Коли українцям чекати найбільшого удару по своїй купівельній спроможності

Коли українцям чекати найбільшого удару по своїй купівельній спроможності
Відкриті джерела

Олексій Дорошенко

Засновник і директор  Української Асоціації постачальників торговельних мереж, депутат Київської обласної ради

Оригінал на сторінці Олексія Дорошенка в Facebook

Оприлюднено дані щодо інфляції за серпень. Офіційна статистика говорить про зростання індексу на 0,1%. Це означає, що фактично ціни не змінилися. Ціни на продукти навіть впали на 0,7%. Можливо, лише в нас поганий зір та калькулятори, але погодитися з цим важко. І хоча Асоціація постачальників торговельних мереж прогнозувала дефляцію в липні-серпні, її важко було помітити в останній літній місяць. На фоні девальвації гривні з 26,2 до 28,3 за долар (тобто на 8%) виробники та імпортери поступово піднімали відпускні ціни.

За даними власного моніторингу та даними Інфляційного барометра Мінекономрозвитку, подорожчало майже 80% соціального асортименту продуктів. Згідно зі статистикою, м'ясо подорожчало на 1%. Інші джерела показують зростання в рази більше. За моніторингом Асоціації, ціна суттєво знизилася на декілька продуктів. Тому якщо виводити середнє арифметичне, то дійсно може вийти, що ціни майже не зросли. Але хліба, який подорожчав, ми їмо в рази більше, ніж моркви, яка подешевшала, тому виходить, що витрати родини зросли, а не залишилися незмінними.

Новини за темою

Багато з колегами-експертами спілкуємося щодо питання достовірності даних Держстату. Коли в суспільстві велика недовіра до держави, то будь-які цифри будуть викликати сумнів. Є ті, хто взагалі їй не довіряє, а також ті, хто вважає, що після оновлення команди служба статистики працює краще. Але напрошується таке порівняння: якщо професійну бригаду трактористів відправити до космічної станції, то користі від них там буде небагато. І не через їхні особисті якості, а через систему, в якій вони працюють, оснащеність, фінансування та методологію.

Статистика, тобто середнє значення, у розшарованому суспільстві сприймається неоднозначно. Це все одно що премію в 46 млн дол., яка буде розподілена між 41 співробітником "Нафтогазу", Держстат розподілить між 41 млн українців. І хто з нас дурень?

Новини за темою

Саме тому для 30% людей інфляція значно більша, бо вони купують лише найдешевші продукти, які останніми роками дорожчають найбільшими темпами. А для людей, які заробляють від 1000 дол., інфляція малопомітна, оскільки продукти їхнього раціону можуть навіть дешевшати, як це, наприклад, відбулось з хлібом у червні. У той час коли найдешевші сорти додали до 5% за місяць, середній за вартістю хліб став навіть дешевше.

На цей рік Асоціація постачальників прогнозує інфляцію на рівні 10,5-12%. На початку року були значно гірші прогнози, оскільки січень-лютий показали значне підвищення вартості продуктів. Але відлига вкупі зі зниженням курсу долара навесні зробила прогноз менш похмурим. Головний удар по купівельній спроможності українців припаде саме на останні чотири місяці року.

Заява прем'єр-міністра Володимира Гройсмана стосовно інфляції менше 10% у наступному році виглядає оптимістичною, але малоймовірною. Питання ж не в бажанні. Інфляція залежить від великої кількості факторів, а коли в країні кожен співає власну пісню, то добитися хорового звучання важко. Крім того, структура витрат українських родин, де більшість заробленого витрачається на харчування, робить це важким завданням. Вартість продуктів у будь-якій країні світу зростає швидше, ніж вартість технологічних товарів чи нерухомості. Але важливо те, що уряд розуміє, якою великою проблемою є швидке зростання вартості життя, за яким не встигає населення країни. Якщо б це ще не було елементом політичних торгів, то виглядало б проникливо.

Олексій Дорошенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів