Постер до фільму "Кіборги"
З відкритих джерел

Легендарна історія захисту донецького аеропорту фіксує події вересня 2014 року. Група добровольців відправляється на своє перше двотижневе чергування в місце, де вже чотири місяці йдуть запеклі бої. Захистити стратегічно важливий об'єкт – справа честі для кожного з них. Абсолютно різні, але об'єднані однією метою, герої готові піти на все, щоб відстояти свою країну.

Відкриває картину сцена, що вбирає в себе всю суть того, що відбувається – згідно з розвідданими, на аеропорт повинна обрушитися система залпового вогню "Буратіно", що знищує все в радіусі трьох кілометрів. Командир батальйону пропонує бажаючим покинути периметр, на що всі учасники захисної операції відповідають переконливою відмовою, підтверджуючи таким чином своє гучне звання "кіборгів".

Режисер Ахтем Сеітаблаєв під час зйомок "Кіборгів"
З відкритих джерел

Екранізувати історію, яка точно цього заслуговувала, зважився український і кримськотатарський режисер Ахтем Сеітаблаєв. Тема АТО і війни для нього не нова: раніше в цьому ж році вийшла його драма про німецьку окупацію Криму "Чужа молитва", а до цього Ахтем довгий час виступав ведучим проекту "Хоробрі серця", присвяченого героїзму воїнів АТО. Власне, ідея створити фільм "Кіборги" звідти і народилася. Почувши під час передачі історії захисників донецького аеропорту, режисер побачив в близькій для себе темі глибокий кінематографічний потенціал.

Допомогти Сеітаблаєву втілити задумане взялася українська драматургиня Наталія Ворожбит і, власне, самі "кіборги". Бійці консультували творців фільму на всіх етапах – починаючи від написання сценарію і закінчуючи знімальним процесом. Долучитися до проекту вирішила і держава – половина бюджету (з загальної суми в 47 млн грн) була виділена Державним агентством України з питань кіно. "Це перший художній фільм про війну такого масштабу, тому на нього була покладена дуже важлива місія, і я пишаюся тим, що ми його підтримали", – заявив глава Держкіно Пилип Іллєнко.

За задумом творців, "Кіборги" – це не видовищний блокбастер, насичений бойовими сценами і дорогими спецефектами. В першу чергу це фільм, який розглядає те, що відбувається, з людської сторони, який зазирає в думки і душі сучасних українських воїнів і відображає саму їх суть.

Всі герої – збірні образи, списані з реальних бійців. Деякі з них розповіли про себе самі, інші, яких вже немає в живих, відтворені за спогадами своїх товаришів. "В мені живе, напевно, сотні півтори історій... Я знаю цих людей, мені не довелося щось вигадувати. Ці люди абсолютно реальні, я багато їх слухала і ось так народилися їхні образи", – поділилася Наталія Ворожбит.

Герої і справді вийшли реалістичними. П'ять ключових персонажів, з якими глядач проводить без малого два тижні екранних подій, не залишають байдужими, змушуючи проживати з ними кожен момент. Вони, як ніхто інший, гостро відчувають ціну життя, захоплюючи і чепляючи настільки, що не повірити в їх існування просто неможливо. Природно, подібної правдоподібності не вдалося б досягти без майстерного перевтілення виконавців головних ролей Романа Ясинського, Макара Тихомирова, В'ячеслава Довженка, Віктора Жданова та Андрія Ісаєнка.

Єдине, в чому можна дорікнути фільму (хоч і не хочеться) – це пафосність, що іноді вплітається, і часом надмірний відхід до філософії. Однак обидві ці теми неминуче випливають з епічності сюжету – неможливо проживати війну, не маючи потужної внутрішньої мотивації, яка виникає з базових переконань і поглядів на життя.

Навіщо ти тут?

За що ти воюєш?

За що ти любиш Україну?

Як сприймати смерть?

Що ти відчуваєш, коли вбиваєш людей?

Ці і багато інших питань герої задають один одному і разом із глядачами шукають на них відповіді. Фільм піднімає багато гострих тем, розглядаючи їх з різних боків. Завдяки цим авторам вдалося створити щось унікальне – відобразити на екрані проміжний, переломний момент сучасної України, яка формує нові смисли і перебуває на новому етапі свого становлення.

"Ми з вами є свідками народження не тільки нової української нації, але й нової української армії... Ми постаралися зняти чесне кіно, кіно про те, як важко і болісно ми звільняємося від наросту на дні корабля, який десятиліттями ігнорували. Це не критика, це спроба розповісти про те, що болить", – поділився Ахтем Сеітаблаєв на прес-конференції з нагоди київського передпоказу фільму.

У свою чергу Філіп Іллєнко звернув увагу на те, що усвідомити цінність фільму і значущість всього, що відбувається, зараз дуже складно: "Це фільм про незавершену війну. Це дуже складне завдання для художника, бо залишається дуже багато питань, тем, моментів, які в повній мірі можна буде оцінити згодом, коли пройде 10, 20, 30 років".

Постер до фільму "Кіборги"
З відкритих джерел

Так чи інакше, але вже зараз з упевненістю можна сказати, що "Кіборги" вийшли виваженими, чесними і глибокими. З доречною поетичністю, але без пом'якшуючих прикрас вони відображають жах війни, разом з її безглуздою нещадністю, і абсолютно буденний героїзм наших воїнів, які щиро вірять в Україну і готові за неї померти.

"Якби таке кіно вийшло раніше, ми би не віддали жодного сантиметру нашої землі. Цей фільм набагато сильніший за всі "гради" та зброю", – заключив після маріупольського показу полковник Всеволод Стеблюк.

Тетяна Ахапкіна