Hyperloop-нуті: Ще один день у країні реформаторів

Ідею про будівництво тестового майданчику Hyperloop у Дніпрі, безумовно, оцінять. Насамперед водії та пасажири, які щодня знайомляться зі станом наших доріг

Hyperloop-нуті: Ще один день у країні реформаторів
Facebook Гергія Сагітова

Олександр Ільющенков

Журналіст, 112.ua

Ідею про будівництво тестового майданчику Hyperloop у Дніпрі, безумовно, оцінять. Насамперед водії та пасажири, які щодня знайомляться зі станом наших доріг

Покоління Hyperloop-нутих. Чиновники, які озброїлися смартфонами і розумними словами та стали будувати селфіорієнтовану політику: коли масштаби - все, результат – ніщо.

Масштаби – тому що в країні поки ще дуже живучого совка це проходить на ура (дивися, який розумний, ось такий нам потрібен у владі).

Новини за темою

Результат – тому що в нинішніх умовах його зробили другорядним. Ну а що, люди ж їздять на "Укрзалізниці" і ще нікого з винних у цьому не покарали. Так чому їм відразу давати всі плюшки: можна залишити все як є, перемотавши це платним вайфаєм.

Натомість ми можемо робити hyperloop: по-перше, це модно; по-друге, там зрештою можна нагріти купу бабла. Хоча б тому, що наразі взагалі незрозуміло, коли ця ідея перетворитися на реальність (і я в цьому випадку не про Україну кажу, а загалом про світ).

Але! Ось ідея. Ось приблизна кількість грошей (частину з яких буде покрито з бюджету, інакше у нас у країні просто не вміють). І ось ще одна модна річ, яка особисто мене дуже веселить у сучасних, на кшталт "свіжої крові" чиновниках. Це самоіронія.

Найчастіше, все має приблизно такий вигляд: вигадують якась безглузду ідею. Її активно просувають. З неї (що логічно) відверто кепкують, щонайменше, в соціальних мережах. Зрештою автор ідеї вибирає якусь фотожабу (картинку, карикатуру), чіпляє собі на сторінку на чільне місце і чекає, коли його оцінять за "самоіронію". І оцінюють-таки. І це навіть згладжує комусь загальне враження. У нас, приміром, подібні фокуси періодично виконує щонайменше один міністр і один радник глави МВС.

На виході з усієї цієї ситуації ми отримуємо майбутній (десь потім) тестовий майданчик Hyperloop і жахливу інфраструктуру на абсолютній більшості території нашої країни (вже зараз). На цьому місці має бути картинка з Морфеусом і двома пігулками з фільму "Матриця".

Фото з відкритих джерел

І цілком логічне запитання: а що ти обереш, не..., пардон, вельмишановний міністре?

На жаль, вибір наразі є очевидним. Вибір, на який абсолютно не впливає те, якими розбитими дорогами більшості українських громадян років так через 30 доведеться діставатися рейсового гіперлупу. Як будуть рухатися звичні "Богдани", набиті пасажирами доверху, рейсами Троєщина – гіперлуп "Київ – Ковель".

І як врешті-решт почуватимуться пасажири нинішньої "Укрзалізниці", яка, безумовно, залишиться дієздатною і буде продовжувати називати свої потяги швидкими, наглядачів – провідниками, а літні газові камери, в яких лише одна мета – вижити, ну і ще не допустити багато ридань над фразою "Вікно не відкривається", написаною просто у вас над вікном (тому що треба бути сильним, так батьки говорили), - вагонами. Все це, по суті, не має значення. Чому? Тому що гіперлуп.

- Хлопці, хто ж дороги буде будувати? Ось тут їздити неможливо. І тут ви обіцяли... - Відвали, ми будуємо гіперлуп.

- Гей, послухайте, може нарешті навчимо поїзди зупинятися у визначених місцях, щоб люди не бігали пероном з купою сумок і надією потрапити в потрібний вагон за 2 хвилини зупинки? – Відвали, ми будуємо гіперлуп.

- Може, туалети нормальні в потягах зробимо? – ВІДВАЛИ, С...А, МИ БУДУЄМО ГІПЕРЛУП!

Глава "Укрзалізниці" розповідає про платний вайфай, продаж книжок у вагонах "Інтерсіті". Загалом, про все, що, безумовно, потрібно, але воно буде неефективним на тлі, перепрошую, сра...ників, у плацкартах та електричках, тотальної відсутності розеток і надії у пасажирів, але це нікого особливо не турбує.

Тому що в планах у нас поліпшення, які красиво звучатимуть. Не рутинно звучати. Цікаво звучати. Наприклад, на запитання: "Скажіть, а коли у нас нарешті покращиться комфорт у потягах УЗ?" сміливо можна буде відповісти: "Вам би тільки критикувати, от ви ж можете купити книгу. Це хіба не чудово? Ну і що, що не у звичайних потягах? Ну і що, що до біса не потрібна вам ця книга? Це, товариші, тому що ви не любите читати. Та й взагалі, ви щось на зрадофілів схожі. Погано, товариші! Погано!".

Олександр Ільющенков

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...