Хто поклав око на атомну енергетику України?

Хто поклав око на атомну енергетику України?
Фото з відкритих джерел

Наталія Дегтяренко

Редактор журналу "Енергоатом України"

В Україні публікації на атомну тематику завжди непопулярні – надто складна тема. Цікавість ЗМІ обмежувалася зазвичай темами диверсифікації ядерного палива та призначень/відставок. З новою реформою енергоринку країни додалася ще одна тема – з’явилися зацікавлені скористатися електроенергією, що відпускають АЕС за заниженою ціною – 56,7 коп. за кВт-г.

Саме тому серед необізнаного широкого читача урядовці, експерти та спостерігачі дозволяють собі маніпулювати інформацією або просто брехати. Адже все одно мало хто розуміється на тематиці. Останній приклад – інтерв’ю Ігоря Тинного кореспонденту 112.ua, який заявив: "Навіщо будувати в Чорнобильській зоні одночасно три сховища ядерних відходів, навіщо будувати окреме сховище для відходів з Чорнобильської АЕС, навіщо "Енергоатом" будує окреме сховище для АЕС України?.." Ми вже звикли до того, що така риторика зазвичай лунає від російських політиків, але аналогічна заява радника міністра енергетики та захисту довкілля та самого прем’єр-міністра викликає подив – хто ж насправді консультує уряд технократів?

Радіоактивні сховища Чорнобильської зони відчуження – чому так, а не інакше?

Для тих, хто дійсно хоче розібратися, – трохи базової інформації про особливості та відмінності поводження з відпрацьованим ядерним паливом ЧАЕС та всіх чинних АЕС України.

У будь-якій державі світу вирішення питання поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) – необхідний етап роботи АЕС. Переважна більшість країн з атомною енергетикою зберігає відпрацьоване ядерне паливо у власних спеціальних сховищах, як це передбачено міжнародними нормами та правилами МАГАТЕ – зберігання або захоронення відпрацьованого палива АЕС у тій країні, де воно було напрацьовано. Концепція щодо збереження замість переробки ВЯП була прийнята в першу чергу з огляду на те, що жоден атомний реактор не може забезпечити повного вигоряння палива (у тепловидільній збірці залишається близько 96% цінних ядерних матеріалів, які можуть бути використані повторно для виробітку електроенергії). Тобто відпрацьоване ядерне паливо – це цінне джерело сировини для технологій майбутнього, а відтак сховище ВЯП – це склад енергоресурсів для майбутніх поколінь. Наголошу, саме сховище, а не "могильник" чи "звалище".

Чому таких сховищ в Україні чотири, хто їх будував та за якими технологіями?

Під час експлуатації Чорнобильської АЕС з 1971 року по 2000 рік накопичились понад 21 тис. відпрацьованих тепловидільних збірок (ТВЗ). Зараз вони зберігаються в Сховищі ВЯП "мокрого" типу - СВЯП-1, що було введено в експлуатацію в 1986 р. Сховище відпрацьованого ядерного палива СВЯП-1 призначене для проміжного зберігання відпрацьованих тепловидільних збірок (ВТВЗ) з трьох блоків Чорнобильської АЕС, що поступають з реакторних відділень енергоблоків після попередньої витримки. Пошкоджене паливо з 4-го блоку, як відомо, і досі знаходиться в реакторному відділенні, оскільки досить довго йшли до впровадження технології з пошкодженим ВЯП.

Новини за темою

У 1993 р. країни Великої сімки ініціювали створення Рахунку ядерної безпеки під управлінням Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Спільно з державами Великої сімки та ЄС свою готовність стати донорами фонду висловили Бельгія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Швеція і Швейцарія. У 2000 р., у рамках програми надання допомоги Україні та у зв'язку з зупинкою останнього енергоблоку Чорнобильської АЕС, донори вирішили профінансувати спорудження двох об'єктів, необхідних для виведення ЧАЕС з експлуатації: заводу з переробки рідких радіоактивних відходів, накопичених на АЕС, та сховища відпрацьованого ядерного палива СВЯП-2, призначеного для сухого зберігання відпрацьованого палива енергоблоків № 1-3 ЧАЕС на строк до 100 років. Тобто створення сучасного "сухого" сховища для ВЯП Чорнобильської АЕС замість тимчасового СВЯП-1.

