Компенсація відсоткових ставок за кредитами: Як на практиці можна підтримати малий і середній бізнес

Компенсація відсоткових ставок за кредитами: Як на практиці можна підтримати малий і середній бізнес
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Останні кілька років у ряді публікацій ми пропагували ідею компенсації процентних ставок по кредитах, виданих малому і середньому бізнесу у форматі відкритого вікна. Принцип такий: кожен підприємець може отримати за своєю позикою компенсацію в розмірі 1/2 облікової ставки НБУ на суму заборгованості не більше 50% від ліміту доходів по своїй групі.

Зараз облікова ставка 16,5%, значить розмір компенсації складе 8,25% і кредит під 20% річних обійдеться підприємцю в 11,75%. Візьмемо саму "широку" третю групу підприємців, які можуть отримати в межах ліміту річний дохід у розмірі 5 мільйонів гривень.

В такому випадку ФОП або приватне підприємство могло б взяти кредит в сумі до 2,5 мільйонів гривень під ставку в гривні 11,75% (з урахуванням нинішньої облікової ставки НБУ). У цій моделі банки несуть кредитний ризик, а держава покриває відсотковий. На ці цілі можна направляти частину прибутку НБУ, яка зараз просто розчиняється в бюджеті в розмірі 40-50 млрд гривень в рік.

Навіть використання половини коштів прибутку Нацбанку у вигляді перерахування їх у спеціальний Фонд компенсації вартості кредитів для МСБ дало б значний ефект у вигляді збільшення частки малого бізнесу в структурі економіки.

Ця ідея викликала критику економістів-снобів, її називали архаїчною та консервативною. В Україні важко уявити, що держава може просто так взяти і витратити на стимулювання МСБ 10-20 млрд гривень. Адже ці гроші набагато вигідніше віддати у вигляді преференцій олігархам.

Новини за темою

У свій час, на початку нульових, активно впроваджувалася модель компенсації відсоткової ставки для агровиробників. Якщо в 90-х роках банки майже силою скликали на Інститутську і буквально за рознарядкою змушували виділяти кредитні кошти "на село", то після введення механізму компенсації відсоткової ставки банкіри самі почали справжнє полювання на аграрних позичальників.

Ефект мультиплікації становив 1:20, тобто одна гривня, виділена на компенсацію відсотків, призводила до видачі 20 гривень нових кредитів. Тобто для формування кредитного портфеля на 100 млрд гривень потрібно всього лише 5 млрд гривень бюджетних коштів, виділених у вигляді компенсації частини процентної ставки.

Ключовий момент – компенсація повинна проводитися саме за методом відкритого вікна, інакше ця модель перетвориться у звичайну корупційну схему. Крім позитивного ефекту у вигляді зростання питомої ваги МСБ і розширення економічного рельєфу, досягається й інша важлива мета – компенсація відсоткової ставки стає потужним драйвером зростання ВВП.

У найближчі 2-3 роки Україна приречена на введення цього механізму, якщо, звичайно, є мета рости. Справа в тому, що ринковий рівень кредитних ставок визначається не тільки інфляційними та девальваційними очікуваннями населення і бізнесу, але й рівнем ризиків в національній економіці.

А це і неефективна судова система та низький рівень захисту прав інвесторів/кредиторів. Простими словами "інституційна неміч". Всі ці ризики закладаються в розмір процентної ставки на ринку, особливо при довгостроковому кредитуванні. Зараз середня ставка по довгострокових кредитах банків, виданих юридичним особам в гривні, становить 20% річних.

Теорія дії кредитного важеля говорить про те, що рівень кредитних ставок повинен бути нижче рівня операційної рентабельності. Тільки в такому випадку підприємство, беручи кредит, може ефективно розвиватися та отримувати прибуток від участі кредитних коштів в капітальних інвестиціях.

В іншому випадку кредит стає інструментом банкрутства та вимивання обігових коштів. Бізнеси з рентабельністю вище 20% можна перерахувати на пальцях однієї руки. Сьогодні в Україні беруть кредити або торгові мережі, або аграрії з сезонною рентабельністю 40-50%.

Плюс деякі супутні вивезенню сировини логістичні проекти. Інші обмежуються короткими кредитами й овердрафтами. Але для розвитку більш складних проектів з високим рівнем доданої вартості потрібні довгострокові кредити і рентабельність таких проектів істотно нижча, ніж, наприклад, в рослинництві.

