banner banner banner banner

Хау ду ю ду, або Навіщо Данилову англійська?

Хау ду ю ду, або Навіщо Данилову англійська?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

Моду на англійську мову запровадив Порошенко. Точніше, не моду, але привід пишатися своїм резюме, якщо там зазначене знання англійської. Мова Байрона, Шекспіра і грантожерів вкоренилася здебільшого завдяки останнім. Чисельні отримувачі грантів плюс носії почесного звання "соросят" просто не могли обходитися без англійської.

Новини за темою

Особливим шиком у розмові стало не просто зловживати англійською, а удавати, що ти довго і натужно шукаєш український чи російський відповідник, але, зрештою, здаєшся, бо відповідника нема, і вкручуєш таки у свій монолог англіцизм. Таке собі мовне кокетування дорослих хлопчиків та дівчат, котрі проходили стажування у Стенфорді і чітко давали зрозуміти: вони – з нового світу. Буквально і фігурально.

Бо старий світ – це світ комуністичних функціонерів, з якого вийшли Кравчук і Кучма. І добра частина Верховної Ради І-ІІІ скликань, котра заледве могла стулити до купи кілька слів навіть рідною мовою. Старий світ – це також і Ющенко з його патріархальщиною та трипільщиною і зросійщений, погано освічений та схильний до донецького сленгу Янукович. Це те, під чим підвела жирну риску євроінтеграція від Порошенка, його "нові обличчя", його промови з трибуни ООН, його перемовини без перекладача.

І це те, що дісталося у спадок Зеленському, який вирішив не стояти осторонь нового тренду. Він також говорить англійською (згадаймо хоча б звернення президента до іноземних інвесторів), але говорить приблизно на шкільному рівні. Втім, як і більшість тих, кому за сорок і хто свого часу старанно вимовляв, що "Ландан із зе кепітал оф Грейт Брітан…".

Тому, коли Олексій Данилов, секретар РНБО, "вистрелив" зі своєю заявою про те, що другою державною мовою в Україні має бути не російська, а англійська, це не здивувало взагалі. Бо це, власне, не про мову. Це – про моду. Сьогодні так заведено, як в часи до нашестя Наполеона на Росію було заведено говорити французькою. А після нашестя – в гламурних салонах знаті на цю мову було накладено табу, а порушників нових правил умовно штрафували. Що також, між іншим, було ознакою глибокого провінціалізму.

Бо колишня російська імперія з усіма своїми неосяжними габаритами та зі всією своєю монструозністю також була країною третього світу. І зазирала в очі тодішньому колективному Заходу так, як колонія (хай і не фактична, але ментальна) зазирає в очі метрополії.

Наше, українське, бажання мавпувати (заледве не написала "косплеїти") йде корінням аж туди. Тобто "прогин" перед Заходом сформувався задовго до появи Сороса, смузі, тренчів, коворкінгів, тімбілдінгів, таунхаусів і тому подібних дауншифтерів. Якщо нам подобається бути васалами – то з цим вже нічого не поробиш. Єдине сподівання – це те, що й мода на васалів теж минеться. Бо, зрештою, все минає.  

Щоправда, у згадуваній заяві Данилова було дві частини. Одна – про англійську мову. Друга – про російську. І багатьох більше зачепило його категоричне твердження про те, що російській не бути державною ніколи. Стрічка "Фейсбуку" відразу розділилася на свідків зради і свідків перемоги. У дію пішли аргументи на кшталт того, що Венеціанська комісія забракувала наш закон про мови. І що КМІС нещодавно опитував респондентів на предмет того, як правильно писати в меню означення котлети, загорнутої в булку: гамбургер (українською) чи гамбургер (російською)?   

Але в цьому своєму блозі я не стану втягуватися у подібну дискусію. З нею добре справляються бойові слони на кшталт Фаріон та Ніцой з одного боку та Дубінського і Бужанського – з іншого. Але у баталіях за чи проти російської мови їхні учасники уникають того моменту, що вся (без винятку) керівна верхівка України (зокрема навіть із творцем слогану "Армія. Мова. Віра") у неформальній ситуації говорить російською.

Новини за темою

І лідери партійних фракцій. І пересічні депутати у своїх чатах. І керівники силових та інших відомств. І весь Кабмін на чолі з прем’єром. І прибиральниці цього Кабміну. І гардеробниці Верховної Ради. І помічники нардепів – штатні та позаштатні. Всі, за мізерним винятком, говорять російською. Звісно, коли на них не направлено камеру. І коли вимкнуто диктофон. А дехто, як от вічний міністр Аваков, не напружується і на офіційних заходах.

А дехто, як не менш вічна Тимошенко, нібито й говорить українською, але робить це фонетично неправильно. І так – з року в рік, від одного десятиліття до іншого. Що доводить: людина не працює над вимовою, людина не старається взагалі. Бо не вважає за потрібне. І тут не варто шукати якусь конспірологію, якусь руку Кремля абощо. Йдеться про елементарні лінощі, про елементарну неповагу до країни, з якої ти висмоктуєш ресурси.

А тому, перш ніж братися за англійську, треба вивчити українську. І перш ніж захищати російську, треба також вивчити українську. Ну хоча б заради "а мені не слабо". Я, мовляв, не тому "топлю" за іншу мову, що надто тупий, аби навчитися державній, а тому, що в мене на це є інші причини. Так було б значно переконливіше.

Але ні. Ніхто не стане напружуватися. Значно простіше вкидати в інформпростір ту чи іншу заяву, дивлячись, як від неї розходяться кола. До речі, у тій таки англійській є добра примовка: диявол знаходить роботу лінивим рукам. Добре, що диявол – поліглот і домовляється з мізками українських чиновників будь-якою мовою. Зовнішнє управління може бути і таким. 

Наталія Лебідь

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

 
Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>