banner banner banner banner

ФРС США знижує процентну ставку: Як це вплине на Україну та її економіку

ФРС США знижує процентну ставку: Як це вплине на Україну та її економіку
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Першої серії "різанина вашингтонською монетарною пилкою" регулятору США здалося мало, і він приступив до негайного створення "сиквела" з ще більш трешевим сюжетом.

Нагадаємо, ще зовсім недавно ФРС на екстреному позачерговому засіданні знизила процентну ставку на 50 базисних пунктів, або на звичні для нашого слуху 0,5%, - до рівня 1-1,25%. Перед цим ставка федрезерву перебувала в діапазоні 1,5-1,75%.

Рішення, ухвалене монетарною владою 3 березня цього року, багато інвесторів сприйняли насторожено: з одного боку, ФРС пообіцяла 30 млрд доларів на день на одного контрагента (банки) під 1% річних. Ці заходи мали збити міжбанківські ставки, які сягали 1,8%.

З іншого боку, екстрений характер ухвалення рішень (планове засідання федерального комітету з відкритих ринків заплановано на 17-18 березня) переконало ключових гравців ринку капіталу, що криза якщо ще не настала, то вже точно настане.

Новини за темою

Звичайно, зниження базової ставки і приплив ліквідності призводять до зростання фондових ринків. Але "зазвичай" не вийшло, позаяк уперше з фінансової глобальної кризи 2008 року ФРС не стала чекати планове засідання, яке мало от-от відбутися, а вирішила знизити ставки в пожежному порядку, і не на традиційні для останніх років 0,25%, а одразу на 0,5%.

Ще в грудні 2019-го ФРС вирішила не підвищувати ставки з причини того, що макроекономічні ризики "ймовірно, було зменшено останніми місяцями".

Члени FOMC при обговоренні рівня ставок у грудні минулого року більше уваги приділяли можливості стимулювання інфляції, ніж потенційно можливим ризикам.

Достатньо поглянути на так званий грудневий точковий графік (dot plot), який показує очікування кожного учасника FOMC щодо рівня базових процентних ставок: 4 із 17 учасників розглядали ймовірність підвищення ставок у 2020 році, а значна їхня частина віддавала перевагу збереженню вже досягнутих рівнів ставок.

Саме внаслідок змішаних очікувань учасників ринку їхня реакція на такі радикальні дії ФРС виявилася дуже контроверсійною. Спочатку ринки "не помітили" зниження, потім відреагували зростанням, який, утім, виявився лише тимчасовою корекцією, і падіння тривало.

На вихідних, 15 березня 2020-го, ФРС вирішила остаточно налякати ринки капіталу, переконавши всіх, що сумніви з приводу початку нової глобальної кризи краще залишити в минулому. На черговому екстреному засіданні ФРС було ухвалено безпрецедентне рішення знизити ставки ще на 100 б.п., або на 1%, до інтервалу 0-0,25%.

Такого різкого монетарного "гальмування" рівня ставок в історії Федрезерву ще не було, навіть у часи попередніх рецесій. Тут можна було б навести безліч математичних викладок, чому саме в такому діапазоні опинилися процентні ставки, але все це буде і надумано, і безглуздо.

Насправді донедавна ФРС зберігала значний позитивний диференціал між своїми базовими ставками і ставками ЄЦБ ЄС, який перебував на рівні до 2,5%, внаслідок чого казначейські облігації Мінфіну США ("трежеріс") користувалися попитом з боку портфельних інвесторів і дозволяли Америці практично "безлімітно" закривати свій дефіцит платіжного балансу і державного бюджету.

З іншого боку, американська економіка та монетарна система долара зберігали певну ширину монетарного маневру ставками, коли їхнє зниження дозволяло, з одного боку, застосовувати превентивний антикризовий інструментарій, а з іншого – посилювати пакет стандартних заходів з підтримки темпів економічного зростання.

На початку березня склався той самий "незграбний момент", коли довелося і стабілізувати, і стимулювати, причому ніхто з членів федерального комітету з відкритих ринків точно вам не скаже, яка саме завдання з названих двох вирішується цієї миті.

По суті, ФРС реалізовувалася "проста" стратагема: спритним рухом руки переключити монетарну систему долара та економіку США в режим нульових ставок.

Ситуацію погіршувало і різке падіння цін на нафту на світових ринках, унаслідок чого сектор енергетики США випробував сильний ціновий дезінфляційний шок.

