banner banner banner banner

Кому вигідне продовження війни між Україною і Росією?

Якщо уявити собі VIP-секцію тих, хто керує політикою сходу України, то, на думку експертів, вона матиме такий вигляд: Путін сидить в першому ряду партеру в оточенні найближчих соратників, багато з яких вже потрапили до санкційного списку міністерства фінансів США, у другому ряду сидять всі радники, в третьому - "військові спекулянти"

Кому вигідне продовження війни між Україною і Росією?
Володимир Путін і Дональд Трамп Forbes

Кеннет Рапоза

Аналітик Forbes

Якщо уявити собі VIP-секцію тих, хто керує політикою сходу України, то, на думку експертів, вона матиме такий вигляд: Путін сидить в першому ряду партеру в оточенні найближчих соратників, багато з яких вже потрапили до санкційного списку міністерства фінансів США, у другому ряду сидять всі радники, в третьому - "військові спекулянти"

Оригінал на сайті Forbes

У вашингтонських аналітиків, що спеціалізуються на відносинах Росії та України, тяжкий місяць. Очікується, що в понеділок, 29 січня, США збираються запровадити новий пакет санкцій.

Експерти з Росії пропонують Міністерству фінансів США списки людей, проти яких можна ввести санкції, і часто в ці списки потрапляють люди, пов'язані з Володимиром Путіним, або їхні близькі родичі. Ця тема палко обговорюється у Вашингтоні та Москві з листопада минулого року.

Між тим ринок вважає, що міністерство фінансів США не буде запроваджувати санкції проти російських цінних паперів. У січні російські біржові папери зросли майже на 12%, обігнавши папери інших ринків.

"Введення санкцій проти російських бондів зашкодить швидше американським інвесторам, аніж росіянам", — вважає Гірки Уркета, фондовий менеджер у Neuberger Berman в Атланті. Шкода буде ще значнішою, якщо санкції проти російських бондів матимуть зворотну силу.

Тим не менше: що можна зробити на зруйнованому війною сході України з огляду на введення нового пакета санкцій у понеділок, щоб покласти край цій складній ситуації? Щойно війна скінчиться, Росія знову стане надзвичайно привабливою для інвесторів. Як і Україна. Але доти важкий туман кривавого конфлікту вкриватиме Росію. Що ще важливіше, цей конфлікт, доки бої не припиняться, лежатиме нестерпно важким тягарем на Україні, яка досі не може оговтатися від втрати Криму, анексованого Росією в 2014 році, від загибелі кількох тисяч осіб, від рецесії, від фінансової залежності від МВФ і від чинного сепаратистського руху в Донбасі, що спричинило запровадження санкцій проти російських енергетичних компаній і банків.

"Це розмежування між Донецьком і Луганськом є штучним", — каже Андреас Умланд, старший науковий співробітник Інституту євроатлантичного співробітництва у Києві. Донецьк і Луганськ — це дві найважливіші області Донбасу, який є промисловим центром України. "Цей район контролюється Москвою. Там працює псевдоуряд. Вся ця історія про "російську весну" і народне повстання — нісенітниця. Зрозуміло, вони зіграли на невдоволенні та важкому становищі місцевого населення. Приблизно третина населення цих двох областей рішуче підтримують Росію і анексію. Але таких людей лише третина. У Криму їх була половина. Фактично це опосередкована війна між Росією і Україною", — каже Умланд.

Новини за темою

Росія розраховувала на те, що Україна впаде. І Україна вже близька до цього. Територіальна суперечка відлякує інвесторів. З погляду критиків Росії, якщо східноєвропейська, слов'янська, православна країна обирає іншу модель майбутнього і домагається успіху, це створює масу проблем всередині владних структур Кремля.

З погляду російських чиновників, причиною всьому стала підтримувана Заходом ініціатива щодо зближення України з Європою. За словами президента України Петра Порошенка, мета полягає в тому, щоб зробити Україну повноцінним членом НАТО. Але цього не станеться доти, доки не буде врегульовано всі територіальні суперечки.

"Ймовірність того, що ця війна закінчиться у разі зміни режиму в Росії, становить 10%", — говорить Павло Канигін, репортер "Нової газети", який протягом двох років висвітлював бойові дії на сході України.

