З відкритих джерел

Минулого тижня в. о. обов'язки міністра агрополітики Максим Мартинюк в інтерв'ю 112.ua розповів про те, що в законопроекті "Про обіг сільгоспземель", який розробляється Міністерством і буде поданий до Верховної Ради у вересні, передбачено, що купувати український чорнозем дозволять тільки фізособам у розмірі до 200 га в одні руки. Агрохолдинги (відповідно юрособи, - ред.) будуть виведені за межі кола тих, хто зможе це зробити. В. о. міністра говорив про це так упевнено, що, здавалося, це питання вже вирішене. Але! Буквально через п'ять днів в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" Мартинюк заявив, що не виключає внесення до законопроекту норми про надання юридичним особам права купівлі до 1 тис. га землі.

Новини за темою: МінАПК має намір у вересні внести до Ради законопроекти для запуску ринку землі

У прес-службі Мінагрополітики розбіжності позицій пояснили тим, що "ключові складові, які відстоює уряд у процесі напрацювання моделі земельної реформи, що передбачають доступ до ринку землі виключно громадян України і введення лімітів на таку купівлю в обсязі 200 га". У той же час можливість допуску до ринку юридичних осіб є "пропозицією аграрних спілок – учасників робочої групи". У прес-службі повідомили, що після завершення дискусій остаточний варіант буде відображено в законопроекті "Про обіг сільгоспземель" і після затвердження в Кабміні буде представлено у парламенті. У той же час, яка позиція з цього питання конкретно Міністерства і Максима Мартинюка, у прес-службі не уточнили.

Зауважимо, що як юрособи часто розглядаються й агрохолдинги, серед яких чимало компаній, які називаються холдингом формально, а найчастіше поєднують кілька десятків компаній, кожна з яких обробляє певну кількість землі. 

Ці протиріччя наочно демонструють, що влада поки що вагається і не має остаточної позиції з приводу норми, яка під час обговорення умов земельної реформи у Верховній Раді буде чи не найголовнішим предметом дискусій. Справа в тому, що будь-які обмеження будуть безпосередньо впливати на ціну землі. Вони є умовами допуску до ринку різних груп осіб з різними фінансовими можливостями. Зрозуміло, що сьогодні фінансовими ресурсами володіють переважно великі компанії (агрохолдинги) та іноземці. Останні, як запевнили в уряді, до ринку землі допущені точно не будуть. Принаймні, на першому етапі. "Ми даємо потужні меседжі, що уряд налаштований на проведення земельної реформи в інтересах дрібних і середніх товаровиробників. Ми б не хотіли, щоб агрохолдинги чи п'ять родин, про які всі говорять, скупили всі великі наділи", - говорив нам в інтерв'ю Максим Мартинюк.

У той же час норма про допуск до ринку землі саме юридичних осіб може створити підґрунтя для тіньових схем, під якими іноземці та агрохолдинги можуть заходити на ринок землі, вважають в "Українській аграрній конфедерації" (УАК). "Ми проти того, щоб до ринку землі були допущені юридичні особи. Це матиме негативні наслідки, особливо на перших етапах реалізації вільного ринку. Ми можемо допустити до української землі низку країн, з якими потім будуть складнощі при узгодженні позицій, у тому числі в юридичних аспектах, у тому числі і в судах. Мова про такі багаті країни, як Саудівська Аравія, Китай, США, Велика Британія, і ще цілу низку країн, які мають вільні кошти, щоб ставати власниками землі в Україні", - сказав 112.ua гендиректор "Української аграрної конфедерації" Павло Коваль.

За його словами, УАК виступає за обмеження на першому етапі реформи кола покупців виключно фізособами і з обмеженням 200 га в одні руки (по суті, конфедерація підтримує позицію уряду): "А далі, з лібералізацією ринку ми можемо знімати обмеження. Але повинен бути перехідний етап 2-3 роки, протягом яких буде знято всі законодавчі протиріччя".

Новини за темою: Гройсман: Законопроект про ринок землі дозволятиме її купівлю-продаж тільки громадянам України

Схеми, при яких іноземці зможуть обходити заборону на купівлю землі, за словами Коваля, дуже прості: "китаєць одружується на чарівній українці і купує землю", а цей шлюб може бути фіктивним. "Є ще ціла низка інструментів – успадкування, подарунок, заставне майно. І все це може статися, якщо дозволять купувати землю юридичним особам", - сказав гендиректор УАК. У випадку з фізичними особами-українцями варіанти зловживання в операціях із землею та її втрата менш імовірні, бо кожен резидент, який звернувся з приводу купівлі, може бути перевірений податковою. Також може бути перевірено походження фінансових коштів цієї особи.

В "Асоціації фермерів і землевласників" взагалі вважають, що в будь-якому вигляді і при будь-яких варіантах обмежень рішення уряду вводити вільний ринок землі передчасне. На думку гендиректора Асоціації Івана Томича, воно може бути прийняте не раніше ніж через чотири роки, після усунення цілого комплексу проблем. "Введення ринку землі за нинішніх умов неможливо. Ми збираємося проводити прес-конференцію, на якій розповімо про рейдерство в сільськогосподарській сфері. Воно вже зараз набуло загрозливих масштабів. Якщо тільки буде хоч натяк ще й на ринок землі, це взагалі буде трагедія", - каже Томич.

