичний.

Аналогічна ситуація відбувається і в "Уроці риболовлі" Кирила Жекова, який спробував уявити, як може пройти побачення його реального знайомого, сусіда Тараса (якого, до речі, зіграв сам прототип персонажа). Стрічка в забавній манері описує обставини зустрічі героя з дівчиною, викликаючи одночасно комічний і сатиричный ефект.

Кадр з фільму "Урок риболовлі" molodist.com

Любов, але більшою мірою патологію взаємин розглядають одразу дві роботи – "Що якщо" Віри Яковенко і "Маніяк" Антона Сьомина. У першому випадку глядач бачить парочку, яка намагається усамітнитися в лісі, а в другому – незнайомців, життя яких перетинається досить дивним чином. Сюжети обох картин описують непересічні події і їх сумні наслідки, але навряд чи визначають думку, яку спробували донести автори.

У свою чергу картина "Анахата" (режисерка Ріта Кузьміна), навпаки, на прикладі однієї героїні досить очевидно і дещо іронічно розкриває закладену тему самотності людини, особливо помітної в масштабах великого міста.

Кадр з фільму "Анахата" molodist.com

Заглибитися в тему почуттів і проблем особистості спробували автори відразу декількох робіт. Наприклад, Даниїл Міліковський в картині "Ворони летіли" і Руслан Арітович "Сказки. Неопубл.". Обидві експериментальні короткометражки отримали нестандартне візуальне оформлення і спробували уникнути традиційної лінійної розповіді.

Перша стрічка розповідає історію хлопця, який намагається вирішити внутрішній конфлікт і здійснює на цьому тлі декілька необдуманих вчинків. А в другому випадку головний герой, навпаки, деякий час рефлексує, після чого наважується на глобальні життєві зміни і "їде на захід".

Про спробу усвідомити і прийняти себе оповідають і "Щасливі роки" Світлани Шимко та Галини Ярманової, які отримали спеціальну нагороду журі "за тонке відтворення невідомого світу". У центрі уваги стрічки – гомосексуальна жінка, юність і молодість якої пройшла в СРСР. Для оформлення задуманого авторки використали закадровий голос і архівні чорно-білі відеоматеріали.   

Кадр з фільму "Ворони летіли" molodist.com

Стрічка "Камалока" Ярослава Короткова піднімає проблему нерозділеного кохання і його згубних наслідків. У досить заплутаній, але візуально вивіреній формі вона пропонує піти за головною героїнею і розібратися, що саме з нею сталося. 

Зрозуміти, що відбувається, пробує і Олександр Фразе-Фразенко у своїй "Мілені". Він поміщає в кадр двох конфліктуючих героїнь, які паралельно з ходом сюжетної лінії самі ж її і коментують. Заплутана, але інтригуюча стрічка, дозволяє глядачеві самому її трактувати і визначати приховані смисли.

Кадр з фільму "Камалока" molodist.com

Складними для сприйняття здаються роботи "Державна установа" (режисери Ярема Малащук і Роман Хімей) та "dendro dreams" (режисери Тета Цибульник і Еліас Парвулеско), які пропонують глядачеві зануритися в задокументовані обставини. У першому випадку увага зосереджена на будівлі, коридори і кімнати якої наповнені людьми і рутиною, не пов'язаними при цьому якоюсь вираженою ниткою оповіді. У другому фільмі, навпаки, очевидним чином піднімається питання зневажливого ставлення людини до природи, але картинка при цьому складається виключно зі статичної замальовки дерев.

Ще одну документальну подорож, але на цей раз в історичний інформаційний простір, пропонують Станіслав Мензелевський, Анна Онуфрієнко і Еліас Парвулеско в роботі "Інтербачення-Львів". В ній розповідається про зародження телебачення та його вплив на людину, а для оформлення використовується архівний фонд кіностудії Довженка.

Зануритися в минуле, але вже в традиційному ігровому форматі, пробує також Ігор Виcневський у фільмі "Слово". У ньому описуються події, що відбулися в 1933 році в одному з житлових будинків Харкова. У центрі уваги стрічки знаходяться відомі українські радянські письменники, які намагаються існувати в умовах сталінських репресій.  

Кадр з фільму "Слово" molodist.com

Складні соціальні питання порушують у своїх роботах і кілька інших режисерів. Наприклад, у фільмі "Гойдалки" Валерія Сочивець розповідає історію хлопчика з благополучної сім'ї, який перестав розмовляти після нещастя, що привело його подругу в реанімацію. Подальші події змушують дитину та її батьків переглянути цінність життя та побачити його з іншого боку.

А в центрі уваги драматичної роботи Максима Наконечного "Новий рік у сімейному колі" опиняється сім'я зі Сходу України, вимушена проводити новорічні свята далеко від дому. Фінансова нестабільність і загальна невизначеність служать причиною розладу і конфліктів, які отримують вирішення у сентиментальному, але дуже доброму фіналі. Цю ж тему, але не так прямо зачіпає і "Київська історія" Михайла Маслобойщикова, в якій проблеми переселенців розглядаються крізь призму світу столичної велотусовки.

Кадр з фільму "Новий рік у сімейному колі" molodist.com

Особиста, але в першу чергу політична драма описується в стрічці "Цвяхи" (режисер Ахмеді-Ернес Сарихаліл), в якій автор нагадує про проблему окупації Криму і долі його мешканців. Для цього він використовує алегоричну форму, що отримала вираження в історії дитини, яка намагається допомогти своєму батькові побудувати новий будинок, але зустрічає на шляху несподівану перешкоду.

Також цікавий спосіб передати переживання персонажа (жінки, син якої пішов воювати), вибрав Нікон Романченко в картині "Поза зоною". Він спробував проникнути у внутрішній світ героїні через максимальне промальовування її побуту. Картина, яка більше схожа на документальний репортаж, виводить глядача за межі звичного ритму кіно, завдяки чому ще точніше передає основну ідею. Фільм отримав спеціальну відзнаку конкурсу "за тонкий погляд і особливу інтонацію".

Кадр з фільму "Цвяхи" molodist.com

Ще однієї нагороди, тільки екуменічного журі, удостоїлася робота "Мить" Юлії Тамтури. Крім національного конкурсу, фільм брав участь у студентському, де і був відзначений. Картина отримала неідеальне втілення, але дуже тонко передала тугу за мирним минулим і віру у краще майбутнє, які відчуває український солдат.

Велику глядацьку підтримку отримав документальний фільм В'ячеслава Бігуна "Сильні духом", який, по суті, став сповіддю Юрія Яценка, який рік перебував у незаконному ув'язненні в російській в'язниці. Картина отримала анімаційне оформлення і стриманий закадровий коментар, який максимально контрастує з жахом історії, яка розповідається.

Кадр з фільму "Сильні духом" molodist.com

Ну а головний приз конкурсу українських короткометражок і 50 тисяч гривень дісталися Дмитру Сухолиткому-Собчуку за спортивну драму "Штангіст". За допомогою детального промальовування підготовки і змагань, у яких бере участь головний герой, автор поступово розкриває і суть його особистості.

Тетяна Ахапкіна

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...