Історія будівництва цього об'єкта затягнулась на довгі роки: перший підрядник, компанія Framatome (Франція) не впоралася з цим завданням з низки причин (зокрема недосконалість будівельної частини проекту та відсутність технології поводження з пошкодженими відпрацьованими паливними збірками). У 2007 р. Велика сімка обрала для реалізації цього проекту компанію Holteс International (США), у якої вже була готова технологія поводження з пошкодженим ВЯП.

На сьогодні і Україна, і американська компанія Holteс International виконали усі взяті на себе зобов’язання для успішного завершення будівництва СВЯП-2 - і наприкінці грудня 2019 року нас очікує його введення в експлуатацію.

Це ми розповіли про долю відпрацьованого ядерного палива з ЧАЕС, де були реактори радянського військового типу – РБМК. Як відомо, всі інші АЕС України мають значно досконалішу технологію – реактори типу ВВЕР. На запитання пана Тинного, чому "Енергоатом" з ЧАЕС не поєднали сховища, достатньо одного цього факту: різні типи реакторів, а отже різні паливні збірки. Але насправді таких причин – хоч греблю гати.

Рішення щодо будівництва власних сховищ ВЯП для АЕС з ВВЕРами ухвалювалося ще в 90-х роках, коли через шантаж Росії тимчасово припинилося вивезення відпрацьованого ядерного палива до Росії. Виникла загроза зупинки всіх АЕС у найближчій перспективі.

Скидається на те, що навіть тоді проукраїнських владоможців у Раді нацбезпеки й оборони та уряді було куди більше, ніж сьогодні, у розпал війни з РФ. Адже з тих пір через проросійське лобі Україна спромоглася звести лише одне сховище ВЯП – для найбільшої в Європі Запорізької АЕС, де працює 6 блоків-мільйонників (американська технологія сухого зберігання). Для інших АЕС було вирішено будувати не пристанційні майданчики, а централізоване сховище ВЯП. Причин багато, і економічна вигода – лише одна із них.

Свою економічну ефективність сховище ЗАЕС, яке встигли звести на початку "нульових", швидко довело: 40 млн дол. щороку залишались у країні, а не сплачувались за вивезення на переробку РФ. Через відсутність сховищ для інших АЕС Україна щороку втрачала понад 200 млн доларів. Загалом же за роки незалежності наша країна витратила на вивезення ВЯП понад 2 млрд доларів, і за ці кошти можна було звести власне централізоване сховище, якби не російське лобі.

Поза тим, конкурс на будівництво ЦСВЯП "Енергоатом" проводив ще за часів Кучми(!). І переможцем компанію Holtec International було визнано ще Сергієм Тулубом наприкінці 2004 року, а підписав контракт 26 грудня 2005 року Юрій Недашковський. Але через зміну політичної кон'юнктури проект довгий час був фактично заморожений. Реальна робота за цим проектом відновилася у 2014 році, а будівельні роботи на майданчику ЦСВЯП, розташованому у зоні відчуження ЧАЕС, розпочались 9 листопада 2017 року. На сьогодні будівельна готовність споруд капбудівництва – 96%.

Жодного разу ніхто, навіть з російського "експертного" середовища не блокував проект через вкиди інформації про злиття трьох сховищ – адже це несамовита маячня: різні типи реакторів та різне паливо, різні контракти в різні роки, різні вимоги до безпеки та багато іншого, не говорячи вже про процедури. Чи має про це знати радник профільного міністра та цілого прем’єра держави? Напевно, що так. Тому залишається питання, на яку країну працює цей радник, адже з початком війни з РФ навіть найзеленіші екологи країни припинили протест проти будівництва ЦСВЯП. Відповідь на це може критися у листі ГО "Технократи" (голова – колишній харківський бізнесмен Станіслав Дямінов – ФПГ "Станк", котрий багато років прожив у РФ) до міністра Оржеля.

112.ua

Як подейкують злі язики, такі домовленості досягалися у Сочі – під час поїздок Дямінова та іншого члена-технократа Анатолія Чернова. Цікавим та незвичним є формулювання, яке використовується у листі на міністра: "За попередньою домовленістю надаємо скорочений вигляд нашої пропозиції щодо реорганізації атомно-промислового комплексу України... РФ готова взяти на себе зобов’язання". Цікаво, хто уповноважував "попередніми домовленостями" якесь ГО вести переговори у Росії і з ким конкретно на таку серйозну тему?

Наталія Дегтяренко, редактор журналу "Енергоатом України"

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>