banner banner banner

Історія війни Богдана і Єрмака

Єрмак переміг Богдана і в Офісі, й у Києві. Історія війни

Історія війни Богдана і Єрмака
112.ua

Юрій Бутусов

Журналіст

Єрмак переміг Богдана і в Офісі, й у Києві. Історія війни

Оригінал на сторінці Юрія Бутусова у Facebook

Андрій Єрмак у травні 19-го отримав посаду без функціоналу - помічник президента, і попервах доступ до президента для Єрмака був обмежений: у кабінеті Зеленського було постійне місце тільки для Андрія Богдана і Сергія Шефіра. Але минуло якихось вісім місяців - і всемогутнього Богдана зметено, і Єрмак стає тріумфатором боротьби за владу в Офісі.

Конфлікт Андрія Богдана та Андрія Єрмака було закладено з першого дня. Богдан вів війну за вухо Зеленського, і в цій боротьбі він намагався просто прибрати від президента всі альтернативні канали інформації.

У червні 19-го Богдан почав відкриту війну: при створенні Офісу президента він не вніс посаду помічника до штатного розкладу ОП. Єрмак вийшов на Зеленського, і внаслідок переговорів Богдан погодився відновити посаду помічника. І відновив. Але тільки підпорядкував її заступнику голови Офісу Трофимову. Знову скандал, знову втручання президента.

Новини за темою

Невдовзі стало ясно, що Єрмак перетворюється на головного опонента Богдана. Єрмак має широкі зв'язки і вплив у Києві з бізнесом, який зав'язаний на міську владу. Це оформлення земельних майданчиків для будівництва, це експлуатація приміщень і будівель. Серед його партнерів і Андрій Холодів, один із найбільших операторів вуличних кіосків та "Слуга народу".

Таким же оператором кіосків і одним із найбільших забудовників є найближчий друг і бізнес-партнер Богдана Андрій Вавріш. Але Вавриш у 2010-15 рр. фактично керував департаментом будівництва та архітектури Києва і став на інший бік. Враховуючи, скільки питань і на які суми "вирішувалося" в департаменті з власниками будов, будівель, кіосків та іншими клієнтами, робота була вкрай конфліктною. Вавриш придбав безліч ворогів, зокрема Єрмака. Домовитися було неможливо - повинен був залишитися хтось один.

Таким чином, війна між Єрмаком та Богданом велася одразу на двох фронтах: у битві за контроль над Києвом і за доступ до президента.

У будівельному бізнесі Богдан і Вавриш працюють як партнери. І прихід до Офісу Богдан використовував для того, щоб вступити в боротьбу за контроль над землею Києва і повернути Вавриша в київську владу. Для цього треба було збити мера Віталія Кличка і насамперед усунути його від обов'язків голови Київської держадміністрації. Богдан заручився підтримкою Ігоря Коломойського і пішов у наступ.

Однак Єрмак виступив категорично проти. Він зумів переконати Зеленського, що зняття Кличка з посади голови держадміністрації втягне президента в конфлікт, в якому той програє; що посилення Вавриша в Києві матиме катастрофічні наслідки для рейтингу "Слуги народу" на дострокових парламентських виборах у липні.

Ціна цієї кулуарної битви за Київ була дуже високою. І Єрмак виграв. Зеленський відмовився вступити у війну Богдана з Кличком, навіть незважаючи на участь Олександра Ткаченка.

Ба більше, ряд київських округів і взагалі понад 10 місць у депутатському списку отримали люди Єрмака, який отримав серйозну групу підтримки в парламенті, а його партнер Холодів увійшов до першої двадцятки списку СН.

Першим ключовим фактором, який дозволив Єрмаку набирати вагу, став міжнародний напрям і переговори із Заходом і РФ. Це дозволило йому зблизитися із Зеленським і заручитися його довірою.

Другим ключовим фактором стали комунікативні здібності Єрмака. Він вміє вибудовувати і підтримувати відносини, що зробити в оточенні Зеленського дуже непросто, враховуючи хаотичну структуру управління.

Пріоритети президента Зеленського змістилися в зовнішню політику: відносини зі США і МВФ, переговори з РФ та Євросоюзом вимагали системних комунікацій. З кожним місяцем Зеленський усвідомлює, наскільки сильним є зовнішній фактор у визначенні внутрішньоукраїнського порядку денного, і не хоче пливти проти течії.

Новини за темою

Причини падіння Богдана були комплексними.

