Камонплей. Чому Ліга чемпіонів перетворилася для "Динамо" на літній турнір

Камонплей. Чому Ліга чемпіонів перетворилася для "Динамо" на літній турнір
Динамомания

Сергій Забуранний

Спортивний оглядач

Київське "Динамо" безславно завершило свій виступ у головному єврокубковому турнірі, закономірно поступившись амстердамському "Аяксу" за сумою двох зустрічей. За змістом гри 0:0 в Києві виглядає більш розгромно, ніж 1:3 в Амстердамі. Голландський клуб просто возив киян більшу частину гри, дозволивши їм показати щось схоже на футбол лише в стартові хвилини матчу. На перших хвилинах і створили єдиний реальний гольовий момент, після чого "Аяксу" вдалося трохи відсунути гру від своїх воріт, заробити пенальті, не реалізувати його, хоч згодом ця невдача не завадила взяти під контроль не тільки матч, але і результат усього протистояння.

Глядачі, як ті, що прийшли на НСК "Олимпійський", так і біля телеекранів, могли спостерігати сучасний футбол лише від однієї команди. "Аякс" за всіма показниками перевершував київський клуб і дивом не забив у цей вечір, нічия – наш максимум при тому, що відбувалося на полі. У виконанні "Динамо" ми побачили старий знайомий "камонплей", який переніс нас у часи тренерської роботи Блохіна. Відсутність ідей, волі, жодного натяку на змістовність гри – все точнісінько так, тільки склад тоді був сильнішим, тут у Хацкевича є маневр для виправдання.

Все нинішнє літо тренер, фахівці та вболівальники нарікали на відсутність якісного нападника. Мораеса і Мбокані відпустили, нікого на зміну їм не купили і залишилися з Бєсєдіним не як альтернативою, а в статусі безальтернативного. Зрозуміло, що для клубу, який ставить високі завдання, вихід в групову частину Ліги чемпіонів якраз з таких, досить безтурботно залишитися без ефективних нападників (пробач, Артеме), адже у футболі треба забивати.

З іншого боку, у грі з "Аяксом" відсутність нападників не зіграла вирішальну роль. Це протистояння відкрило те, що вже було помітно з празькою "Славією" і навіть можна спостерігати в УПЛ – відсутність ідей і малозмістовна якість футболу. Хацкевич вибудував досить посередню за європейськими мірками команду, якийсь апгрейд збірної Білорусі, яку тренував раніше. Так, ця команда може сісти низько і терпіти, іноді може вдало вийти в контратаку, зіграти на стандартах, але вона не грає в сучасний футбол. Те, що ще прощається на рівні збірних, відразу впадає в око на клубному рівні, де є можливість щоденно працювати над стилеутворювальними аспектами гри. "Динамо" насамперед не вміє творити, і відсутність забивних нападників тут не найстрашніше.

Учора ввечері було 2-17 за ударами, де "2" у команди, якій необхідно було забивати не менше двох голів. Правильно сказав Сергій Сидорчук після гри – "Аякс" показав наш футбольний рівень. Київське "Динамо" начисто програє центр поля, поступається за швидкістю, має дикі складнощі з виходом з-під пресингу, демонструє кричущий брак при передачах, що начисто позбавляє можливості контролювати гру. Підопічні Хацкевича сподівалися лише на стандарти та довгі передачі, неспроста по кутових і офсайдах вдалося отримати близькі з опонентом цифри. Ви досі думаєте, що нам не вистачило нападника?

Заведено вважати, що це не найслабше покоління футболістів у клубі. Якщо беремо за основу саме цю думку, тоді проблема в тренері. Минулого року Хацкевич міг нарікати на втрату Ярмоленка як системоутворювального гравця. Він виграв для себе час і пролонгував роботу на новий сезон. Нинішнє літо продемонструвало симптоматичні проблеми минулого сезону. Команда не стала кращою і досягла прогресу лише в іграх з "Шахтарем", який виглядає слабшим за себе колишнього. Виходить, що київський клуб стоїть на місці в плані розвитку, поступальний розвиток якщо і є, то малопомітний, щоб про це говорити вголос і не виносити за дужки.

Якщо підсумовувати загальний стан справ у "Динамо", то не можна не сказати нічого про трансферну політику клубу. "Динамо" після Майдану, за економічних проблем, змінило хаотичний стиль купівлі та почало "окучувати" балканський ринок, справедливо вважаючи, що в сформованій ситуації це буде вирішенням проблеми. Логіка в цій позиції була: балканські новачки значно легше адаптуються до реалій України та київського клубу, так склалося історично. Але прихід Євгена Краснікова сплутав карти. Або хтось у менеджменті "Динамо" відкрив другий фронт, або сам президент клубу вирішив змінити акценти і перейти на специфічний південноамериканський ринок, де кияни до цього не досягли успіхів. У будь-якому випадку куплені новачки не грають, у них триває – обіцяйте не сміятися – процес адаптації. Минають роки, змінюються тренери, футбол також не стоїть на місці, але незмінне одне – щоб почати грати в "Динамо", потрібно адаптуватися. От уже дійсно: можна нескінченно довго дивитися, як горить вогонь, тече вода і на те, як непристойно довго адаптуються новачки київського клубу. Чому так відбувається – зрозуміти складно, можливо, для цього потрібно працювати в системі клубу.

Другий рік поспіль київське "Динамо" пролітає повз Лігу чемпіонів саме в той момент, коли особливо потрібні гроші. Ці клубні невдачі в головному єврокубковому турнірі дуже боляче б'ють по позиціях клубу. Грошей немає, гарантовані 30 млн євро за вихід в групову частину Ліги чемпіонів були б дуже до речі. Шансів на реальне посилення в цьому сезоні немає, потрібні гравці не їдуть, як зазначив сам Хацкевич, клуб не тягне їх фінансово. Сам тренер не тягне того рівня завдань, який декларує клуб. Виходить, що просто зараз "Динамо" в глухому куті. Ні, це не найгірший період в історії клубу, падати ще є куди, от тільки погано, що підстав для зростання практично немає.

Сергій Забуранний

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>