Хто і як не дає Мінфіну поповнювати держбюджет за рахунок лотерейного бізнесу

Хто і як не дає Мінфіну поповнювати держбюджет за рахунок лотерейного бізнесу

На минулому тижні міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що, на його думку, лотерейний ринок в Україні потрібно легалізувати, оскільки гроші від легалізації вже закладені в бюджет на 2018 рік.

«Ми принципово вимагаємо регулювання цієї діяльності, важливо цей ринок впорядкувати і зробити цивілізованим. Це мільярди податкових надходжень, які держава втрачає щорічно. Наша принципова позиція - прийняти комплексний закон. Відповідний урядовий законопроект лежить у парламенті вже два роки. Лобістські групи не дають його розглядати. Тому що вигідно заробляти мільярди і майже нічого з цього не платити в бюджет. Вже з'являються замовні статті та сюжети, які пропагують збереження існуючої ситуації. Це зрозуміло - люди борються за свої гроші. А ми боремося за повноцінний, наповнений бюджет і елементарний законний порядок», - заявив глава Мінфіну.

За його даними, від легалізації всього грального бізнесу на соціальне забезпечення громадян, підтримку охорони здоров'я, спорту та культури держава може додатково отримувати близько 5 млрд грн щорічно. «Але оскільки законопроект блокувався у Верховній Раді, залишається тільки одна можливість - врегулювати проблему в рамках чинного законодавства», - сказав Данилюк.

Чинне законодавство - це закон про державні лотереї, який вступив в силу в 2012 році. Згідно з цим документом, уряд зобов'язаний був підготувати й затвердити ліцензійні умови для операторів лотерей. І ось настав 2018 рік, а умов немає. Точніше, вони ще навесні 2017 року були підготовлені та відправлені попередньо на узгодження з іншими міністерствами і відомствами. Всі зацікавлені сторони серйозно попрацювали над проектом Ліцензійних умов, зауваження відомств були враховані. Лише Антимонопольний комітет попросив додатковий час для вивчення цього питання. На це пішло майже 9 місяців.

Монополія на маніпуляцію

У лютому 2018 року уповноважений АМКУ Агія Загребельська оприлюднила своє дослідження ринку лотерей. Його висновки такі – та ліцензійні умови, і закон про держлотереї, в повній відповідності з яким і були створені ліцумови, суперечать антимонопольному права.

Примітно, що більше ніхто з представників АМКУ цю тему не коментує, всі сходяться на одній-єдиній людині. Глава Мінфіну Данилюк в своєму інтерв'ю заявив, що голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв підтверджує, що така позиція - маніпулювання одного уповноваженого.

Тим часом ця маніпуляція виявилася доволі ефективною, оскільки ЗМІ наводнились публікаціями про те, що Мінфін потурає інтересам лише одного оператора - «Української національної лотереї». Але ситуація, яка склалася на сьогоднішній день на ринку, викликана, в першу чергу, тим, що два інших оператори лотерей – МСЛ і «Патріот» - перебувають під санкціями з 2015 року, оскільки належать російському капіталу. До зняття санкцій їм заборонено, крім іншого, отримувати будь-які українські ліцензії. Коли (і якщо) вони будуть виключені з санкційного списку, то зможуть повернутися до роботи на території України.

Втім, судячи з усього, знаходження в списку санкцій не завадило продовження МСЛ і «Патріот» діяльності на ринку. Як зазначав перший віце-прем'єр-міністр Степан Кубів, ці компанії не платять не тільки за ліцензію, але і податки теж. «За даними Мінфіну за 2017 рік, один з операторів зібрав ставок на більш, ніж 307 мільйонів гривень, а податків заплатив на 13 мільйонів. Інший оператор зібрав ставок на 0,4 мільйона, а податків не заплатив взагалі. Обидва користуються прогалинами в законі 2012 року і продовжують працювати навіть в умовах санкцій РНБО», - сказав Кубів.

Відзначимо, що згідно із законодавством, до введення нових ліцензійних умов всі оператори мають право працювати за старими ліцензіями. Тому проста і очевидна навіть для людини без юридичної освіти логіка вказує на те, що УНЛ, образно висловлюючись, зірвала джек-пот, оскільки два її конкуренти виявилися родом з країни-агресора, а МСЛ і «Патріот» встали з-за грального столу ні з чим (тому що з Росії, якам анексувала Крим і окупувала частину Донбасу).

