Гроші можна друкувати безмежно, але якщо не спрямовувати їх на економічний розвиток – ми всім програємо

На жаль, у нас настільки звикли до тези "Все розкрадуть", що навіть не намагаються цьому протидіяти

Гроші можна друкувати безмежно, але якщо не спрямовувати їх на економічний розвиток – ми всім програємо

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

На жаль, у нас настільки звикли до тези "Все розкрадуть", що навіть не намагаються цьому протидіяти

У ці дні кредитування банками реального сектору економіки завмерло. Ризики різко зросли, підприємства мають грошовий голод. А Національний банк давав рефінансування комерційним банкам, щоб гроші дійшли до реального сектора і економіка запрацювала. Але це так тільки в теорії, а на практиці в кризу, виходить, головне завдання – не допустити розвалу фінансової системи. Ну а виробники хай ідуть туди, куди їх посилали і посилають всі останні роки.

У зв'язку з цим один мій знайомий банкір переконував мене в тому, що навіть точково не слід допомагати ряду підприємств, оскільки вони, за його висловом, вже перетворилися на відра з гайками. І єдиний для них вихід лежить через процедуру банкрутства. А щоб більш рельєфно показати проблему, банкір звернувся до стилю ділової образності мови, поставивши спочатку запитання: "Чим валютний курс краще мита?". І сам на нього відповів: мовляв, валютний курс не знає винятків і хабарів не бере. Тому банківська система країни сама допоможе реальному сектору економіки краще, ніж якщо б довелося точково допомагати окремим підприємствам, включеним до тієї чи іншої національної програми Кабміну.

Новини за темою

На що я намагався заперечити цьому банкіру: мовляв, тоді повинен був прем'єр-міністр або голова НБУ чесно сказати, що ми даємо гроші тільки ось цим системним держбанкам, щоб вони вижили. Нехай вони спекулюють на валюті, дуже обережно ведуть кредитну політику та інше, а всі інші, вибачте за вираз, пішли геть. І тоді не треба вдавати, що ви намагаєтеся рефінансувати банки в усій системі. "Зрозумійте, у кожного своя функція", - спокійно відповів мені банкір і несподівано для мене резюмував: "У фінансових властей практично всіх країн є обов'язок певного лицемірного оптимізму, це навіть такий ритуал у них".

Так, "хороший" ритуал. Але тоді фінансові власті повинні демонструвати оптимізм у своїх діях, а не тільки на словах. І, звичайно ж, бути послідовними. А то що вийшло на нашому українському ринку? Великі банки у нас швидко знайшли вихід. Вони замість кредитування пішли на валютний ринок. І це, як ми тепер знаємо, було недобре. Отримавши від Нацбанку України сотні мільярдів гривень на порятунок фінансової системи і в цілому економіки країни, комерційні банки насправді лише вдало пограли на валютному ринку, влаштувавши всім "розважалку" з поверненням вкладів і валютні гойдалки.

Але за це швидко настала розплата: близько 90 банків визнано НБУ неплатоспроможними, відбулося різке падіння промислового виробництва, інвестицій, доходів трудящих та зросло безробіття. І, безумовно, тут видно вуха корупції, а також цинізм нинішньої ситуації (коли не слід рятувати тих, хто вже на межі банкрутства). І хоча ми постійно чуємо від великих чиновників риторику на підтримку реального сектора економіки, насправді гроші з бюджету йдуть на підтримку ліквідності банківської системи, а не на кредитування різних галузевих виробництв.

Новини за темою

У принципі, в більшості своїй це визнають банкіри. Інша справа, що далі буде з кредитуванням? Як банки будуватимуть свою кредитну політику в умовах АТО і бойкоту? Звідси, мабуть, і сумна безплідність Кабміну і Національного банку. Звичайно, це добре, що приватні банки, на відміну від держави, не кредитують так звані відра з гайками. Але комерційні банки заодно не кредитують і конкурентоспроможні підприємства реального сектору економіки. Виробники, звертаючись до банків за кредитами, кажуть: дайте нам дешеві гроші. А звідки вони візьмуться, якщо дешевих грошей в економіці України немає, є тільки дорогі і зараз.

Виходить, економіка України повинна пристосуватися і почати жити в умовах браку грошей?! До того ж в умовах такої найважчої в усіх відносинах кризи час вже нашим банкірам перестати чекати якогось ідеального позичальника з бездоганною кредитною історією, з ефективною фінансовою моделлю тощо. Таких зараз немає. Просто немає! Водночас сидіти і чекати всупереч – це доля буддистів, а не банкірів. Ба більше! Як на мене, то кредитування банками за тими ставками, які вони тримають і які перевищують дисконтну ставку НБУ вдвічі, є дуже привабливим і вигідним напрямом діяльності. Таким чином, маржа кредитної установи розсовується до ставки рефінансування 14% і більше.

І ось зараз ми підійшли до дуже важливого питання, а саме: як банку знайти тих українських позичальників, яких можна кредитувати? Як знайти ті підприємства, які змогли успішно працювати в умовах кризи, які здатні розвиватися далі і яким потрібні кредитні ресурси? Думаю, що такими надійними позичальниками могли б стати не металургійні монстри (як ще зовсім нещодавно було), а компанії середнього рівня, які зможуть стати локомотивом з виведення банків на прибутковість до кінця 2017 року.

Новини за темою

Гроші... вони – безмежні. Їх випускає держава. Це такий невичерпний ресурс. Але якщо Україна не створить свого національного механізму використання грошової емісії для цілей економічного розвитку, то ми всім програємо. Наприклад, подібну програму успішно реалізовує Китай, де є фінансовий план разом з планом розвитку економіки країни. У них також є і дуже жорсткий механізм особистої відповідальності топ-менеджерів, які реалізують такі проекти розвитку.

На жаль, у нас настільки звикли до тези "Все розкрадуть", що навіть не намагаються цьому протидіяти. І все ж нам давно час, як би це не було важко і складно, створювати власний механізм дешевих довгих грошей для розвитку реального сектору економіки України. А поки я, відверто кажучи, чекаю найближчим часом на цікаві валютні гойдалки на нашому ринку. Банки про це знають. А може, самі їх і готують? Чому б банкірам вже вкотре (!) не пограти в цю захопливу і дуже прибуткову гру з валютою, адже надійних позичальників для кредитування практично не залишилося.

Олександр ГОНЧАРОВ,

керівник сайту http://privatization.in.ua/,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...