Гра ковбоїв, у якій Трамп виставляє себе на посміховисько

Навіть можливий удар по асадівській інфраструктурі не врятує репутацію Дональда Трампа

Гра ковбоїв, у якій Трамп виставляє себе на посміховисько

Сергій Звиглянич

Журналіст, 112.ua

Навіть можливий удар по асадівській інфраструктурі не врятує репутацію Дональда Трампа

Зухвалий ковбой дістав револьвер у переповненому шинку і погрожує покарати кривдника. Біда в тому, що постраждати можуть всі відвідувачі закладу, від чого в залі помітно напругу. Від своїх кухлів відірвалися навіть розмазані завсідники. Планується знатна бійка, адже кривдник прийшов не один, а в компанії пихатих друзів. І вони вже поглядають на стволи, що стирчать з-за пояса. У зухвалого ковбоя залишається лише два варіанти – піти на поступки і зам'яти справу або ж довести її до кінця, покаравши засранця, що зірвався з ланцюга. Покажи слабину - ніхто тебе не буде поважати в окрузі, почни гатити – невідомо в кого влучиш і до чого це призведе. На цьому кадрі ми йдемо на рекламну паузу, як і належить за законами телебачення.

Дональд Трамп хоч і знімався в кіно, але зараз у нього все по-справжньому. Це він, як зухвалий ковбой, дістав свій твіттер і загрожує відплатою в Сирії. І супротивник його зовсім не Асад, який зачаївся в Дамаску. На іншому кінці світу сидить не менш зухвалий ковбой – Володимир Путін. І він теж не проти постріляти. Світ напружено поглядає на Годинник Судного дня – ніколи раніше з часів 50-х світ не стояв так близько до ядерної війни. Страшно?

Динаміка Годинника Судного дня Фото из открытых источников

Загрожувати - ще не значить стріляти. А якщо йдеться про Дональда Трампа, то… загалом, вже через годину після своїх погроз направити до Сирії "славні, нові і розумні" ракети американський президент написав інший допис, в якому заявив, що немає жодних підстав вести холодну війну з Росією, що Росія потребує Америки, і треба зупинити гонитву озброєнь. А ще через годину Трамп видав черговий пасаж – у поганих відносинах з Росією винне "фальшиве і корупційне розслідування, яке очолюють прихильники демократів та люди, які працювали на Обаму". Мовляв, немає у нього змови з Путіним, ось і сходять вони з розуму.

Вдумайтеся ще раз – президент найпотужнішої країни світу спочатку погрожує Росії ракетним ударом, а потім фактично вибачається і каже – це все витівки Обами. І це все в три твіти. Я вже уявляю, як заливаються сміхом у Кремлі.

Американські ЗМІ неодноразово писали, що Трамп – людина імпульсивна, схильна на емоціях ухвалювати поспішні рішення. Неясно, як провів ці три години Трамп, але в підсумку він на 180 градусів змінив свою позицію. Відчуття, ніби між твітами Трампу зателефонував Володимир Володимирович і висловив кілька неприємних фраз ламаною англійською. Це смішно, але факт у тому, що лідер Америки, орієнтир для всіх демократій світу, виставляє себе в соцмережах посміховиськом, людиною, яка сама не може ухвалити рішення.

Цілком імовірно, що відкіт Трампа та його переведення стрілок на витівки політичного істеблішменту – результат просвітницької роботи службовців його адміністрації, які з жахом після першого твіта почали виправляти становище. Але куди більш цікава поява першого повідомлення, того самого, з погрозами.

Нещодавно Трамп звільнив Герберта Макмастера з посади радника з національної безпеки, заявивши, що хоче налагодити відносини з Росією. Але замість Макмастера призначив Джона Болтона, який ще при Джорджі Буші завоював репутацію переконаного "яструба" і прославився своїм різким ставленням до Росії.

Новини за темою

Парадокс, але головні ідеологічні союзники Трампа, який хоче помиритися з Росією, - радикальні консерватори, ті самі неокони, які претензії Росії на лідерство на пострадянському просторі і на активну роль на Близькому Сході розглядають як загрозу для американського домінування. Не дивно, що нинішня американська адміністрація – це мікс абсолютно різних поглядів на зовнішню політику. Що Болтон, що Меттіс, глава Пентагону, це не ті люди, які готові йти на поступки Росії, чого хоче Трамп і з чим згодні деякі цивільні чиновники. Військові США завжди сильно впливали на зовнішню політику, а посади міністра оборони і радника з нацбезпеки традиційно відносять до зовнішньополітичної квоти. Напевно, цими днями військові схиляють Трампа до жорсткої відповіді на хімічну атаку в Сирії, і, мабуть, на кілька годин президент піддався на їхні вмовляння, народивши свій вже знаменитий твіт.

Парадокс номер два – навіть з урахуванням того, що Трамп противиться різким крокам, ймовірність сутички США і Росії на полі бою зараз набагато вища. Трампа заганяють у кут, коли не відповідати стає все більш складно. Рік тому, коли Трампу порадили показати стрижень, вдарити "Томагавками" по напівпорожній сирійській авіабазі, це здавалося безневинною витівкою, піаром для внутрішнього споживання. Зараз-таки весь Західний світ у напрузі – отруєння Скрипалів та хімічна атака в Думі консолідували противників Росії. Всі дивляться на Вашингтон – буде він лідером або ж "зрадником"? Росія теж підвищує ставки. Якщо минулого року вона навіть не знімала чохли зі своїх С-400, то зараз росіяни погрожують збивати американські ракети. Поки лише збивати, але на війні немає жодних гарантій.

Джон Болтон AFP

Такий стрімкий розвиток подій лише посилює побоювання. Поспішність нічого хорошого не обіцяє. Та й сама історія з інцидентом в Думі досить дивна. Незрозуміло, навіщо Башару Асаду здійснювати хімічну атаку на місто, оточене його військами з усіх боків, місто, з якого завтра всі бойовики повинні забратися геть, згідно з досягнутою домовленістю. Тихо, крок за кроком сирійський режим знищував опір і йшов до завершення громадянської війни. Дональд Трамп заявив про виведення американських військ із Сирії. Туреччина готова зачистити північ Сирії від курдів. І тут на тобі – хімічна атака. Там, де вона зовсім не на часі, коли вона зовсім недоречна.

Не знаю, чи мають західні спецслужби докази проведення цієї хімічної атаки в Думі, але світова громадськість їх не бачила. Кадри "Білих шоломів" - це ще не доказ. І якщо атака була, Заходу перед бомбардуваннями краще було б надати докази. Натомість Ізраїль бомбить військову базу в Хомсі, Трампу радять пригрозити Росії "новими" ракетами.

Новини за темою

Cвого часу Джордж Буш-молодший почав війну в Іраку на підставі нібито даних про наявність у режиму Саддама Хусейна зброї масового ураження. Режим скинули, зброї так і не знайшли. Тепер в Іраку панує хаос. Не хочеться вірити, що атака в Думі була інсценізована, щоб переконати Трампа не віддавати Сирію до рук Росії та Ірану. Не хочеться вірити, але і виключити таку ймовірність не можна.

Військове керівництво досить консервативне і не любить різких розворотів у міжнародній політиці. Ідея Трампа дружити з Путіним у військових колах може сприйматися лише як поразка Америки. Як не крути, а холодна війна закінчилася перемогою Заходу, і навіть спроби Барака Обами зробити світ багатополярним не переконали ні американських консерваторів, ні східних автократів, що можна жити по-іншому. Оцініть інтерв'ю американських генералів – вони поголовно впевнені у військовій перевазі США над Росією і не бачать у ній рівного собі суперника. Оцініть інтерв'ю Путіна – він останні роки тільки й торочить про реванш.

Підвищуючи ставки (фактично, підводячи світ до нової війни), Путін вважає, що наближає момент, коли він зможе взяти реванш. Американський консервативний істеблішмент хоч і не хоче прямої війни, але впевнений у силах США і не проти точкових операцій. Зрештою, можна перевірити на практиці, на що здатний російський ракетний щит у Сирії.

На кону Близький Схід – дуже важливий актив для США і Росії, щоб ним розкидатися. Однак ситуація там зайшла в такий глухий кут, що розв'язати його можна або шляхом американсько-російського компромісу (чого поки що не видно навіть у перспективі), або військовим шляхом (а це пряма дорога до світової війни). І тут ми повертаємося на початок тексту – наші ковбої стоять перед важким вибором. Піти, як слабак, сховавши револьвер? Або почати стрілянину, не знаючи, до чого вона призведе? Відіграти назад ситуацію вже не можна (як би Трампу не хотілося) – це не кіно, і ходи вже зроблено. Героям потрібно знайти третій варіант, який влаштує їх обох, збереже їхнє обличчя і вбереже шинок від розорення. Інакше нам, завсідникам, буде несолодко, адже револьвери у них непрості.

Сергій Звиглянич

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини партнерів

Загрузка...