І ворога не треба: До чого призведе ідея уряду про приватну тягу на коліях "Укрзалізниці"

І ворога не треба: До чого призведе ідея уряду про приватну тягу на коліях "Укрзалізниці"
Відкриті джерела

Олексій Кущ

економіст

Стан однієї з найбільших державних компаній України, "Укрзалізниці", нагадує хроніку пікіруючого літака з відомої американської комедії "Аероплан". Спливають роки, багато учасників дійства встигають навіть постаріти, а літак все в зоні турбулентності. Подібність зі згаданим фільмом просто приголомшлива. Тут вам і сповіді про гріхи, і спроби пуститися на всі заставки, і бажання "порулити" без найменших льотних навичок, і навіть гра на гітарі, щоб розслабити глядачів. Ну так, Балчун, куди вже без нього, тим більше що за ті легкі гроші, які він зрубав під час епізодичних вояжів у крісло керівника наших залізниць, пан Войцех тепер зможе придбати навіть гітару, яку підпалював на сцені культовий Джиммі Гендрікс.

Тривалий час українська залізниця була тією самою дійною коровою, яку, як у відомому анекдоті, в цілях підвищення ефективності вирішили більше доїти і менше годувати. Якщо в країні потрібно було закінчити чергове "будівництво століття" – підключали залізницю. Але так було в докризові часи. Приблизно десять років тому ситуація змінилася, і залізниця з держави в державі перетворилася на сліпу кишку олігархічного харчового тракту. У наших фінансово-промислових груп не так вже й багато конкурентних переваг, щоб їхні сляби або зерно купували за кордоном. У металургії – це "своя" енергетична генерація, коли держава з барського плеча списує мільярдні борги минулих років, в агросекторі – дешева оренда землі. Об'єднує їх система відшкодування ПДВ, за допомогою якої найбільші сировинні експортери отримують мільярдні відшкодування податку з державного бюджету. Ще одним спільним знаменником були і залишаються залізні дороги, точніше тарифи на вантажні перевезення і можливість "отримати вагон" і проштовхнути свої вантажі в напрямку південних портів.

Новини за темою

До речі, однією з ключових перешкод, які стримують розвиток малого і середнього бізнесу, а також приплив іноземних інвестицій, є низький рівень доступності для бізнесу ключових інфраструктурних систем. За тривалістю підключення до систем енергозабезпечення Україна міцно ділить останні місця з країнами "південніше Чада". Та сама ситуація і на залізниці. Відправити свій вантаж невеликій компанії практично неможливо. Зате великі холдинги можуть оплачувати постійний абонемент і проштовхувати свої вантажі в потрібному напрямку.

Не випадково зараз повністю затихли всі розмови про можливу приватизацію залізниць, які розбурхували громадськість в минулі роки, коли фінансові показники природного транспортного монополіста викликали напад слинотечі у "інвесторів", наближених до влади. Нині великі ФПГ, особливо ті з них, що спеціалізуються на експорті залізорудної сировини і металу, обзавелися непоганим вагонним парком. В результаті приватні транспортні компанії вихоплюють з-під носа у державного підприємства найбільш "смачні" вантажі, тоді як "Укрзалізниці" залишаються найменш рентабельні перевезення. Сприяє цьому і маніпуляція з тарифом, коли в його структурі різко зросла питома вага так званого вагонного тарифу, який частково потіснив такі структурні елементи, як плата за "тягу" та утримання залізниць. В результаті, за допомогою вагонного тарифу, приватні компанії, афілійовані з сировинними ФПГ, знімають на свою користь всі вершки, а грошей, що залишилися в "Укрзалізниці", не вистачає ні на розвиток доріг, ні на покупку нової тяги. Ступінь зносу тепловозів і електровозів балансує на рівні 80-99%.

Новини за темою

Україна – це потенційно країна – транспортний хаб. Включення нашої економіки в міжнародні логістичні проекти, такі як "новий шовковий шлях", обіцяє мільярдні прибутки. Крім того, ми – експортно орієнтована економіка, і динаміка зростання ВВП прямо залежить від ритмічності та надійності всіх транспортно-логістичних систем і в першу чергу – від стану "Укрзалізниці". В іншому випадку і рекордний урожай, і продукцію машинобудування, і класичний метал просто неможливо доставити до пункту призначення.