По-перше, президент очікував, що Богдан забезпечить його владі суб'єктність. Богдан взяв на себе багато зобов'язань, для виконання яких потрібні були сильні інституції. Але з розвитком держави він не займався, Офіс президента не став центром вироблення стратегій, планів, він став, по суті, колл-центром, який не керував країною, а розрулював якісь окремі актуальні теми. Богдан не став у владі незамінним, він не став будівником, він був просто диспетчером, який лобіював, але не брав відповідальності за результат.

По-друге, Богдан отримав контроль над силовиками. І використовував цей контроль багато в чому для розв`язання якихось окремо взятих питань, а не для побудови системи. Апофеозом стали записи в кабінеті екс-директора ДБР Романа Труби. Вони показують, що Богдан давав конкретні вказівки щодо конкретних кримінальних справ, пов'язаних з інтересами однієї групи впливу. Кримінальні справи стосовно Микитася, Академії аграрних наук, багато інших були вкрай далекі від державних інтересів, а звелися до банального "оквитковування". При цьому такі фігури, як "смотрящий" за Мін'юстом Довбенко, тільки посилювали свої позиції.

По-третє, Богдан був у владі представником Ігоря Коломойського, і це викликало різку критику Заходу. І ця критика лише посилювалася через дії Коломойського в судах щодо "ПриватБанку" в Україні, які підтримував Богдан.

По-четверте, Богдан виявився фігурою, яка не здатна об'єднувати. Він влаштовував конфлікти в президентському оточенні, цілі яких були неочевидними, а його суперечки з головою СБУ Бакановим стали темою для анекдотів. Саме Богдан влаштував конфлікт з мером Дніпра Філатовим, його колишнім другом, й організував кримінальні справи проти міської влади. Богдан влаштував інтригу проти Владислава Бухарева, щоб вибити його зі Служби зовнішньої розвідки. Єрмак неодноразово говорив президенту, що джерелом інформаційних атак на нього є структури, близькі до Вавриша і Богдана.

Першим дзвінком, що Зеленський готовий "втратити" Богдана, стала відмова знімати Кличка з посади голови держадміністрації.

Другим дзвінком стала відмова Зеленського в грудні призначити головою Державного бюро розслідувань людину, рекомендовану Богданом. Богдан виступав проти призначення Ірини Венедиктової. Але Зеленський зробив по-своєму. По суті, це обнулило всі обіцянки Богдана посадити Порошенка та інших представників попередньої влади. Контролю над силовиками президент Богдана, по суті, позбавив.

Загалом для Зеленського рішення щодо зміни керівництва Офісом це не зміна курсу. Курсу немає. Зеленський перебуває в системі координат, заданої ще Порошенком, і намагається бути ефективним у межах системи, яку він створив і в якій він не розібрався. Але прихід Єрмака дає чергову надію, що новий політичний курс буде визначено.

Втім, ми побачимо все дуже швидко. Якщо Єрмак не почиватиме на лаврах, а почне вибудовувати аналітичну роботу, будувати інституції і проводити системні кадрові призначення, то це буде очевидно від самого початку. Якщо буде продовження ручного управління і колл-центру, значить перезавантаження не змінить якості влади.

Президент не обриває відносин з Коломойським. Єрмак вже налагодив контакти з олігархом, та й Шефір залишається поруч з президентом. Єрмак налагодив при цьому такі самі комфортні відносини і з Ахметовим, і з Пінчуком, і з багатьма іншими.

Головною загрозою для країни залишається агресія Росії. Як ми бачимо, Путін продовжує тиск. І всі спроби його втихомирити не мають ані сенсу, ані логіки. Але ми, на жаль, ще будемо намагатися грати в цю криваву гру. Стан армії і відсутність реформ в оборонній галузі з огляду на це викликає велике занепокоєння. Сподіваюся, це нарешті стане пріоритетом для керівництва країни.

Єрмак отримає можливість пропонувати кадрові призначення в силовому блоці, у зовнішньополітичному блоці, в Міністерстві оборони, в Офісі президента. У нього чудові стосунки з Бакановим, Аваковим. Усіма силовиками загалом. Найбільш значимим буде його вплив на найближчу виборчу кампанію до місцевих рад, яку "слуги народу" через внутрішні чвари досі ніяк не можуть почати.

Загалом заміна голів Офісу поки не говорить про якусь зміну політики Зеленського. Спостерігаймо. Поки громадянське суспільство не залучено до якихось державних реформ. Ми залишаємося глядачами.

Юрій Бутусов

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>