Чи означає все це, що Мінфін повинен і далі закривати очі на відсутність ліцензійних умов? Ні, він зобов'язаний їх підготувати за законом. Міністр Данилюк повідомив, що його відомство зробило свою роботу і подало ліцумови на затвердження уряду. Зі свого боку, УНЛ наполягає, що вона готова пройти перевірку на відповідність умовам і заплатити за ліцензію (понад 170 млн гривень). Це ж зробили б і підсанкційні компанії, не будь вони в «чорному списку». Крім того ліцензію можуть отримати державні банки – "Ощадбанк", "ПриватБанк", "Укрексімбанк", "Укргазбанк" (а "Ощадбанк" навіть отримував її раніше).

Міфи лотерейного ринку

Крім іншого, пані Загребельська з АМКУ після дев'ятимісячного вивчення лотерейного ринку угледіла в законі про держлотереї дискримінаційну норму, згідно з якою на ринок допускаються тільки компанії з 10-річним досвідом роботи.

Чи є для цього специфічного виду бізнесу така норма дискримінаційною? В переважній більшості країн Європи (Велика Британія, Франція, Польща, Бельгія, скандінавські країни) оператор - один, монопольний, вкрай рідко 2 або 3 (в основному, у зв'язку з певними історичними традиціями або федеративним пристроєм держави), але не більше, і працюють вони багато-багато років.

Крім того, недавнє дослідження компанії GfK показало, що громадяни України, в принципі, виступають за жорсткий контроль держави над операторам (77% опитаних). 86% респондентів вважають, що держава зобов'язана гарантувати добропорядність операторів лотерей та виплату виграшів. 67% впевнені, що вартість ліцензії повинна бути відчутно великою. І 66% переконані в тому, що в питаннях регулювання лотерей Україна повинна спиратися на європейський досвід. А в Європі, як відомо, переважає підхід, коли на ринку діє один оператор з великим досвідом діяльності. І представниця Антимонопольного комітету це точно знає.

Коли ресурси окремого представника АМКУ вичерпалися, у справу включилися експерти. Так, Зоряна Топорецька, кандидат юридичних наук, експерт лотерейного ринку (як вона сама себе називає), теж заступилася за інтереси підсанкційних російських операторів, стверджуючи, що в разі затвердження ліцензійних умов УНЛ стане монополістом, що, за її словами, «в усьому світі є неприйнятним».

У своїй статті пані експерт змовчала про те, що право на одержання ліцензій, як було зазначено вище, мають всі державні банки, яких зараз чотири. Тобто навіть без урахування російських компаній на ринок можуть вийти не одна компанія, а п'ять. Це точно монополія?

При цьому за дивним збігом в заявах Загребельської і Топорецької або ігнорується факт введення санкцій проти двох із трьох операторів, або вони вважають, що, навіть будучи під санкціями, компанії з країни-агресора повинні отримати ліцензії. А адже Топорецька - кандидат юридичних наук!

У будь-якому випадку, наскільки швидко цей скандал затихне, якщо в кінці квітня 2018 року санкції не будуть продовжені? Здається, від нього не залишиться й сліду.

Тим часом, Топорецька висловила думку, що в ліцензійних умовах, підготовлених відомством Данилюка, є й інші недоліки. Наприклад, нібито в умовах немає механізму відкликання ліцензій. Хоча цей механізм прописаний в законі про лотереї, у відповідності з яким і були підготовлені ці ліцензійні умови. І юрист повинен був знати про це.

Ще одна претензія - експерт Топорецька вважає, що компанія, яка отримає ліцензію, зможе проводити азартні ігри під виглядом лотерей. Насправді в проекті ліцензійних умов вказані вимоги до держлотерей щодо зменшення їх азартності і відмінностей від заборонених азартних ігор. Також заборонені максимальний розмір призового фонду та генератори випадкових чисел в лотерейних терміналах. Крім того, оператори зобов'язані погоджувати з Мінфіном умови лотерей, і якщо Мінфін визнає їх такими, що суперечать ліцумовам, то і не стане стверджувати їх.

Дивними також виглядають аргументи експерта щодо втрат державного бюджету, адже якщо проаналізувати податкове навантаження в сукупності з ліцензійними платежами, то виходить, що Мінфін тільки від одного оператора планує отримати до 1 мільярда гривень бюджетних надходжень, а як нам відомо, планується видача трьох і більше лотерейних ліцензій. І це цілком відповідає задекларованому Урядом принципу соціальної спрямованості лотерей і необхідність фінансування соціальних проектів за рахунок бюджетних надходжень від лотерей.

