Фонди-стерв'ятники як можлива загроза для України

Фонди-стерв'ятники як можлива загроза для України
З відкритих джерел

Ви коли-небудь чули про Пола Сінгера та його хедж-фонд Elliott? Адже він відноситься до особливого виду бізнесменів, яких називають стерв'ятниками. Чому стерв'ятниками? Він спеціалізується на купівлі суверенного боргу держав, що знаходяться у переддефолтному стані.

Адже, як правило, в такий час зростають процентні ставки по облігаціях і вони торгуються значно дешевше номіналу. І коли інші приватні інвестори воліють триматися подалі від таких облігацій, на сцені з'являються гравці на подобі Пола і скуповують ці облігації, з метою зажадати від уряду повернення коштів у повному обсязі. За своїм підходом вони чимось схожі на наших колекторів.

Новини за темою

Вперше Сінгер спробував цей метод в 1996 році, коли купив борг Перу за 10 мільйонів доларів. Тоді він виграв суд по цьому боргу на 58 млн доларів. Повернув ці гроші досить нетривіальним способом. Коли президент Фухіморі намагався покинути країну через звинувачення в корупції, то Сінгер надав йому свій літак в обмін на те, що президент виплатить цю суму з державної скарбниці. 

До речі, читаючи про Фухіморі, у мене виникло стійке відчуття дежавю. Судіть самі, чому. В результаті перевороту розпустив парламент, який заважав йому проводити неоліберальні реформи, і забезпечив собі авторитарну владу. Під час його правління був створений культ особистості президента, що отримав назву Фухіморизм.

В результаті реформ зменшив бюрократію і скоротив урядові витрати. Збільшив резерви з нуля до 10 млрд доларів. Почалося масштабне будівництво доріг. При ньому почав розвиватися туризм, аграрний сектор і видобуток копалин. І при цьому він став одним з найбільш відомих корупціонерів світу. Сінгер ж його врятував від в'язниці.

Більш серйозний куш Сінгер зірвав, коли купив борг Конго за 30 мільйонів доларів, при цьому номінальна вартість боргу оцінювалася в 400 млн. Тоді, кажуть, він отримав близько 130 мільйонів.

Найвигіднішу угоду він провернув з Аргентиною. В період економічних труднощів країни в 1999-2002 роках Сінгер активно купував дешеві облігації цієї країни. Як він потім заявив, що купив їх за середньою ціною 22 центи за долар.

За різними оцінками, він скупив паперів номінальною вартістю, що варіювалася від 500 млн до 1 млрд. І він заплатив за них всього 100-200 млн доларів.

Коли Аргентина провела реструктуризацію, запропонувавши викупити ці папери за 30% номінальної вартості, то він відмовився від пропозиції і сказав, що змусить Аргентину сплатити борг повністю. В результаті тривалих судових розглядів, в лютому 2014 року сума претензій Сінгера до уряду Аргентини зросла до 3 млрд доларів, що тоді для Аргентини означало дефолт!

У багатьох провідних світових виданнях почали виходити статті, як хедж-фонд може збанкрутувати цілу країну. Зрештою, в результаті 15-річної боротьби з урядом Аргентини фонд Сінгера отримав 2,4 млрд доларів. 

Його авторитет і професіоналізм настільки високий, що коли проводили реструктуризацію боргу Греції, греки боялися його як чуми і намагалися максимально врахувати аргентинський невдалий досвід. 

А сама стратегія Сінгера є настільки успішною, що до нього стоять черги охочих вкластися в його фонд. Кажуть, що одного разу він всього за 24 години залучив у свій фонд 5 млрд доларів від приватних інвесторів. Для Америки це невелика сума.

Але для малорозвинених країн, враховуючи його підхід, цією сумою можна поставити на коліна всю державу. До речі, зараз розмір фонду оцінюється в 35 млрд доларів. 

Ось такі жорстокі сучасні реалії переддефолтних держав. І тут мені дуже дивно чути наш безтурботний підхід до збільшення зовнішнього боргу, наївно переконуючи себе, що завжди можна перекредитуватися.

Новини за темою

Багато з вас думають, що такі фонди нам не загрожують. Хочу вас розчарувати. У 2005 році Марк Бродський, колишній співробітник раніше описаного мною фонду Elliott, заснував свій аналогічний хедж-фонд Aurelius.

Вгадайте, чий борг він активно скуповував? Вірно, український борг. До 2015 року цей фонд накопичив українських боргів номінальною вартістю на 500 мільйонів доларів. Кажуть, що купив він його по 35 центів за долар. Крім нього, іншим хедж-фондом, що купив українські облігації, був сумнозвісний Elliott.

Під час реструктуризації Яресько ці фонди намагалися заблокувати угоду щодо реструктуризації боргу України. Адже вони вважали умови угоди несправедливими.

І це враховуючи те, що вони купили ці облігації за 35 центів за долар, а за умовами реструктуризації вони могли отримати 80 центів за долар. Тобто двократний прибуток. Однак, як і у випадку з Аргентиною, цього їм виявилося мало і фонд хотів отримати максимум.

Згідно з деякими відомостями фонд все ж уклав угоду з українським урядом і йому вдалося виторгувати собі окрему угоду, за якою він отримав 100 центів за долар. Тобто, фактично повну номінальну вартість.

Враховуючи значне боргове навантаження на бюджет, а так само що Україна може ще раз зіткнутися з дефолтом в майбутньому, думаю, що ми ще не раз почуємо про цей фонд.

Павло Вернівський

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>