Найімовірніше, в березні Путіна переоберуть на новий термін. Його популярність перевищує 70%. Кандидатом, який може посісти друге місце, став підстаркуватий, але все ще красномовний ультранаціоналіст з Ліберально-демократичної партії Росії на ім'я Володимир Жириновський. Як сказано у відомому російському анекдоті, його партія не є ані ліберальною, ані демократичною. Приблизно стільки ж голосів може набрати Павло Грудінін, мільйонер, якого висунула Комуністична партія.

Найвідомішим конкурентом Путіна став Олексій Навальний, якого всі знають швидше як активіста, ніж як політика. Йому заборонили брати участь у виборах, а у його "Партії прогресу" немає місць у Державній думі, тому навіть якби йому дозволили брати участь, він навряд чи б зміг сформувати коаліційний уряд. Путін здобуде впевнену перемогу.

Чорні списки і санкції

Історія антиросійських санкцій почалася із запровадження санкцій проти конкретних людей у зв'язку з анексією Криму в 2014 році. Цей список вже двічі розширювався, і в нього потрапили переважно російські бізнесмени і політичні діячі, а також деякі українці.

Сьогодні закон про санкції, який президент Дональд Трамп неохоче підписав торік улітку, вже передбачає введення санкцій за "втручання у вибори" і за підтримку Москвою сирійського президента Башара аль-Асада.

Україна залишається джерелом життєвих сил санкційного режиму, і якщо Росія хоче домогтися їх зняття, вона повинна буде піти на деякі поступки в Донецьку і Луганську. У цьому районі панує хаос. Через нього сваряться багаті бізнесмени, а також Київ із Кремлем. Ті, хто хоче домогтися скасування санкцій, щоб отримати доступ до своїх грошей у США або щоб відновити бізнес на Донбасі, звинувачують тих, хто у фінансовому або політичному сенсі зацікавлений у продовженні конфлікту.

Вашингтон звинувачує російський уряд в тому, що той надає підтримку сепаратистському руху. Путін визнав, що Росія справді підтримує їх, але що вся фінансова допомога надходить від так званих "патріотів", деякі з яких — росіяни або етнічні росіяни, які живуть в Україні. Ці "патріоти" — найчастіше російські ультранаціоналісти — є справжньою проблемою для реалізації мінських домовленостей. У мінських угодах, підписаних у столиці Білорусі в 2015 році, міститься план врегулювання цього конфлікту.

"Якщо Захід запропонує російським олігархам повну свободу і економічні привілеї в обмін на їхню відмову підтримувати політику Кремля, їм буде складно встояти", — говорить Канигін.

Санкції проти зацікавлених осіб: це обман

Вашингтон стверджує, що санкції дозволили перекрити фінансування приватних загонів. Війна не припинилася. Але її інтенсивність теж не зросла.

"Якби російський уряд не фінансував цих людей або не змушував би їх за допомогою різних маніпуляцій виконувати його волю, незалежні республіки Донбасу не протягнули б і тижня", — вважає Умланд. Якщо фінансування припиниться, на думку Умланда, ці області повернуться під контроль Києва.

Якщо уявити собі VIP-секцію тих, хто управляє політикою сходу України, то, на думку експертів, вона матиме такий вигляд: Путін сидить в першому ряду партеру в оточенні найближчих соратників, багато з яких вже потрапили до санкційного списку міністерства фінансів США.

У другому ряду сидять всі радники, такі, як Костянтин Затулін. Затуліна видворяли з України принаймні двічі. Він є першим заступником голови Комітету Державної Думи РФ у справах СНД — комітету, який відповідає за відносини з колишніми радянськими республіками та з російськомовним населенням в цих країнах.

Новини за темою

У третьому ряду сидять "військові спекулянти": заповзятливі мільйонери — такі, як Костянтин Малофєєв, що став представником путінського "патріотичного класу", а також антизахідні інтелектуали — такі, як Олександр Дугін і уродженець Москви Олександр Бородай, який став першим самопроголошеним прем'єр-міністром Донецької республіки. Згодом Бородая змінив Олександр Захарченко — місцевий житель, якому вдалося надати переконливості заявам Москви про те, що повстання проти нової української влади почалося знизу. Він командував загоном ополченців, і вважалося, що він отримував гроші та накази від Бородая, котрий називає себе "професійним консультантом".

Всі ці люди потрапили в санкційний список Вашингтона у зв'язку з реалізацією проекту "Новоросія", тобто в зв'язку зі спробами відокремити східні та південні області України і приєднати їх до Росії. Деякі експерти порівнювали цей проект з поверненням до доби царської Росії. З погляду багатьох росіян, то був золотий час — поки більшовики не прийшли і не знищили все. Росіяни жили як королі й королеви, роз'їжджали по вулицях у величезних каретах, що нагадували карету Попелюшки. Комунізм і розпад СРСР все зруйнували. Деякі хочуть повернутися до тієї епохи. Це практично стало питанням релігійної гордості.