На сьогоднішній день для лотерейних операторів діють найбільші ставки податків, порівняно з будь-якою іншою сферою діяльності. Так, при здійсненні лотерейної діяльності встановлюється податок з обороту за ставкою 30% (п. 136.6 Податкового кодексу), причому об'єктом оподаткування є не прибуток, а весь дохід (виключаючи призовий фонд, який віддається гравцям). Призовий фонд, тобто сума призів яка виплачується гравцям, оподатковується окремо за ставкою 19,5% (прибутковий податок і військовий збір). До того ж, сотні мільйонів гривень в рік передбачається платити в якості плати за видачу ліцензії. Проект постанови КМУ передбачає розмір плати за видачу однієї ліцензії 176,2 млн гривень і щорічну плату за ліцензію за певних пунктів розповсюдження лотерей в залежності від виду лотереї. Таким чином, виходячи з кількості наявних пунктів розповсюдження лотерей, можна приплюсувати 0,5 півмільярда гривень щороку.

Але найцікавіше в заявах уповноваженого АМКУ і експерта-юриста те, що замість заклику виконати чинний закон, вони вимагають його переписати. І в той же час пані Топорецька при цьому зазначає: «Лише Верховна Рада України має право шляхом прийняття законів визначати, які види грального бізнесу дозволити і яку модель державного регулювання обрати». І, як юрист, в цьому вона абсолютно права. АМКУ та експерти лотерейного ринку - це не Верховна Рада. А що стосується Кабміну, від імені якого діє міністр фінансів Данилюк, то він має право законодавчої ініціативи. І, до речі, користується цією можливістю якраз в розрізі регулювання лотерейного ринку. Ще в травні 2016 року Кабінет міністрів виклав всі проблемні питання з цього приводу у внесеному ним до Верховної Ради урядовому законопроекті.

Боротьба з азартом руками самих гравців

В контексті галасу навколо прийняття урядом ліцензійних умов для лотерейного ринку, нарешті, варто відзначити, що багато страшилок про ігровий бізнес виявилися безпідставними.

Відповідаючи на запитання соціологів GfK, «які ігри повинні бути дозволені», проти всіх ігор виступили лише 15% респондентів. Таким чином, мова не може йти про більшість негативно налаштованих до азартних ігор.

14% вважають, що слід дозволити ігрові автомати, 20% висловилися за карткові ігри на гроші і стільки ж за існування інтернет-казино. Ще більше - 31% - віддали свої голоси за традиційні казино, і половина опитаних за легалізацію букмекерських контор.

І безумовним лідером народних симпатій у цьому сегменті виявилися лотереї - 78%. На думку опитаних, як вид ігри, лотерея найбільш прийнятна. Плюс лотереї в тому, що вона не вимагає спеціальних знань, навичок і великих витрат. Ризику втратити накопичене роками тут немає.

Інше питання, яке задали соціологи, був таким: «Грали ви в азартні ігри останні п'ять років?» Згідно з підсумками опитування, в ігри на гроші і в казино грали буквально одиниці - менше 1%. По одному відсотку грали в інтернет-казино, які зараз бурхливо розвиваються і нав'язливо рекламуються. Існує думка, що салони ігрових автоматів масово залучають людей, але виявилося, що вони практично не користуються популярністю.

А ось лотереї – знову абсолютний лідер опитування. З'ясувалося, що за минулі п'ять років 2% опитаних лотерейний квиток купили лише один раз, 10% - кілька разів, і ще 2% роблять це регулярно.

Чи стануть люди грати в азартні ігри в майбутньому (наприклад, коли весь гральний бізнес буде легалізований)? На це питання вони відповіли так:

- інтернет-казино - 1%

- ігрові автомати - 2%

- карткові ігри на гроші - 3%

- казино - 3%

- букмекерські контори - 3%

- лотереї - 11%.

Як бачимо, масового попиту на азартні ігри в Україні немає. Так що не цілком зрозуміло, від чого населення країни кинулися рятувати експерти?

Так чи інакше, всі зобов'язані виконати чинний закон, затвердити ліцензійні умови та продати ліцензії на конкурсі. Закон, звичайно, можна поміняти. Але це тривалий процес, який може зайняти місяці, і логічно, щоб він йшов паралельно. А тим часом лотерейний ринок нарешті увійде в регульоване русло і почне наповнювати державний бюджет в тій мірі, в якій повинен наповнювати.

Ігор Галицький, кандидат юридичних наук, адвокат, експерт лотерейного ринку

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини партнерів

Загрузка...