Гривня міцнішає: Чому українцям не варто радіти

Гривня міцнішає: Чому українцям не варто радіти
З відкритих джерел

Сергій Фурса

Інвестбанкір

Оригінал на сторінці Сергія Фурси у Facebook

Курс гривні до долара пробив 25 як на міжбанківському ринку, так і у валютних міняйл, викликавши легку паніку у звиклих панікувати з іншого приводу українців. Хтось згадав молодість і курс по 8, хтось досвідчений – курс по 4,6, а деякі й 1 вересня 1996 року.

Щоправда, є й ті, хто легко пригадає, як зовсім недавно купував долар по 27 або 28, а деякі навіть намагаються стерти з пам'яті той момент, коли робили це по 37.

Ситуація дійсно вже стала злегка аномальною. Якщо попередні руху гривні були недалекі від традиційних сезонних трендів, то нині національна валюта відійшла від звичної стежки. Причина та сама – експансія іноземців на внутрішній ринок облігацій.

Новини за темою

Цього тижня, у вівторок, відбувся черговий аукціон, на якому Мінфін залучив близько 17 млрд грн. Левова частка коштів припала на довгі облігації. П'ятирічні ОВДП було продано на суму понад 10 млрд грн, дворічні – 5,3. Саме на такі облігації припадає попит з боку іноземців.

Зрештою іноземці купили папери більш ніж на 500 млн дол., які логічно викликали дисбаланс на валютному ринку. Загальний портфель нерезидентів вже досяг близько 3,5 млрд дол.

Коли ми з'ясували, хто винен, настав час подумати, "що робити?". І це не прозаїчне питання, адже таке зміцнення гривні вже є негативним для української економіки, а головне – не віддзеркалює її температуру.

Зміцнення не є результатом структурних змін в економіці, коли ми почали більше експортувати і менше імпортувати або коли ми суттєво змінили інвестиційний клімат, що привернуло чимало прямих інвестицій.

Це результат ситуативного заходу портфельних інвесторів, який так чи інакше має локальну природу і не є стійким трендом. Рано чи пізно це закінчиться, гривні доведеться повертатися до звичного стану і тоді ми знову можемо побачити стресові рухи гривні.

Скільки ще це може тривати? З одного боку, у світі дуже багато грошей. І ці гроші шукають прибутковості. Кілька років тому подібна ситуація була в Єгипті, і в країну зайшло 18 млрд дол. З іншого боку, питання в тому, скільки таких грошей може прийняти Україна.

У рамках співпраці з МВФ ми логічно обмежуємо дефіцит бюджету і зменшуємо державний борг, а значить цифри "а-ля Єгипет" нам просто не потрібні. Не влізе стільки грошей. Можемо лопнути. І, так, не можна говорити про те, що нумо брати гроші цих інвесторів замість МВФ. З однієї простої причини: не буде МВФ, не буде й цих інвесторів. До Єгипту вони заходили теж під наявність програми МВФ.

Просто наявність МВФ дає впевненість портфельним інвесторам у тому, що країна проводить адекватну економічну політику, а значить, ризики обмежено. Скільки ще таких гарячих грошей може прийняти Україна? Враховуючи встановлену стелю із залучення боргу на 2019 рік, а також потреби в рефінансуванні, уряд може до кінця року максимально залучити за гривневими ОВДП до 3 млрд дол.

Навряд чи, звісно, всі ці папери куплять нерезиденти, але саме ця цифра є стелею. Враховуючи й локальні банки, цілком реально проковтнути зовнішніх грошей 1-2 млрд дол. до кінця року. А така сума може посунути курс ще сильніше. Принаймні цього тижня ми побачили, що 500 млн дол. від іноземців примусили пройти курс гривні на 50 коп.

Новини за темою

Що робити? Нацбанк проводить політику гнучкого курсу і тільки згладжує коливання. Нині нацбанк викуповує надлишок доларів, збільшуючи резерви рекордними темпами, іноді скуповуючи з ринку по кількасот мільйонів доларів на день. Але не заважає рухові курсу. Це стратегія. НБУ її неухильно дотримується, і це викликає повагу.

З іншого боку, стратегія покликана не заважати економічно обґрунтованій зміні курсу, не спотворювати температуру економіки. Але як ми бачимо, такий захід іноземців сам по собі є вже спотворенням цієї самої температури. І щоб не спотворювати її ще сильніше, Нацбанку можна було би встати стіною на певному рівні та викуповувати на ньому всі зайві долари.

До речі, так вчинив Центральний банк в Єгипті під час недавньої експансії іноземців. Що може робити Мінфін? Більш агресивно знижувати ставки на аукціоні, знижуючи вартість запозичень для держави. Тим паче, НБУ не виключав, що в разі активності іноземців може більш агресивно знижувати свою облікову ставку.

Тепер, коли проблема запозичень у 2019 році вже не дуже актуальна, в уряду розв'язані руки. Хоча, звісно, Мінфін може пам'ятати, що у 2020 році нас чекає ще один пік погашень зовнішніх боргів.

Звісно, зміцнення гривні має свої переваги. Політикам приємно, людям дешевше імпорт та путівки до Туреччини. Але це в короткостроковій перспективі. А в довгостроковій може бути ще один шок, коли іноземці закінчать купувати.

Так і за час надмірно сильної гривні до країни зайде ще більше імпорту, експортери отримають удар під дих і після того, як гаряча пора мине, удар відчують всі. А що погано для економіки, завжди погано закінчується і для пересічних громадян.

Сергій Фурса

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>