Хоча жоден аналітичний центр, який займається складанням списків для міністерства фінансів США, не захотів дати офіційне інтерв'ю під запис, всі вони дотримуються думки, що якщо почати карати за спонсорування війни, це позбавить сепаратистів фінансової підтримки і послужить стримуючим фактором для багатьох авантюристів, охочих заробити легкі гроші на хаосі в Донбасі.

Кажуть, що посилення тиску на тих, хто вже потрапив до списку, і тих, кого найближчим часом туди включать, може змусити Москву швидше відкрито підтримати сепаратистські республіки, ніж натиснути на таких людей, як Малофєєв. Але цілком можливо, що така відкрита підтримка не входить в плани Москви, тому що вона суперечить заявам Путіна про те, що росіяни, котрі воюють на Донбасі, не отримують жодних наказів від Москви.

Одним з головних мотивів представників вищих ешелонів командування, що воюють в Україні, є прагнення забезпечити собі захист від кримінального переслідування в Росії. Саме тут пропозиція про звільнення від переслідування може виявитися вельми привабливою. Зараз деякі з цих людей перебувають на волі саме завдяки тому, що вони виконують накази Кремля. Підозрюваний чи засуджений за вчинення карного злочину купує собі захист від переслідування, беручи участь у проекті "Новоросія" як командир або спонсор.

Нові лідери цих сепаратистських республік часто фінансують свою діяльність, незаконно провозячи вугілля до Євросоюзу під виглядом вугілля з Росії. Чинні санкції роблять це протизаконним.

"За Малофєєвим закріпилася репутація завзятого прихильника проекту "Новоросія", однак він передусім багатий бізнесмен", — говорить Дмитро Філімонов, український активіст, який займався організацією процесу обміну військовополоненими в Донецьку і Луганську протягом трьох років починаючи з 2014 року.

"Всім відомо, що Бородай, приміром, працював на Малофєєва. Малофєєв рішуче підтримує "патріотичну" інтерпретацію і, очевидно, вважає, що держава Україна не має права на існування. Він став одним з головних бенефіціарів цієї війни", — вважає Філімонов.

Аналітичні центри Вашингтона висувають ще одного претендента на включення до санкційного списку. Це Руслан Ростовцев, якому "міністерство закордонних справ Донецької республіки" нещодавно вручило нагороду за "дії, що поліпшують її імідж за кордоном".

Ростовцев — російський вугільний магнат, який зайнявся реекспортом вугілля з Донбасу. Як пише російська та українська преса, Ростовцев — типовий підприємець родом з Радянського Союзу. Він раніше працював в урядах Москви і Сочі, а потім став мільйонером. Він працював у багатьох галузях, від будівництва до продажу сировини. За чутками, він був головою вугільної холдингової компанії під назвою "КК Талдинская" і отримував прибуток від швейцарської компанії Kaproben Handels, яка, з чуток, пов'язана з контрабандою вугілля з Донбасу. Його вважають одним з ключових спонсорів "Донецької народної республіки".

За твердженням кількох джерел в Україні, Ростовцев допомагає виплачувати пенсії шахтарям і фінансує численні соціальні програми тепер, коли Київ позбавив цю область підтримки. Його інвестиції в Європі — на Кіпрі та в Швейцарії — використовуються як засіб для подання Донецької республіки в Європі.

Як і багато інших, хто працює над тим, щоб спокутувати свої колишні злочини, Ростовцев є фігурантом кількох кримінальних справ, заведених проти нього в Росії. Вважається, що активна участь у бізнесі "Донецької республіки" дозволяє російським бізнесменам уникнути проблем із законом у Росії, в тому числі кримінального переслідування.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі була об'єктивним спостерігачем, що стежила за подіями на Донбасі протягом останніх чотирьох років. Але на запитання про людей, яких, на думку експертів вашингтонських аналітичних центрів, необхідно включити в список, представники цієї організації вважають за краще не відповідати. Багато хто воліє мовчати, що заважає розібратися в заплутаній історії російсько-українських відносин. Деякі борються за Росію. Деякі — за Україну. Хтось працює на обидві сторони відразу.