Зате такі капіталомісткі напрямки забезпечують велику зайнятість, найкращий збір податків та приріст ВВП. Можна, звичайно, чекати поки ринок сам відрегулює розмір ставок, але до цього моменту ми можемо втратити майже весь реальний сектор.

В такому варіанті компенсація відсоткових ставок – це як антибіотик при гострій інфекції. Можна лікуватися "природними" методами: травами і лимоном, але є ризик і отримати ускладнення. Іноді доводиться збивати температуру більш радикально.

На даний момент інституційно Україна не готова до застосування механізму компенсації відсоткових ставок для середнього та великого бізнесу – все буде розкрадено олігархами, які використовують дану модель для бюджетного фінансування своїх проектів. Починати потрібно з МСБ, а потім розширювати програму стимулювання по наростаючій.          

До речі, про компенсацію відсоткової ставки заговорив і нинішній президент, і прем'єр. І міністр економіки. Правда йшлося про іпотечні кредити та кредити фермерам для викупу землі сільськогосподарського призначення.

Незважаючи на важливість вирішення житлової проблеми і забезпечення фермерів доступними фінансовими інструментами, в подібних кредитних проектах зазначений вище механізм працює зі значними спотвореннями.

Для компенсації ставок необхідно розробляти бізнес-модель, яка залежить від строків бюджетного планування в державі. Якщо річний бюджет - компенсація теж річна, якщо трирічний - можна розширити програму на три роки.

Позичальник повинен мати бюджетні гарантії, що він отримає компенсацію відсоткової ставки. Для МСБ кредит строком на 1-3 роки цілком прийнятний. Іпотека - це кредитування на 20-30 років і ніхто не дасть позичальнику гарантії того, що через п'ять років нова влада виділить йому кошти на компенсацію відсоткової ставки. Те ж саме можна сказати і про фермерів.

Новини за темою

У разі реалізації планів Мінекономіки вони зможуть отримати кредит під 3% у наступному році, що навіть нижче ставки, яку вони виплачують власникам паїв, але через два-три роки держава цілком може відмовитися від виділення сум компенсації і тоді вони втратять свою землю, віддавши її банку.

Викупити свої наділи за 2-3 роки багато фермерів не зможуть, адже середнє фермерське господарство обробляє в Україні приблизно 100 га землі і для викупу паїв доведеться брати кредит в розмірі не менше 100 тисяч доларів. Чи зможе фермер погасити за кілька років навіть з урахуванням компенсації таку суму – велике питання.

Це зовсім не означає, що фермерам не потрібно надавати фінансові інструменти для викупу землі. Просто ці кредитні механізми повинні передбачати не тільки довгострокові гарантії держави щодо компенсації відсоткової ставки, але і саму наявність "довгих кредитів" на 20-30 років, як це зараз і відбувається в Польщі.

Тоді фермер буде брати кредити не тільки для викупу землі, але і на розвиток свого фермерського господарства, підвищення його продуктивності, але вже під заставу викуплених земельних наділів.

Негативний приклад такої однобокої політики в Україні уже є, коли молоді сім'ї "повелися" на обіцянки держави компенсувати відсоткові ставки, а потім ці гроші просто не були передбачені у наступних бюджетах. В результаті болючі особисті кредитні дефолти і втрата житла.

Примітно, що ідею компенсації процентних ставок "висмикнули" якраз її приховані противники. Міністр економіки Тимофій Милованов ніколи не був прихильником патерналістських методів стимулювання економіки, виступаючи за жорсткі лібертаріанські моделі, які межують з відвертою мизантропією.

Але як кажуть, патерналісти майбутнього будуть спершу називати себе лібертаріанцями. А потім – місце сидіння визначає напрям мислення.

Адже так приємно, коли у тебе є кілька "фондиків" для компенсації, тим більше, що метод "відкритого вікна" в даному випадку ніхто і не обіцяв, а значить кредити отримають не всі покупці житла і не всі фермери. І знову з'являться акредитовані при чиновниках "будівництва" та "агрофірми".

А що малий бізнес? А чи не взятися нам за його податки і доходи замість компенсації відсоткової ставки. Не по лібертаріанськи? Ну так процес перевзування в польоті вже завершено.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>