Кабмін розчистив шлях для масштабного переділу держвласності, а що буде із землею?

Кабмін розчистив шлях для масштабного переділу держвласності, а що буде із землею?
З відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Це було не слізне прохання, а вже конкретна вказівка представника Міжнародного валютного фонду в Україні.

Під час організованої Dragon Capital XV інвестиційної конференції, яка завершилася 12 лютого в Києві, постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман звернувся до місцевого істеблішменту не зі слізним проханням, а з конкретною вказівкою: "Серед того, що слід зробити, – зосередитися на земельній реформі, щоб можна було купувати землю сільгосппризначення.

Також треба зосередитися на приватизації сектора держпідприємств, щоб приватний сектор міг зайти і зробити відповідний внесок".

Це розмах! Чи можемо ми й ці дві вимоги Фонду, як усі попередні, виконати? Чи треба розпродавати вже останнє фамільне срібло, щоб отримати чергові транші кредитів МВФ, які зникають як вода крізь пісок?

Новини за темою

І це незважаючи на те, що 4 лютого президент Петро Порошенко підписав закон України щодо продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення (заборона на продаж землі триватиме до 1 січня 2020 року).

Правда, до 1 березня поточного 2019 року Кабмін Володимира Гройсмана має розробити і внести на розгляд Верховної Ради новий законопроект "Про обіг земель".

У зв'язку з цим важливо також зазначити, що, за даними спільного соціологічного опитування КМІС, центру ім. Разумкова і соціологічної групи "Рейтинг", дві третини українців проти продажу земель сільгосппризначення.

Ну а що може піти не так, якщо не враховувати, що ринок землі – це жива істота? Він не може довго стояти. Він або зростає, або падає. Тому Кабміну і законодавцям дуже важливо усвідомити, як інвестори оцінюють свої стратегічні перспективи на українському ринку землі.

Словом, народним депутатам та уряду слід гнучко й ефективно працювати в ці дні, а не просто спостерігати за розвитком ситуації. Треба терміново створювати інвестиційну систему, яка б пов'язала банківський сектор з інвестиціями у розвиток ринків капіталу та обіг земель.

А державне регулювання в економіці країни має стати для інвесторів передбачуваним, прозорим і стабільним. 

Отже, наша монопольно-олігархічна економіка, як і раніше, має багато системних проблем і суттєвих недоліків, які не дають їй можливості динамічного розвитку. Інвестори це знають і чекають від Верховної Ради та Кабміну кардинальних рішень, тому в процесі цього очікування і тривалої паузи практично немає прямих інвестицій у реальний сектор.

А, як відомо, загальне здоров'я економіки країни – це її ВВП. Залежно від цього і буде змінюватися позиція як місцевих, так і іноземних інвесторів на продаж земель сільськогосподарського призначення та участь у приватизації держпідприємств.

Але як виправити це положення конкретно у великій приватизації? Рекомендував би Кабміну Гройсмана на певний строк (до 2-3 років) терміново, буквально протягом трьох-чотирьох тижнів, схвалити низку пільгових умов для західних та азіатських інвесторів.

Тільки робити це треба дуже оперативно, крайній строк - до середини березня. Безумовно, у чомусь ми програємо, однак у збереженні виробництв і технічному переозброєнні виграємо.

Це вже добре розуміють в уряді, оскільки Мінфін був змушений визнати, що за підсумками минулого 2018 року до бюджету надійшло тільки 300 млн грн від приватизації державних підприємств, багато з яких стоять у довгій черзі на банкрутство.   

І краще, якщо ви оптиміст, як голова Фонду держмайна Віталій Трубаров, який 24 січня цього року на своїй сторінці у Facebook написав: "Фонд державного майна заручився підтримкою Європейського банку реконструкції та розвитку щодо шляхів реалізації планів великої приватизації на 2019-й рік.

Сьогодні відбулася зустріч з головою українського офісу ЄБРР Маттео Патроні та його заступником Мариною Петров. Тільки спільними зусиллями з нашими міжнародними партнерами нам вдасться прискорити ефективний процес продажу державних активів.

Зокрема, під час зустрічі обговорили шляхи виходу з кризової ситуації на Одеському припортовому заводі та можливість швидкого вирішення проблеми із затвердженням інвестиційного радника з питань приватизації Pericles Global Advisory".

Так, одні проблеми і сподівання, що вирішувати їх будуть наші західні партнери. І найгірше те, що в нас поки немає людей, готових працювати на внутрішньому ринку колективного інвестування. У нас у монопольно-олігархічній економіці навіть не створено інфраструктури для національних кваліфікованих інвесторів.

Але ж заощадження фінансово заможних громадян могли б стати основним грошовим джерелом для українського ринку землі, а також інвестиційним ресурсом у процесі великої та малої приватизації.

Не хочуть мізкувати чиновники, не хочуть самі вирішувати свої проблеми та працювати над інвестиційними проектами, навпаки, з ще більшим ентузіазмом стали бігати всім світом з простягнутою рукою.

Новини за темою

А боротьба на глобальних ринках за інвестиції є дуже жорсткою, Україна її поки програє. Зате наші олігархи, користуючись моментом, усувають конкурентів і виконують свої завдання.

Уже тільки сліпий не може не бачити, як вони чітко та сплановано атакують найсолодші та найпривабливіші об'єкти української економіки.

Особливо там, де більш за все зачіпають їхні інтереси, – в енергетиці та оподаткуванні, а також у приватизації та поглинанні підприємств, які навряд чи були б можливими без корупційних схем.

Не сумніваюся, що в 2019 році головні битви точитимуться саме за об'єкти енергетики – давню пристрасть українських олігархів.

Навіть в умовах найжорстокіших передвиборчих кампаній і збройного конфлікту на сході країни це безпрограшний спосіб заробити надприбутки. Яскравим прикладом є нинішня нещадна битва за 78-відсотковий держпакет акцій ПАТ "Центренерго", а це, панове, 14% генерувальної потужності України.

Як відомо, головний претендент на цей об'єкт приватизації — Віталій Кропачов (постачає вугілля на підприємства цього холдингу), якого інтернет-видання "Економічна правда" назвало креатурою всюдисущого Ігоря Кононенка, який досі залишається государевим оком президента в енергетиці.

До речі, як зазначають експерти, на окремих схемах постачання вугілля смотрящі заробляють щомісяця понад 200 млн грн. Тому, якщо за підсумками 2017 року чистий прибуток "Центренерго" становив 2,09 млрд грн, то за 9 місяців 2018 року - тільки 485,5 млн (зменшився вчетверо)!

До речі, наприкінці минулого 2018 року всім відомий приватний енергетичний холдинг ДТЕК уже придбав пакети акцій "Київобленерго" та "Одесаобленерго", найближчі перспективи на поточний 2019-й рік - установити контроль над 5 акціонерними товариствами: "Херсонобленерго", "Кіровоградобленерго", "Житомиробленерго", "Чернівціобленерго", "Рівнеобленерго".

Що ж, Кабмін розчистив шлях для масштабного переділу державної власності, яким буде охоплено в 2019 році всю Україну. Нерви енергійних людей уже зашкалюють у піднятій на дибки країні. Тепер головне завдання ляльководів – направити цю енергію за потрібною адресою 

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>