Гриневич відповіла в європейському ЗМІ на звинувачення щодо закону "Про освіту"

Я хотіла б розвіяти міфи, які щодо нового закону старанно поширює Угорщина. Ніхто не збирається забороняти мови яких би то не було національних меншин

Гриневич відповіла в європейському ЗМІ на звинувачення щодо закону "Про освіту"
З відкритих джерел

Лілія Гриневич

міністр освіти України

Я хотіла б розвіяти міфи, які щодо нового закону старанно поширює Угорщина. Ніхто не збирається забороняти мови яких би то не було національних меншин

Оригінал на сторінці EUobserver.com

Останніми тижнями в єропейських ЗМІ, у коридорах Європейського союзу та інститутів Ради Європи здіймається галас від нового українського закону "Про освіту".

Сам по собі цей закон — наш ключовий інструмент для модернізації всього освітнього сектору та наближення його до стандартів ЄС. На жаль, деякі з європейських політиків бачать у ньому можливість набрати політичні очки і тому продовжують безсоромно поширювати неправдиві відомості про те, що він порушує права національних меншин.

Я хотіла б пояснити ситуацію.

Мультикультуралізм та етнокультурне різноманіття — наріжний камінь української держави. Наша складна історія і наше особливе географічне положення зробили Україну домом для безлічі національних меншин, які розмовляють різними мовами і зберігають свої культури всередині українських кордонів на заході, сході й півдні. Україна також залишається єдиним домом для деяких корінних народів, таких як караїми, кримські татари і кримчаки, які роблять нашу культуру і нашу спадщину ще багатшими.

Новини за темою

Ми забезпечуємо освіту для національних меншин в 735 початкових і середніх школах по всій країні. Майже 400 тис. школярів використовують свою рідну мову для здобуття шкільної освіти. Найбільш поширені мови, крім української, — це польська, російська, румунська, болгарська, угорська та молдавська.

Головний принцип, яким Україна керується в освітній політиці, — це рівний доступ до якісної освіти незалежно від етнічного походження. Національність школяра, учня в Україні не є важливою. Не має значення, хто він за походженням — українець, поляк чи угорець. Усі громадяни нашої країни мають право на рівні шанси в житті.

Тому ми серйозно стурбовані ситуацією в областях, густо населених національними меншинами. Діти там ростуть у замкнутому середовищі, яке розмовляє виключно рідною мовою, в якій державна мова зустрічається вкрай рідко. Особливо це стосується російської, угорської та румунської меншин.

Ми багато років спостерігали за тим, як школи національних меншин викладали мовами національних меншин, тоді як українська мова викладалася як окремий предмет дві години на тиждень.

Не знаєш української мови - не вступиш до університету

Такий стан справ призводить до катастрофічних результатів у галузі шкільної успішності. Скажімо, 55% дітей, які належать до румунської національної меншини, та 62% дітей, які належать до угорської, провалилися в 2017 році на зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО).

ЗНО — обов'язкове випробування для всіх, хто закінчує школу в Україні. Воно відкриває доступ до вищої освіти. Таким чином, ці дані означають, що понад половина дітей, які належать до цих національних меншин, не можуть вступити до університету в Україні.

Новини за темою

Більше того, вони позбавляються можливості знайти роботу на державній службі та в місцевому самоврядуванні, а також займати високі пости у всіх регіонах України. Це не просто перешкоди, які ускладнюють життя дітям. Це грубе порушення їхніх конституційних прав. На відміну від угорських політиків Україна не зацікавлена в подальшому збереженні мовних гетто. Знання офіційної мови — фактор соціального згуртування та інтеграції всіх українських громадян у суспільство і повинно залишатися таким.

Закон "Про освіту" спеціально спрямовано на те, щоб виправити цю катастрофічну ситуацію. Поступово підвищуючи кількість предметів, які викладаються українською мовою, ми хочемо підвищувати рівень володіння державною мовою протягом усього періоду навчання в школі. Новий закон дозволяє нам проводити мовну політику, над чим уже працюють у деяких країнах Євросоюзу, — політику гнучкої двомовної освіти.

Новини за темою

З першого по четвертий клас школярі будуть навчатися рідною мовою з додатковими годинами української як окремого предмета. Учні початкової школи мають опанувати національну мову як мінімум на рівні A2. Повноцінне двомовне навчання розпочинатиметься у п'ятому класі.

Викладання буде частково здійснюватися державною мовою, але при цьому деякі предмети продовжать викладатися рідними мовами меншин. Співвідношення предметів українською та рідною мовами буде поступово змінюватися з п'ятого по дванадцятий клас. В ідеалі після дев'ятого класу воно має становити 60% до 40%.

Розвіяти угорські "міфи"

Я хотіла б розвіяти міфи, які старанно поширює про новий закон Угорщина. Ніхто не збирається забороняти мови яких би то не було національних меншин. Ці мови продовжать використовуватися в школах поряд з українською мовою. Жодну зі шкіл національних меншин не закриють. Ми також не збираємося звільняти вчителів. Навпаки, на 2018 рік вже виділено державні кошти на підвищення їхньої кваліфікації та рівня володіння українською мовою.

Новини за темою

Україна цінує цивілізований діалог і конструктивну дискусію зі своїми міжнародними партнерами. Венеціанська комісія має право висловити свою думку про відповідність наявним вимогам закону "Про освіту", і ми готові розглянути її рекомендації.

Однак при цьому ми закликаємо всіх зацікавлених міжнародних партнерів разом працювати над реальним і дієвим виконанням цього прогресивного закону.

Лілія Гриневич

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>