banner banner banner banner

Financial Times: Для Путіна настали не найкращі часи

Financial Times: Для Путіна настали не найкращі часи
З відкритих джерел

Оригінал на сайті Financial Times

Співпрацювати або давати відсіч? Перемога Джо Байдена на президентських виборах стала скасуванням смертного вироку атлантизму. Європейці та американці знову заговорили про те, що вони могли би зробити разом. Одним із перших пунктів на порядку денному стоїть питання путінської Росії.

З відходом Трампа з Білого дому цілком можна буде закрутити гайки Кремлю і змусити Путіна розплатитися за його численні порушення заснованого на правилах міжнародного порядку. А ще можна було би перевірити, чи є можливість для перезавантаження відносин. Ці два підходи не так далекі один від одного, як може здатися.

Новини за темою

Для Путіна настали не найкращі часи. Кілька місяців тому він радів конституційним поправкам, які дали йому можливість стати довічним президентом. Але відтоді ситуація дедалі погіршується. Ослаблена падінням нафтових цін російська економіка потерпає від пандемії Сovid-19. Курс рубля різко впав, рівень життя росіян рухається в тому ж напрямку. Президент більшу частину часу проводить під замком на своїй підмосковній дачі.

У сусідній Білорусі на вулиці вийшли протестувальники, які борються за демократію. Невдала спроба отруїти "Новичком" лідера російської опозиції Олександра Навального (так у тексті, — прим. перекл.) нагадала всьому світу про те, що Кремль є спонсором замовних політичних вбивств. Захід запровадив проти Росії нові санкції. За збереження російської присутності на сході України США та ЄС запровадили проти Москви жорсткі санкції, які дорого для неї виходять.

Війна між Вірменією та Азербайджаном дестабілізувала Південний Кавказ, а Туреччина кинула виклик впливу Москви в цьому регіоні. Політичні хвилювання в Киргизстані поставили під питання російський вплив у Центральній Азії. Що стосується російської інтервенції в Сирії та Лівії, то визначити стратегічні вигоди від цих операцій дуже важко, якими би сміливими вони не видавалися.

Поразка Трампа позбавила Путіна найважливішого шанувальника і відносин, які надавали легітимності його авторитарному правлінню. Ба більше, Байден обіцяє відновити Атлантичний альянс. Обраний президент Байден належить до покоління, яке високо цінує НАТО.

Складіть всі ці біди воєдино - і ви не виключатимете, що Путін нині серйозно замислився про те, чи відповідає інтересам його режиму відкрита конфронтація із Заходом протягом ще чотирьох років. Можливо, він порахував, що нині саме час подумати про якісь домовленості та компроміси.

Звісно, перезавантаження - не найулюбленіше слово Байдена. Коли він був віце-президентом, Барак Обама у 2009 році привів у дію політику під такою назвою. Але вона нічого не дала. А коли Путін захопив Крим і вдерся на схід України, віце-президенту довелося відповідати за американську політику щодо Москви і Східної Європи. Це було ще до втручання Кремля в американські вибори 2016 року з метою ослаблення позицій Гілларі Клінтон.

А нещодавно Байден офіційно заявив, що Захід повинен змусити Путіна платити за рахунками за порушення міжнародних норм і що США підтримуватимуть громадські організації, які виступають проти кремлівського авторитаризму.

Менше з тим Байден є прагматиком. Він просигналізував про те, що договір СНО-3, що є останньою чинною угодою про обмеження ядерних озброєнь Росії і США, необхідно продовжити, позаяк термін його дії закінчується в лютому. З такою ж пропозицією виступив Путін.

Логіка тут проста і зрозуміла. Якими би не були відносини між Вашингтоном і Москвою, є моменти, коли двом сторонам краще співпрацювати. Іншою областю взаємодії можуть стати зміни клімату, а ще розподіл вакцин від Covid-19 по всьому світу. Зрештою Заходу вдавалося домовлятися з Москвою навіть на піку холодної війни.

Новини за темою

Але чи може така співпраця стати прелюдією до спільної відлиги у відносинах двох країн? Це питання набагато складніше, і маю певні сумніви. Путін 20 років позиціонує себе як лідер, який потрібен Росії для протистояння Заходу. Почуття образи за втрату радянської імперії є дуже сильним.

Чимало європейців (мабуть, більшість), що перебувають по інший бік паркану, підтримають перезавантаження. Деякі, особливо французький президент Еммануель Макрон, сповнені бажання нормалізувати відносини з Путіним. Позитивно відреагує і канцлерка Німеччини Ангела Меркель, яку примушують зупинити будівництво трубопроводу "Північний потік — 2", призначеного для перекачування російського газу безпосередньо до Німеччини.

У цьому й криється небезпека. Байдену було би логічно вивчити можливості для поліпшення відносин, але дуже багато європейців вже нині готові погодитися на умови Путіна. По правді кажучи, перезавантаження має шанс на успіх тільки в тому випадку, якщо Москва пообіцяє істотно змінити свою поведінку. Переконати в цьому Путіна можна лише за умови, що Америка від самого початку діятиме непохитно і жорстко.

Філіп Стівенс

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

 

 

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>