Очевидно одне: Росія та Україна нічим не відрізняються від Заходу, оскільки багаті бізнесмени, одержимі ідеями політичного характеру, історією або релігією, виконують примхи держави — часто самостійно, а іноді вступаючи в змову з урядами. Переважна більшість з них заробили свої статки у фінансовій галузі. Деякі з них — у важкій промисловості або сировинній галузі.

Малофєєв почав свою кар'єру як юрист "Ренесанс Капіталу", пізніше він став інвестиційним банкіром "МДМ-Банку" в Новосибірську. У 2005 році разом зі своїми партнерами він заснував інвестиційний фонд Marshall Capital Partners, зареєстровану на Британських Віргінських островах. За цей час він став фігурантом кількох скандалів довкола незаконних захоплень, а востаннє його офіси зазнавали рейдів в 2015 році.

Наприкінці 2012 - на початку 2013 років співробітники правоохоронних органів провели обшуки в будинку Малофєєва у зв'язку з кримінальним розслідуванням, ініційованим Банком ВТБ. Кажуть, що Малофєєв привласнив 225 мільйонів доларів. Це справа розглядалася в Лондоні, але безуспішно. Малофєєв і Marshall Capital були визнані невинними.

Як повідомляє російська преса, ВТБ знову почав взаємодіяти з фондом Малофєєва в 2015 році, надаючи допомогу в його справах на Донбасі.

Фонд Малофєєва завжди згадується як один з головних спонсорів і помічників двох сепаратистських республік Донбасу, у зв'язку з чим проти Малофєєва було запроваджено санкції.

17 червня 2014 року Зураб Чавчавадзе, генеральний директор Благодійного фонду Святителя Василія Великого, і Олександр Бородай домовилися "організувати спільний збір гуманітарної допомоги в Російській Федерації", щоб роздати її жителям сходу України. Гуманітарний батальйон, названий "Новоросія", за чутками, був профінансований Малофєєвим.

У своєму інтерв'ю Financial Times, Малофєєв заявив, що мотивом для його роботи в Донбасі стали його православні цінності й переконання. Він заявив, що він не фінансує загони ополчення, а лише допомагає тим, чиї життя зруйнувала війна.

Всі російські і українські бізнесмени, які потрапили в санкційний список, говорять одне й те саме.

Новини за темою

Деякі українці вважають, що в санкційний список необхідно внести ім'я медіа-магната з Донбасу Олександра Тимофєєва. На їхню думку, Тимофєєв розбагатів вже після початку війни, незаконно захоплюючи різні ділові підприємства силовими методами, наприклад, шляхом блокування доступу власників до їхніх активів. Вважається, що він є одним з 20 найбагатших лідерів сепаратистів. У 2015 році українська влада підрахувала, що його статки сягають 17 мільйонів доларів.

До початку війни 46-річний Тимофєєв заснував компанію DonSatTV, провайдера інтернет-послуг і кабельного телебачення, яка досі працює в Донбасі. Місцеві бізнесмени звинувачують його в організації незаконних перевезень палива і мастильних матеріалів з Росії в Україну.

Згідно з повідомленнями місцевої преси, він займався організацією незаконних перевезень вугілля з Донецька на промислові підприємства, що належать українським олігархам. Він "націоналізував" і тепер контролює шахту імені Кисельова в місті Торез. За чутками, він також захопив енергетичний ринок регіону для уряду Донецької республіки, а також приватні складські приміщення, де зберігаються тютюн, алкоголь і коштовності.

Люди так сильно ненавидять цю особу, що двічі ходили чутки про його смерть.

У нього немає жодних особистих зв'язків з російським урядом, але він являє собою той тип людей, які отримують вигоду з війни і не мають жодних причин співпрацювати з Києвом задля реалізації мирних ініціатив. У 2016 році Тимофєєва призначили "виконувачем обов'язків заступника голови ради міністрів ДНР".

"Не можу сказати, наскільки ці люди близькі до Путіна і чи знає Путін про їхнє існування, — зазначив Філімонов. — Але рано чи пізно їх дії спричинять введення санкцій або навіть судові позови. Враховуючи складність організації російського уряду і груп, до думки яких Путін дослухається, цілком імовірно, що Росія вже заплуталася в сітях Донбасу, і місцеві сили, що вийшли з-під контролю, перестали враховувати її інтереси".

Тепер Вашингтонові доведеться розплутати цю павутину корупції і насильства на Донбасі й ухвалити рішення про те, кого ще треба покарати.

Кеннет Рапоза

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>