Колективне божевілля через Путіна

Колективне божевілля через Путіна
Reuters

Лілія Шевцова

Старший науковий співробітник інституту Брукінгса, США

Оригінал на сторінці у Facebook Лілії Шевцової

Сьогоднішня російська дискусія проста, як чобіт. Про що ми говоримо? Про що ми пишемо? Про що говорять за межами Росії?

Піде? Не піде? Що таке "транзит"? Це перехід до Володимира Путіна в новій ролі або до нового "Путіна"? Тоді хто ним стане? А якщо Путін залишиться, то як - через Держраду, Союзну державу з Білоруссю чи інший трюк? Ворожіння на цій "ромашці" стало російським національним хобі. Втім, і світ гадає: "Якщо не піде, то що…"

Росія розчинилася в Путіні. Справляється враження, що зі складного суспільного організма Росія перетворилася на одноклітинну істоту, життя якої залежить від відповіді на запитання – "піде-не піде?"

Зацикленість еліти - і системи - на пошук відповіді, яка не несе нового сенсу (абсолютно жодного!), відображає політичний та інтелектуальний ступор. Нездатність - небажання шукати вихід з глухого кута за межами єдиновладдя. Безпорадність і безнадійність.

Ворожіння "Піде-не піде?" є принизливим не тільки для нації, а й для лідера, який уже позбавлений шансу здивувати і не має драйву для місії. 

Зацикленість на Путіні відводить нас, по-перше, від питання про колективно-групову відповідальність за формування нинішньої влади; по-друге, ускладнює розуміння її логіки і наслідків.

Режисер Віталій Манський своїм фільмом "Свідки Путіна" повернув у російську дискусію питання про архітекторів системи, в якій ми маємо задоволення загнивати (див. коментарі Бориса Вишневського та Ігоря Яковенка). Чимало тих, хто хотів би цю історію про коріння забути… І концентруватися виключно на Путіні. Зрозуміло чому.

Між тим сьогоднішнє самодержавство будувала саме єльцинська команда, яка, намагаючись убезпечити себе "дахом", створювала саме охоронний режим на чолі з силовиком. Причому таким, який не повинен сумніватися у своїй функції (Степашин не пройшов перевірку, бо сумнівався). Тож траєкторія Росії визначалася ще до приходу Путіна в Кремль.

Утім, силову "вертикаль" почали споруджувати ще раніше, коли в 1993 р. після розстрілу парламенту писалася і редагувалася самим Єльциним Конституція, що закріпила монополію влади в руках президента. Повноваженням російського президента може позаздрити будь-який радянський генсек (про конституційну всевладність російського президента варто почитати одного з кращих знавців нашої конституції Михайла Краснова). Хто б не прийшов у Кремль замість Путіна, він вже мав у руках інструмент узурпації влади.

Нинішня "путініана" змушує порушити ще одне питання - про логіку самодержавства. Незрозуміло, якою мірою цю логіку усвідомлює Путін. Логіка жорстока: власник абсолютистського ресурсу рано чи пізно стає заручником власної "вертикалі". Він стає заручником тих, хто його охороняє. Тих, хто його інформує. Тих, хто готує йому рішення. Тих, хто транслює його думки. Тих, хто його годує, нарешті. Так було з усіма власниками єдиновладдя. Кожен з них у підсумку закінчував, як заручник та одночасно як жертва створеної ним самим реальності. Драматична історія не тільки для тих, хто опинився під початком самодержавства. А й для його носія.

Ось Путін піде. А з ним піде і його найближче коло. Це неминуче - їхній колективний догляд стане легітимацією нової влади, яка буде черпати народну підтримку повалення старих володарів. І що ми побачимо, коли завершиться третій акт цієї п'єси? Тотально деморалізовану і безпорадну еліту, яка вміє тільки обслуговувати "вертикаль". І не вміє нічого іншого!!

Виявиться, що рішення "проблеми Путіна" - важка річ. Що робити з 2 млн 200 тисячами держслужбовців, які звикли функціонувати в корупційному середовищі? Що робити з 5 млн силовиків, заточених на репресії? Що робити з експертами, запрограмованими на обслуговування влади? Що робити з інтелектуалами, які паразитують у кремлівських радах і "наметах"? Що робити з "майстрами культури", які випрошують у влади, як Андрон Кончаловський, "орієнтир"?

Куди їх подіти? Де взяти тих, хто цю накип може замінити? І чи можна вірити тим, хто сьогодні намагається відмежуватися від своєї співучасті та відповідальності, сподіваючись на роль у новому сценарії? Адже і вони мають тільки досвід обслуговування "вертикалі".

А ми все про Путіна….

Лілія Шевцова

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>