banner banner banner banner

Й українці, й іноземні бійці АТО можуть вважати це свято повністю своїм

Рустам Док приїхав до України з Білорусі після подій Майдану, кинувши навчання в університеті. З весни 2014 року пішов воювати на сході у складі батальйону "Донбас", а коли залишатися в підрозділі МВС за відсутності українського паспорта стало неможливо, перейшов в ряди ДУК "Правий сектор". Сьогодні займається забезпеченням тактичної групи "Білорусь", в складі якої за Україну воюють його земляки. На прохання 112.ua Рустам написав, що думає про те, чиє насправді свято - День захисника України, кому воно потрібне і як його варто відзначати

Й українці, й іноземні бійці АТО можуть вважати це свято повністю своїм
Фейсбук Рустама Дока

Рустам Док

боєць АТО

Рустам Док приїхав до України з Білорусі після подій Майдану, кинувши навчання в університеті. З весни 2014 року пішов воювати на сході у складі батальйону "Донбас", а коли залишатися в підрозділі МВС за відсутності українського паспорта стало неможливо, перейшов в ряди ДУК "Правий сектор". Сьогодні займається забезпеченням тактичної групи "Білорусь", в складі якої за Україну воюють його земляки. На прохання 112.ua Рустам написав, що думає про те, чиє насправді свято - День захисника України, кому воно потрібне і як його варто відзначати

Для мене День захисника України - це в першу чергу пам'ять про всіх полеглих і живих бійців, які боролися за незалежність України у всі часи: від козацької Січі та героїв Крут до захисників донецького аеропорту, незалежно від їхньої національності, раси і релігійних переконань. Це пам'ять про всіх українських націоналістів, закатованих у німецьких і радянських концентраційних таборах, багато з яких захищали своє право на незалежну державу не просто словом або пером, але й зі зброєю в руках.

За українську незалежність всю історію України воювали представники різних народів, різних національностей і різних релігійних віросповідань - католики, мусульмани, протестанти чи взагалі атеїсти. Ще за часів Великого Князівства Литовського і Речі Посполитої українські воїни пліч-о-пліч разом з білорусами билися проти російських, татарських та інших окупантів, постійно намагалися захопити ласий шматочок нашої землі.

Сьогодні ж українці разом з татарами та іноземними бійцями б'ються разом в батальйонах "Донбас", "Айдар", "Азов", "Шахтарськ", "Крим", "Свята Марія", "Дніпро-1", "Торнадо", "Золоті Ворота", донині неоформлених підрозділах ОУН і Українського добровольчого корпусу "Правий сектор", а також у білоруському загоні "Погоня", тактичній групі "Білорусь", чеченських батальйонах імені Джохара Дудаєва, імені Шейха Мансура, підрозділі "Шалена Зграя", різних грузинських загонах і безлічі інших підрозділів. Точно так само, як і українці, іноземці-атошники борються не тільки за саму Україну, але і за правду, свободу і мир у всьому нашому регіоні.

Новини за темою

Всю історію свого існування Росія намагалася захопити землі своїх близьких і далеких сусідів і нав'язати їм свою думку. В результаті, сьогодні всі готові разом боротися з проросійськими терористами і російськими окупантами на будь-яких фронтах. Саме тому і зараз захищати Україну приїхали різні національності, так як правда у нас одна, і ворог у нас один - спільний.

День захисника України - це свято всіх тих, хто проливав кров і піт за українську землю. Хтось копав окопи, хтось сидів в окопах, а хтось привозив теплі речі та їжу, щоб бійці не мерзли і не голодували. При цьому необов'язково, щоб ця людина за національністю була українцем: на фронті ще з перших днів війни присутні не тільки українці та іноземці, але й громадяни України, які не є етнічними українцями. Росіяни, білоруси, грузини, чеченці, а іноді і поляки, узбеки, американці, чехи, шведи та інші. Вони підтримують Україну в ці важкі години не тільки морально, але і особистим прикладом - з автоматом і українським прапором в руках. І ці люди продовжують боротися за Україну, незважаючи ні на переслідування на Батьківщині (що особливо стосується Росії та Білорусі, де їх можуть як мінімум посадити в тюрму, а як максимум - розстріляти), ні на відсутність будь-яких взагалі юридичних прав на території України. Однак всі ці люди заслужили право на це свято, бо за півтора року війни вони встигли полюбити Україну, деякі почали використовувати українську мову в побуті, а громадяни Росії, що борються проти російських бойовиків, як прапор свободи і опору кремлівської агресії стали використовувати саме український прапор, точно так само, як білоруські учасники АТО використовують свій національний біло-червоно-білий прапор.

Новини за темою

У цей день необхідно привітати всіх, хто брав участь як мінімум в російсько-українській війні, що відбувається прямо зараз, всіх волонтерів, всіх журналістів, які правдиво висвітлюють події прямо з окопу, всіх, хто всі свої сили кожен день спрямовує на утримання фронту. І в першу чергу необхідно привітати добровольців, які першими пішли захищати і визволяти українську землю від окупантів. Саме добровольці стали основою безпеки мирного населення, оскільки попри відсутність важкого озброєння, а на перших порах будь-якого озброєння взагалі не було, добровольці залишали свої позиції тільки тоді, коли це ставало необхідним, незалежно від інтенсивності обстрілів і загальної ситуації. Треба привітати прикордонників, які до останніх набоїв билися за контрольно-пропускні пункти, штурмовиків Іловайська, які до останнього дня продовжували свій бій, і захисників донецького аеропорту, які обороняли свої позиції навіть тоді, коли обороняти вже було нічого.

Це не 23 лютого, що перетворилося на "чоловіче 8 березня". Суто чоловічим це свято назвати ніяк не можна, оскільки разом з нами на фронті б'ється величезна кількість представниць прекрасної статі, які виконують свої обов'язки нарівні з чоловіками - від служби радиста до рутинного і важкого копання окопів, хоча частіше дівчата-бійці надають перевагу службі санітара.

14 жовтня – найкраща для такого свята дата. Безліч різних дат з сьогоднішньої війни можна було б взяти як точку пам'яті, але саме 14 жовтня покрите ореолом українського козацтва, Покровом Пресвятої Богородиці, а також створенням Української повстанської армії. Козацтво стало першою українською національною армією, свято Покрова Пресвятої Богородиці було її найбільшим святом, а Українська повстанська армія продовжила ці традиції в боротьбі одночасно як з німецькими, так і з радянськими окупантами України.

Новини за темою

Особисто я, як і мої побратими і знайомі, українці та іноземні бійці, можемо вважати це свято повністю своїм, оскільки ми ще рік тому давали присягу на вірність народу України, де ми присягали боронити незалежність і суверенітет України, а також присягали ніколи не зрадити український народ.

І добре, що День захисника України - вихідний день, тому як тепер це одне з найважливіших державних свят. У цей день багато хто захоче відвідати могили своїх побратимів, які найчастіше знаходяться далеко один від одного, багато хто захоче зібратися разом зі своїми бойовими товаришами, щоб пом'янути полеглих.

Важливо, щоб День захисника України відзначали з мінімальною кількістю алкоголю, який став одним з бичів української армії. В цей день потрібно згадати всіх наших братів і сестер, які за весь час історії України загинули за те, щоб вона стала незалежною країною. Потрібно згадати всю Небесну Сотню, всіх загиблих і поранених учасників АТО, і якщо є можливість, то якось допомогти їм та їхнім сім'ям.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>