Ще одна проблема, за його словами, на сьогоднішній день – наповнення земельного кадастру: "Немає інформації про діючі межі, немає інформації про ділянки. Виходячи з цього межі ділянок, що належать власникам, часто не збігаються, я вже мовчу про 10 млн га, які належать державі". Зазначимо, що проблеми з наповненням кадастру в бесіді зі 112.ua визнавав і Мартинюк. За його словами, інвентаризація таким чином, як вона проводилася в Україні, була неефективною. "Ця інвентаризація проводилася, не виходячи з кабінету. Тому що ми жодного разу не користувалися її матеріалами, коли виставляли, наприклад, ділянку на аукціон (оренди). Завжди виявлялося, що в цю ділянку входять ще якісь яри, кущі, зарості, які доводилося вирізати. Тобто ефект від цієї інвентаризації становить нуль або навіть мінус", - казав в інтерв'ю в. о. міністра агрополітики.

В Асоціації побоюються, що хаос у системі обліку земельних ділянок також може стати благодатним ґрунтом для нових рейдерських захоплень. "І все це на тлі того, як у нас працює судова влада. За 15 років жоден власник земельного паю не виграв жодного суду проти орендаря щодо захисту своїх законних прав на власність", - сказав Томич.

У той же час Мартинюк зазначав, що не вважає, що "незавершена інвентаризація є перешкодою для початку ринку землі". Він пропонував "спочатку виходити на ринок і вже в процесі завершувати інвентаризацію". 

Але найголовніша проблема, за словами голови Асоціації фермерів і землевласників, це тотальна бідність села. "На селі тотальна бідність і відсутня фінансово-кредитна політика. Бідність буде мотивувати багатьох власників земельних паїв у перший же місяць їх продати. Покупцями будуть посередники, а основними гравцями стануть транснаціональні компанії. Протягом дуже короткого періоду ми можемо втратити можливість розвитку країни через втрату можливості впливати на земельний ресурс", - сказав Томич.

Новини за темою: "Конярство України" здало приватній фірмі три тисячі гектарів землі за ціною вдесятеро нижчою за ринкову

Слід зазначити, що в дискусії навколо умов продажу землі також є і табір, і досить чисельний, який виступає взагалі за вільний ринок та відсутність будь-яких обмежень. Їх головний аргумент - це те, що чим більше буде введено обмежень, тим вужче коло покупців і, відповідно, нижча ціна купівлі землі.

"Всі обмеження, які будуть вводитися на ринку, вони призведуть до її недооцінки, земля буде продана нижче ринкової вартості. Ті, хто лобіює (обмеження), мають одне завдання, - зменшити вартість землі, щоб скупити її подешевше. Потім буде знайдена схема, як через фізосіб контролювати великі території. Ну а потім, після того, як буде прийнято (продавлено, - ред) рішення про те, щоб дозволити купівлю і юрособам, вони будуть продані. Проста схема – купив умовно по 1 гривні, через рік-два продав за 2", - сказав 112.ua нардеп (член фракції БПП) і син засновника найбільшого українського зернотрейдера "Нібулон" Андрій Вадатурський. "На будь-якому ринку чим більше обмежень і заборон, тим менш прозоре ціноутворення і нижча ціна товару для продавця (у нашому випадку власника паю, - ред)", - погоджується екс-радник міністра аграрної політики Олексія Павленка – Олексій Зубрицький.

За його словами, якщо вже говорити про схеми, то юридичні схеми з обходу обмежень може бути задіяно в будь-якому випадку, як з фізичними особами, так і з юридичними.

Вадатурський заявив, що виступатиме проти будь-яких обмежень на ринку землі. "Потрібно, щоб люди мали право продати землю за справедливою ринковою ціною. Нехай навіть за спекулятивною", - заявив нардеп.

Він висловив думку, що ті, хто говорить, що нібито потрібно захистити українців від олігархів, від іноземців, які прийдуть і скуплять всю землю, як правило, це представники інтересів груп, яким вигідно збереження нинішнього статусу. Вони представляють 400-500 тис. осіб, які орендують землю за найнижчими цінами в світі й отримують величезний прибуток від продажу сільгосппродукції: "На терезах - 7 млн осіб (пайовиків), які є заручниками цієї ситуації. Вони отримують копійки за свою землю і не можуть нею розпоряджатися".

Однак, слід зазначити і те, що з ідеєю вільного ринку все не так просто. Влада на нього навряд чи погодиться і зовсім не тому, що є прихильником якихось схем, а головним чином тому, що чудово розуміє, що вільний ринок і справедлива ринкова ціна для сільгоспземель – неминуче призведуть до зростання орендних ставок, а це відіб'ється на вартості сільгосппродукції, яка підтягнеться до світових цін. Логічно, що це може мати дуже несприятливі наслідки для рейтингу уряду: чи багато українців готові купувати хліб за цінами, як у Європі?

Виходить Гордіїв вузол, в основі якого все та ж українська бідність. Подолати її без рішучих реформ неможливо, але і в ситуації їх проведення можна випадково недорахуватися кілька сотень тисяч співвітчизників, які просто не витягнуть. Очевидно, що рубати цей вузол доведеться восени Верховній Раді. І вже зрозуміло, що процес буде спекотним.

Новини за темою: Формат продажу землі фізособам-українцям може бути підтримано парламентом

Депутати, з якими вдалося поспілкуватися, відзначали, що кількість прихильників земельної реформи в Раді зростає, тоді, як у грудні минулого року проти продовження мораторію на продаж сільгоспземель голосували лише кілька депутатів. Також упевненість у тому, що ринок землі в країні настане вже з 1 січня 2018 року, висловлював і Максим Мартинюк. Зрештою, не будемо забувати, що це і вимога МВФ, нехай її і відклали на кінець 2017 року, а не на осінь, як передбачалося в тексті меморандуму з фондом раніше. Доведеться щось вирішувати.