Очевидно, що вже зараз "Укрзалізниця" перебуває на межі пропускного блекаута: затори перманентно виникають на найактивніших напрямках і склади простоюють цілі дні. З таким ставленням держави до своєї базової транспортної галузі не потрібні ніякі вороги. Найстрашніша блокада Росією Азовського моря не зможе так нашкодити, як транспортний колапс на залізниці, що насувається. Так, маючи таких "друзів", не потрібні вороги. Хоча на РФ можна хоч поскаржитися в міжнародний суд, а на свого чиновника залишається лише за порадою Висоцького "написати в спортлото".

112.ua

Якщо у 2008 році залізниця перевозила майже 500 млн т вантажів, то в результаті глобальної кризи в 2009-му цей показник знизився до 391 млн т, надалі вантажні перевезення дещо відновилися до діапазону 440-470 млн т, а в 2014-му почалося поступальне зниження, яке не припиняється вже п'ять років. За ці роки обсяг перевезень впав до 340 млн т, що значно нижче, ніж в 2009-му, коли різко скоротилися показники гірничо-металургійного комплексу. Тим не менше, залізниця не справляється навіть з такими низькими показниками.

112.ua

Як наслідок – погіршення фінансових показників. З одного боку, у гривні все зростає, але це лише за рахунок інфляції та девальвації. У доларовому еквіваленті виручка впала з 4,2 млрд дол. у 2014-му до 2,7 млрд дол. у 2015-му році. Потім зросла до 3 млрд дол. у 2016-му і пірнула нижче трьох мільярдів у минулому році. Порівняно з 2013-м роком – скорочення більш ніж у два рази.

Останнім часом профільні асоціації компаній–експортерів звернулися до уряду з проханням змінити катастрофічну ситуацію, що склалася в системі вантажних перевезень. Дійшло до абсурду, коли склади з українською рудою простоюють, зате для російської ЗРС весь час горить зелений. На цей момент УЗ не вистачає приблизно 150 локомотивів і дефіцит тяги є найбільш гострою проблемою. З такими потребами в електровозах і тепловозах сам бог велів Україні розвивати власне виробництво, незважаючи на те, що ключовий завод опинився на підконтрольних територіях. Адже є ж базові підприємства в Запоріжжі та Харкові, які могли б за кілька років стати центрами залізничного машинобудування. Але у нас зараз інша стратегія – допомагати США скорочувати торговий дефіцит, попутно нарощуючи свій.

В результаті тривалого мозкового штурму в уряду народилася унікальна дебютна ідея – запустити приватну тягу на українську залізницю. Пам'ятаєте згаданий вище вагонний тариф? Збільшення його частки в загальному тарифі вантажних перевезень і паралельний запуск приватних компаній, які стали всюдисущими "вагонними" на УЗ, за аналогією з домовими, вже призвів до різкого падіння ефективності роботи державної компанії і скорочення її можливостей здійснювати капітальні інвестиції. Зараз співвідношення капвкладень до вартості основних фондів на УЗ трохи більше 2,4%, в той час як у Казахстані майже 15%, а в РФ – 7%. Якщо запустити приватну тягу, то частина "тягового" тарифу піде в приватні компанії, і можливість УЗ проводити модернізацію скоротиться ще більше. В такому варіанті в "Укрзалізниці" залишаться самі "рейки-рейки, шпали-шпали". Плюс будка стрілочника.

По суті, перед нами схема квазіприватизації державної залізниці, за якої все ліквідне (вагони, тяга) піде до приватників, а у держави залишиться лише величезний майновий комплекс, який потрібно утримувати, плюс збиткові пасажирські перевезення. А також непогашені кредити минулих років та соціальні зобов'язання перед працівниками. І жодної компенсації у вигляді чесної ціни за об'єкт. Не потрібно бути оракулом, щоб передбачити, що подібний варіант вкрай вигідний для кількох великих ФПГ, "заточених" на експорт сировини, адже вони зможуть обзавестися не тільки своїми вагонами, але й приватною тягою. При цьому доступ малого та середнього бізнесу до залізниці можна буде помножити на нуль. Виходить, як у відомому фільмі "Джанго": "Щоб купити того, хто тобі потрібен, необхідно запропонувати власнику продати правильних мандінго за солодкою ціною". У випадку з УЗ не варто лобіювати її приватизацію. Вона дуже дорога, обтяжена зайвими активами, а тему приватних залізниць неоднозначно сприймає суспільство. Потрібно просто спочатку завести туди приватні вагони. Потім приватну "тягу". Все громіздке і витратне залишити на балансі держави. І тоді залізниця стане твоєю з мінімальними витратами.   

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...