Хочете вести бізнес за рахунок держави? Тоді вам у концесію

Хочете вести бізнес за рахунок держави? Тоді вам у концесію
Віктор Пинзеник Фото з відкритих джерел

Віктор Пинзеник

Народний депутат

Оригінал на сторінці Віктора Пинзеника у Facebook

Ще не встигло висохти чорнило на моїй попередній публікації про те, як за рахунок бюджету (себто наших з вами грошей) створюють комусь приватний бізнес чи примножують чиїсь статки. Тоді йшлося про бюджетну оплату вартості будівництва деяких приватних об'єктів у аграрному комплексі. Такий собі щедрий цьогорічний подарунок на 2,3 млрд грн. І вже цього тижня народні обранці з подачі уряду ощасливили нас ще одним сюрпризом, схваливши у першому читанні поширення подібної практики на інші сектори (законопроект №8125). Що вже там розмінюватися лише на аграрні. Гуляти так гуляти!

Даєш масштабну концесіацію України!

Новини за темою

Грішним ділом я думав, що концесію застосовують з метою залучення приватних коштів для вирішення якихось суспільних проблем. Та це не в нас. Бо проект закону "Про концесії" передбачає як суттєву умову договору якраз навпаки – надання державної підтримки. І сором'язлива згадка в дужках "у разі її надання" ну ніяк не хоче розвіяти мій сумнів у тому, що бюджет таки буде надавати підтримку.

Концесійний дух змін до законодавства зашкалює. Ну що там якісь буржуйські вигадки про конкурси, змагальність, прозорість. Передати майно в концесію можна без конкурсу, за результатами прямих переговорів. Скажете, що обули кращі претенденти? Ну й кажіть собі на здоров'я.

Хоче хтось узяти державне майно в оренду без плати чи за символічну плату? Дорога відкрита. Оформляєте без конкурсу концесію, а потім передаєте концесійне майно в оренду. Закон це дозволяє.

Сподобалась комусь державна земельна ділянка? Руку допомоги вам пропонує закон. Укладається концесійний договір, і право користування негайно переходить приватному партнерові. Простіше не буває. Не дуже втішайтесь, якщо у вас приватна земля. Бо її можна відібрати у позасудовому порядку. Єдине, що можна оскаржити в суді, – це плату за відібрану землю, ринкову ціну якої закон доручає встановити експертам.

Палкий привіт шле закон борцям із приватизацією. А для чого вона взагалі, коли можна приватизувати доходи, не заплативши за об'єкт нічого. І хай він століттями продовжує залишатися у державній власності. Та ще й доплатити за це можуть (державна підтримка). Приватизувати можна навіть доходи об'єктів, що заборонені до приватизації. Бо їх можна передати в концесію.

У недавній українській історії все це вже було – передача державних підприємств у приватне управління. І, звичайно ж, воно призвело до прориву. Прориву у статках українських олігархів.
Та й реальному привласненню відкрили дорогу. І без будь-яких конкурсів, аукціонів. Змінами до закону про іпотеку передбачено, що приватний партнер може передати речові права на об'єкт в іпотеку (заставу), а стягнення на такий предмет іпотеки здійснюється в порядку позасудового врегулювання без застосування процедури публічних торгів та відповідним переходом речових прав на майно. За наявності такої норми знущанням і насмішкою виглядає вимога щодо повернення майна після закінчення терміну концесії. Бо тримач заставного майна не несе відповідальності за державне майно, передане у концесію. І через 50 років (граничний строк концесії) за таких концесійно-іпотечних оборудок від державного майна може не залишитися навіть ржавого місця.

Хочете уникнути екологічного аудиту – вам туди, в концесію. Там можна і без нього. А оцінку впливу на довкілля концесіонера робить, на відміну від інших, сам концесіонер. І валютні правила для нього інші. І навіть закони, як кажуть, для них неписані.

Не буду більше втомлювати. І сказаного досить, щоб зрозуміти – концесія як інструмент вирішення суспільних потреб у версії закону робить нас із вами заручниками концесіонерів.

Скажу також, що зусиль кількох десятків депутатів було явно недостатньо, щоб стримати унікальну єдність думок, помислів і дій народних обранців як більшості, так і опозиції. Подібну єдність більшості і опозиції парламент демонстрував при прийнятті сумнозвісного закону про закупівлі. З його унікальним винаходом – тендерною палатою.

Віктор Пинзеник

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів