Фріда Кало чи Софія Яблонська? 5 книг про художників

Доля кожного з героїв цих книжок складалася незалежно від обставин, які зазвичай не сприяли розвитку особистості – чи то за часів інквізиції у Середньовіччі, а чи під час сталінських репресій. Утім, обраний шлях сам виводив у люди, а вже носій таланту був наче камертон, який змушував звучати поруч з ним кожного, хто траплявся дорогою до слави

Фріда Кало чи Софія Яблонська? 5 книг про художників

Ігор Бондар-Терещенко

поет, драматург, арт-критик

Доля кожного з героїв цих книжок складалася незалежно від обставин, які зазвичай не сприяли розвитку особистості – чи то за часів інквізиції у Середньовіччі, а чи під час сталінських репресій. Утім, обраний шлях сам виводив у люди, а вже носій таланту був наче камертон, який змушував звучати поруч з ним кожного, хто траплявся дорогою до слави

Еліс Гофман. Шлюб протилежностей. – Х.: Фабула, 2017

Попри те, що в основі сюжету цього захопливого роману лежить історія життя відомого художника-імпресіоніста Каміля Піссаро, авторка зробила з неї колоритну сагу про кохання всупереч соціальним заборонам і забобонам. На самому початку романтичної історії ми дізнаємося про життя на острівці Сент-Томас, що в Карибському морі, зокрема про дівчину Рашель з родини євреїв, які втекли від інквізиції з Європи. Вона мріє про поїздку до Парижа, але змушена вийти заміж за старшого чоловіка, щоби врятувати родинну справу. Шлюб не був щасливим, але жінка знайшла відраду в дітях. І лише після того, як після смерті чоловіка вона закохується в його племінника, який прибув на острів у справі спадщини, життя спалахує яскравими барвами, і починається пристрасний роман. Звісно, церква не схвалює цього самого «шлюбу протилежностей», але саме тепер Рашель може, нарешті, побачити Париж, виїхавши туди з дітьми. І саме тут історія «протилежностей» повторюється, оскільки її син, художник Каміль, закохується в дівчину-покоївку, а мати всіляко противиться цим стосункам. «Наш народ боровся за виживання, саме тому ми і тримаємося разом і одружуємося тільки з одновірцями, - каже Рашель синові. - Він розсміявся і похитав головою. - Ти ж не серйозно. Не станеш же ти мені розказувати про правила шлюбу? Чи не я ходив до моравської школи? Чи не мені відмовили в бар-міцві? Чи не мене вважали парією? І все через тебе. Бо ти зробила так, як тобі хотілося».

Василь Кричевський. Хрестоматія: 1891-1943 рр. – Х.: Видавець Савчук О.О., 2017

Автора цього раритетного видання сучасники називали одним із стовпів українського мистецтва. Справді, значимість того, що за життя зробив Василь Кричевський (1872–1952), виказує в ньому митця ренесансного рівню. Архітектура, дизайн, малярство, графіка, декоративно-вжиткове мистецтво, сценографія, кінематограф – ось далеко не всі царини мистецтва, в яких реалізувався його універсальний талант. Перший том двотомної збірки присвячено періоду творчості видатного українського художника-архітектора з 1891 по 1943 рр. і містить текстові праці Кричевського, вибрані розвідки про нього, автобіографічну спадщину, інформацію про персональні виставки митця 1940–1941 рр., архівні біографічні матеріали тощо. Особливу увагу приділено творчому доробку Кричевського: живопису, графіці, декоративно-ужитковому мистецтву, кіносценографії, архітектурі. Загалом книга є спробою повернення з небуття «золотого» імені українського мистецтва, й авторка передмови недаремно дивується, чому його сучасники  – Михайло Бойчук і Георгій Нарбут – давно вже вважаються видатними постатями, натомість ім'я Василя Кричевського, творця національного стилю в архітектурі – українського модерну, досі не може повернути собі культовий статус.

Жерар де Кортанз. Фріда Кало. Безжальна врода. – К.: Нора-друк, 2017

Автор цієї книжки довгий час збирав матеріали для своєї історії, щоби якнайправдивіше змалювати портрет відомої мексиканської художниці в контексті епохи. Вийшло насправді епохальне полотно, в якому Фріда Кало – наче камертон, який змушував звучати поруч з нею кожного, хто траплявся на її важкому шляху. Від чоловіка, видатного художника Дієго Рівера, до коханця і втікача з Радянської Росії, одіозного «батька революції» Льва Троцького. Що ж до назви книги, то вона позичена зі щоденника Фріди, в якому вона називала свою красу «страшною», пишучи вже після травми, хворою, що їй не потрібні ноги, коли в неї є крила. Таким самим невловимим ангелом, який зробив культом мистецтва навіть власне тіло, розмалювавши його, ця мужня жінка залишилася в пам'яті свого народу, а також в історії мистецтва ХХ століття.

Малевич. Автобіографічні записки 1918–1933. – К.: Родовід, 2017

Чергова важлива книжка про відомого художника-авангардиста – ще один крок до повернення його в українську культуру, з якої він насправді вийшов. Згадки про батьків і дитячі роки, юність і навчання, ранній футуризм і виставки «Бубнового валета» – всі три тексти, присутні у збірці, друкуються в Україні вперше. Це зокрема «Розділи з автобіографії художника» (1933),  «Автобіографічні записи» (1918) «Автобіографічні нотатки» (1923-1925).  Завдяки яскравим, щирим та відвертим спогадам, загальновідомі деталі біографії художника, який увійшов до історії авангарду своїм легендарним «Чорним квадратом», обростають «етнографічним» матеріалом. З урахуванням цього буде легше уявити, що майбутні авангардні композиції Малевича – це лише один з періодів його творчості, а оформленням футуристичних збірок Хлєбнікова і Кручоних поетична філософія українського художника не обмежується. Від символізму, модерну і примітивізму до динамічного, космічного і магнетичного супрематизму – саме такий шлях пройшов цей художник, архітектор, педагог і філософ, тож повернення до джерел його творчості наразі дуже важливе. Учень Миколи Мурашка і Миколи Пимоненка, художня поетика якого завжди ріднила його з Україною, а саме з Гоголем, таємничий митець Казимир Малевич, нарешті, повноваго входить до історії наших стосунків зі світовим авангардом.

Галина Борисова. Ірина Ласка. Тетяна Яблонська. – К.: Родовід, 2017

Літа, сонця і яскравих кольорів у палітрі цієї видатної художниці, яка недаремно мала скромне і водночас високе звання «народної», не бракувало ніколи. Традиційний живопис у неї іноді контрастував з нетрадиційними сюжетами, композиціями, жанровими контекстами. Давалася взнаки легендарна епоха, віянь якої не можна було уникнути навіть за радянського часу. Адже поруч з героїнею цієї збірки-альбому на тому боці ідеологічних барикад жили і творили Пікассо і Модильяні, Магрітт і Далі. Несподіваним контрастом щодо живописних робіт виникають наприкінці книжки щоденникові записи «Пережите, передумане», в яких перед нами постають рідні та близькі авторки, так само «суголосні» її епосі. «Ця афера починалася ще в Одесі, - розкривають нам одну з тодішніх «таємниць». – Там батько познайомився з двома «художниками»: товстим, носатим і чорним греком-контрабандистом Попандопуло та худеньким і пронирливим Алєхновічєм. Вони приносили нам фотокартки замовників».

Ігор Бондар-Терещенко

Редакция может не соглашаться с мнением автора. Если вы хотите написать в рубрику "Мнение", ознакомьтесь с правилами публикаций и пишите на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...