Відтепер за прогнозом ФРС: "… на 12-місячній основі загальна інфляція … крім продуктів харчування та енергії, опускається нижче 2%. Ринкові заходи компенсації інфляції знизилися".

Тепер акцент базових таргетів ФРС дещо зміщено: темпи зростання економіки відходять на другий план, а на першому з'являються індикатори зайнятості населення і стимулювання інфляції до базового рівня в 2%: "Федеральна резервна система готова використовувати весь свій набір інструментів для підтримки потоку кредитів домашнім господарствам і підприємствам і тим самим сприяти досягненню цілей максимальної зайнятості й стабільності цін.

Для підтримки безперебійного функціонування ринків казначейських та іпотечних цінних паперів… найближчими місяцями вкладення в казначейські цінні папери збільшаться як мінімум на 500 млрд доларів, а в забезпечені іпотекою цінні папери  - не менш ніж на 200 млрд відповідно.

Комітет також реінвестує всі основні платежі з рахунків Федерального резерву за іпотечними цінними паперами в нові цінні папери з іпотечним покриттям".

Простими словами, у США запускають нову програму кількісного розширення (QE) у розмірі від 700 млрд дол. з графіком освоєння протягом найближчих місяців. Ставки за обов'язковими і надлишковими резервами банків встановлено на рівні 0,1%, що свідчить про те, що США поки не готові стрибнути у весняну "ополонку" негативних ставок за прикладом європейських "товаришів". 

У "технічному завданні" Федеральному резервному банку Нью-Йорка сформульовано такі тактичні завдання: "Починаючи з 16 березня 2020 року Федеральний комітет з відкритих ринків доручає …проводити операції на відкритому ринку у міру необхідності, щоб підтримувати ставку федеральних фондів у цільовому діапазоні від 0 до 0,25%.

Комітет доручає здійснювати купівлю цінних паперів з динамікою, необхідною для забезпечення безперебійного функціонування ринків казначейських та іпотечних інструментів.

Комітет також доручає …продовжувати проводити операції за строковими угодами РЕПО, щоб забезпечити достатній запас резервів і безперебійне функціонування ринків короткострокового фінансування в доларах США.

Крім того, Комітет доручає …проводити одноденні ("нічні", - авт.) операції (та операції зворотного викупу з термінами погашення більше одного дня, коли це необхідно…) за ставкою пропозиції нуль відсотків за допомогою казначейських цінних паперів… з лімітом на кожного контрагента (банки, – авт.) у розмірі 30 млрд дол. на день".

З метою стимулювання економіки і стабілізації банківської системи ФРС планує насичувати ринок кредитами під нульовий відсоток, але при цьому платити банкам 0,1% за надлишковими резервами.

У цій парадигмі монетарна модель США стає більш варіантною, ніж європейська, забезпечуючи і мінімальну банківську прибутковість, і імпульс для економіки у вигляді безкоштовних кредитів.

Утім, така щедра позиція ФРС поки більше налякала ринки, ніж порадувала. Якщо судити про ситуацію, виключно виходячи зі швидкості зниження базових ставок, ситуація у світовій економіці є набагато гіршою, ніж за часів Великої депресії минулого століття.

Ми вже звернули вашу увагу на той факт, що насправді говорити про те, що "ФРС любить швидкість" у зниженні ставок, поки що передчасно: федрезерв просто екстрено перемкнув економіку США в режим нульових відсотків, щоб мінімізувати ступінь глобального шоку порівняно з ключовим конкурентом – Євросоюзом.

Особливо з урахуванням того, що для ЄС здешевлення імпорту енергоресурсів – частковий компенсатор, а для нетто-експортера вуглеводнів, тобто США, – ще один ціновий шок.

Таке "перемикання" монетарних швидкостей було не цілком чітко інтерпретовано ринками, і тут далася взнаки обмеженість комунікацій ФРС, яка звикла зашифровувати свої меседжі між рядків офіційних протоколів FOMC.

Одна з цитат, наведених у статті Bloomberg: "…масштаби шоку стають експоненціальними, і ринки справедливо ставлять під сумнів, що ще може зробити грошово-кредитна політика, і знецінюють її ефективність у зниженні ризиків спаду, зумовленого коронавірусом".

На цю мить сформований дисбаланс ставок у парі долар/євро дуже добре описує співвідношення десятирічних державних облігацій США та Німеччини: +0,79% проти мінус 0,58%, а загальний інвестиційний шок – співвідношення в парі нафта/золото: падіння на позначку 30 дол./барель і нижче і відповідне зростання до 1,536 тис. дол. за унцію і вище.

Щодо відправної точки кризи – Китаю, то там темпи падіння ключових економічних індикаторів катастрофічно перевищили всі експертні прогнози.

За даними, які наводить агентство Reuters, промислове виробництво в Піднебесній впало на 13,5% (мінімум з 1990 року), інвестиції в основний капітал скоротилися на 24,5%, роздрібний продаж упав на 20,5%, що стало абсолютним антирекордом протягом останніх 30 років.

Тут дуже важливо розуміти вплив рівня базових ставок США на сировинні ринки та обмінні курси національних валют. Є загальноприйнята залежність: дорогий долар – дешеві сировинні ціни; дешевий долар – високі сировинні ціни.

Сама "дешевизна" чи "дорожнеча" долара своєю чергою безпосередньо корелює з рівнем ставок ФРС: чим вони нижчі, тим сильніший долар знецінюється щодо інших валют, зокрема до євро, позаяк скорочується ціновий диференціал між двома валютами і можливість заробляння на так званому кері-трейді, коли європейський інвестиційний фонд отримує фондування в Європі під 0,5% і вкладає ці гроші в казначейські зобов'язання США під 2,5%.

Для України як сировинної країни і реципієнта фінансового капіталу вигідною є модель дешевого долара, коли ціни на сировину високі й наші боргові інструменти стають привабливими для західних інвесторів з причини їхньої високої прибутковості: той самий диференціал і кері-трейд.

Але в цієї залежності є певні межі. Вона працює в межах класичних відрізків глобального ділового циклу на фазі стійкого тренду зростання або падіння.

Тобто на етапі розігріву економіки, коли ставки ФРС перебувають на мінімумі, або на етапі чітко прогнозованого уповільнення зростання, коли ставки, навпаки, на максимумі.

Але ж це правило не працює на поворотних точках ділового циклу, коли зниження ставок починається як реакція на саму кризу або коли високі ставки залишаються такими, тому що регулятор вчасно не почав їхнього зниження і проспав початок кризи.

У такому разі залежність руйнується: ставки ФРС можуть падати, і разом з ними буде знижуватися і сировина, позаяк зниження ставок уже не може стимулювати зростання економіки і попит на сировинні товари з боку промисловості.

Точно так само дешевий долар не стане паличкою-виручалочкою для таких країн, як Україна, оскільки бажання інвесторів заробляти на різниці ставок залучення ресурсів у США і розміщення їх в ОВДП в Україні помітно ослабне. Але не через те, що не вигідно, а з причини того, що вже ризиковано.

В умовах поворотних реперних точок ділового циклу інвестиції йдуть у банківські метали і казначейські облігації Міністерства фінансів США, навіть якщо прибутковість за ними знизиться до рівня менше 1%.

Новини за темою

Цей глобальний обвал суттєво відрізняється від попереднього, позаяк є кризою пропозиції, а не попиту, тобто його протокол лікування має, радше, фіскально-регулятивний, а не монетарний характер.

Треба допомогти учасникам ринкової гри знайти нову лінійку масових товарів і центробанки тут - погані порадники, а надлишкова ліквідність, спрямована на зростання спекулятивного капіталу або відновлення вже втрачених технологічних ланцюжків, лише погіршить ситуацію.

Це буде не одноразове падіння, а тривала, "вічна" стагнація з мінімальними (до 2%) або нульовими показниками зростання світового ВВП протягом одного - декількох років.

І це буде тотальне банкрутство системи "вульгарного лібералізму" як на політичному, так і на економічному рівнях. У цьому контексті відірвана від українських реалій модель інфляційного таргетування НБУ у вигляді фінансового знекровлення економіки - це як допотопне лікування всіх хвороб кровопусканням і п'явками.

А умовно "лібертаріанські" економічні доктрини нашого уряду – як погано завчений підручник, який потрапив у наш час з далеких 90-х.

Найближчим часом ФРС США ініціює внесення нормативних і законодавчих змін щодо застосування негативних ставок за надлишковими банківськими резервами чи посилить монетарний розрив у нинішній монетарній трансмісії "навиворіт": негативні ставки за кредитами банкам та позитивні за їхніми резервами.

Остаточно рішення буде ухвалено протягом місяців. А це означає, що, якщо в нас є бажання вийти з кризи, необхідно терміново переглянути не тільки економічну політику, а й монетарну, які є двома умовними крилами нашого зльоту, який ми постійно відкладаємо. Якщо ми, звичайно, плануємо летіти, а не вкотре падати.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>