Гола правда чи толерантність? 5 книг про те, як стати багатим

Не завжди багатство означає матеріальні блага, заможність чи добробут. Принаймні автори книжок цього огляду мають "альтернативні" погляди щодо еквіваленту подібних ознак. Творча вдача, чесна позиція, культура стосунків – ось те, що може щодня робити людину щасливою. І хіба щастя це не те, чого прагнуть, здобуваючи і багатства, і заможність, і добробут?

Гола правда чи толерантність? 5 книг про те, як стати багатим
Фото з відкритих джерел

Ігор Бондар-Терещенко

поет, драматург, арт-критик

Не завжди багатство означає матеріальні блага, заможність чи добробут. Принаймні автори книжок цього огляду мають "альтернативні" погляди щодо еквіваленту подібних ознак. Творча вдача, чесна позиція, культура стосунків – ось те, що може щодня робити людину щасливою. І хіба щастя це не те, чого прагнуть, здобуваючи і багатства, і заможність, і добробут?

Чарльз Вілан. Гола економіка. Викриття нудної науки. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2018

Фото з відкритих джерел

На самому початку цієї книжки чимало поважних осіб, фахівців та знавців своєї справи, рекомендують її всім, хто хоче краще розуміти основи економіки з найменшими зусиллями і найбільшим задоволенням. І це не дивно, адже автор зробив неможливе: перетворив вивчення економіки на захопливу, докладну й дуже веселу розвагу. До цього часу вважалося, що економіка й економісти - нудні чи взагалі відсталі. "Економіст - той, хто добре розуміється на цифрах, але не має здібностей, щоб стати бухгалтером", - свідчить "народна" мудрість, але в цій книжці негативний образ розвіяно. Адже вплив економістів сьогодні стає дедалі більш помітним у бізнесі та фінансових спільнотах. І нині вже кажуть, що, маючи чотирнадцятихвилинну розмову з економістом, ви дванадцять хвилин втрачаєте марно, оскільки давно вже час щось робити на основі цієї розмови. Тож не дивно, що інвестиційна діяльність професійних менеджерів нині регулярно оцінюється на основі методів, розроблених саме фінансистами. Ба більше! Економісти впливають на безліч інших бізнес-рішень. Вони проектують попит на продукцію таких різних між собою компаній, як General Motors і Procter & Gamble. Вони працюють у багатьох консалтингових компаніях, вирішуючи бізнес-задачі, - від стратегічного планування до інвентаризації. Вони допомагають інвестиційним фірмам створювати портфелі цінних паперів, аналізуючи співвідношення між очікуваними прибутками та ризиком. Вони консультують фінансових директорів корпорацій. Зрештою саме вони допомагають нам стати багатими не словами, а ділом.

Річард Флоріда. Homo creativus. Як новий клас завойовує світ. - К.: Наш Формат. 2018

Фото з відкритих джерел

Автора цієї книжки - теоретика урбаністики, професора Торонтського університету – називають "голосом інновацій", тож довіряти його думці цілком можна. Зокрема, міркування про те, що ж таке – цей "новий економічний клас", про чию роль у майбутньому розвитку суспільства сьогодні тільки й розмов. При цьому автор радить по-новому дивитися на реальність, що довкола нас, стверджуючи, що креативна складова в різних галузях соціального життя, зокрема в економічній, буде збільшуватися. Сьогодні цей "прошарок" суспільства (а насправді справжній креативний клас!) складає 30% робочої сили, і надалі цей відсоток зростатиме. І саме від нього у недалекому майбутньому залежатиме, як буде організовано робочі місця на підприємствах, як функціонуватиме економічний ринок і розвиватимуться міста.

Джон Свекла, Мітч Коген. Як стати мільярдером. – К.: Основи, 2017

Фото з відкритих джерел

На прикладі чималої кількості інтерв’ю, які лягли в основу масштабного дослідження, автори цієї книжки доходять висновку, що більшість міфів, легенд і чуток, пов’язаних з мільярдерами, є звичайнісіньким блефом і вигадкою. Насправді це не усмішка фортуни, про яку всі думають, згадуючи відомих багатіїв, а всього лише логічні кроки бізнесменів. Автори називають цих людей творцями своєї долі та свого капіталу, протиставляючи їх виконавцям. Звичайно, виконавці можуть досягти успіху, але їхній потенціал є обмеженим, оскільки вони мислять у звичних рамках. Натомість творці придумують щось абсолютно нове і заробляють на цьому свої мільярди. І часто усі їхні досягнення ґрунтуються на інтегративному підході, коли для того щоб зрозуміти потреби споживача, треба поставити себе на його місце. У такий спосіб у книжці розповідається про якості цих людей, які зуміли "інтегрувати" себе в масу заради "взаємозв’язку", а ураз спростовуються домисли на зразок вищезгаданої "фортуни" і заздрісного "пощастило".

Арі Турунен. Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю. – К: Ніка-Центр; Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2018

Фото з відкритих джерел

Це розкішно ілюстроване видання – не просто подорож до світових столиць, а докладна розповідь про те, як саме вони стали багатими і розвинутими містами. Тож їхні особливості полягають не лише в туристичних принадах. Книжка відомого фінського соціолога та письменника – це насамперед захоплювальна екскурсія сторінками історії дев’яти великих міст світу, починаючи від VII ст. до н.е. і закінчуючи сучасною добою. Мілет і Александрія, Паталіпутра, Багдад і Ханчжоу, Флоренція, Ісфахан, Амстердам і Сан-Франциско – усіх їх, як розповідає автор, єднало одне: толерантність і відкритість до сприйняття іншого, що уможливили заможне життя та культурний поступ. Вільна думка, взаєморозуміння між етносами і державами – ось те, про що мають нагадувати історії цих величних міст. Що ж до творчого потенціалу, то кожне з міст має свій неповторний стиль, детально представлений в ілюстраціях до книги. Сцени із життя на острові Лесбос, портрети видатних осіб (від Архімеда до Клеопатри і Шахерезади), перські мініатюри і середньовічний живопис, аж до сучасних афіш концерту в Сан-Франциско, на яких "у повній гармонії об’єдналися реклама індійської філософії, біт-поезії та рок-музики", є логічним доповненням до розповіді про толерантність світових культур.

Ґретхен Рубін. Проект Щастя. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2017

Фото з відкритих джерел

Ця незвична книжка – про багатство зовсім іншого, так би мовити, більш цінного зразка. Одного разу, коли надворі дощило, а в шибках автобусних вікон відбивалося похмуре осіннє місто, її авторка замислилася над сенсом свого життя. "Чого я хочу?" - спитала вона в себе і зрозуміла, що бажання бути щасливою у неї на першому місці. Але для здійснення цього бажання замало лише замислитися над ним на мить! І тому розробці ідеї, що дістала назву "Проект Щастя", було присвячено цілий рік – в надії, що він змінить її життя. І відтоді розпочалося наближення до мрії – поволі, маленькими кроками, щодня працюючи над собою. Саме так, на думку авторки, можна здобути впевненість у собі, визнання людей і, зрештою, омріяне щастя. Таким чином, увібравши в себе мудрість століть, а також щоденні практичні поради, цей проект вкотре доводить, що маленькі життєві зміни можуть привести до великих звершень. Треба лише визначитися з тим, що записати до свого проекту, щоб відчути себе справді щасливим.

Ігор Бондар-Терещенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів