"Фаворитка" Йоргоса Лантімоса – не смійтеся з жінок із 40 кішками

На екрани все ж виходить стрічка, яка стала одночасно подвигом прокатників і величезною втратою для українських глядачів

"Фаворитка" Йоргоса Лантімоса – не смійтеся з жінок із 40 кішками
Олівія Колман у фільмі "Фаворитка" IMDB

Юлія Потерянко

Журналіст, 112.ua

На екрани все ж виходить стрічка, яка стала одночасно подвигом прокатників і величезною втратою для українських глядачів

З українського прокату ще не вибула стрічка "Марія – королева Шотландії", як у любителів історичної тематики з'явився новий привід сходити в кінотеатр. З боями домігшись права хоча б обмеженого показу в нашій країні, прокатники представили безперечно один з найкращих фільмів 2018 року – драматичну комедію Йоргоса Лантімоса "Фаворитка". Все ті ж Британські острови, королева з того ж роду Стюартів, тільки дія відбувається на півтори сотні років пізніше, та й сама історія, як і її реалізація, відчутно кращі.

Свідчить про це цілий найбір найрізноманітніших нагород – фестивальних, акторських, режисерських, сценарних і, само собою, технічних. Номінацій на "Оскар" у "Фаворитки" цілих 10, в тому числі по одній на кожну з провідних актрис. Але масовому глядачеві в Україні не судилося насолодитися цим фільмом, втім про це пізніше.

Від початку орієнтований на артхаус грецький режисер Йоргос Лантімос вперше спробував себе в жанрі комедії, хоча сатиру знімав і до того. Тим не менш, смішний трейлер все ж певним чином вводить глядача в оману. Режисер в картині залишається вірним собі – через гротеск та уїдливий гумор він досліджує темну сторону життя. У цьому разі намагається відповісти на питання, на що людина перетворюється без любові?

Особливою у фільмографії режисера "Фаворитку" робить те, що вперше в кар'єрі Лантімос не брав участі в роботі над створенням сценарію картини. Він екранізував історію, яку ще 20 років тому написала британська дослідниця Дебора Девіс, і яку доводила до досконалості з одним з авторів серіалу "Доктор Хто" Тоні Макнамарою. Ймовірно тому у "Фаворитці" немає улюблених режисером осучасненої міфології ("Ікло" та "Вбивство священного оленя") або постапокаліптичного світу (все те ж "Ікло" або "Лобстер"). За основу тут взята історична фактура – фрагмент із біографії королеви Великобританії Анни Стюарт (Олівія Колман), її стосунки з фавориткою і найближчою подругою Сарою Черчілль, герцогинею Мальборо (Рейчел Вайс), а також втручання в їхню ідилію кузини Сари – збіднілої аристократки Ебігейл Мешем (Емма Стоун). І все це в пишному антуражі епохи Бароко, коли було прийнято ховати свої почуття під переліком правил етикету, а тілесність – під пишним вбранням і товстим шаром гриму.

По суті, діючих героїв, а точніше героїнь, у фільмі тільки троє – королева і дві її фаворитки. Всі інші люди в кадрі швидше вносять до їхньої історії уточнювальні деталі, створюють контекст і фон. Так лорд Мальборо (Марк Гетісс) розкриває підступність і лукавство Сари, граф Гарлі (Ніколас Холт) – корисливість і приховані мотиви Ебігейл, а граф Годольфін (Джеймс Сміт) – схильність королеви помилятися та її політичну некомпетентність.

До 1708 року (судячи з усього, події фільму розгортаються приблизно в цей період) Анна встигла овдовіти, і без того слабке здоров'я її сильно похитнулося, характер зіпсувався, королева стала вередливою. Фаворитка Сара, яка де-факто від її імені керувала Великобританією, стала дратувати монархиню деякими своїми рішеннями, а Ебігейл навпаки – радувала активними спробами втертися в довіру. Сценаристи об'єднали події ще й з допомогою драматичного любовного трикутника з двох хижачок і однієї недалекоглядної жертви. До речі, існування лесбійського роману між жінками історики не підтверджують, але й не виключають повністю.

Попри бурхливі та місцями гротескно комічні пристрасті, що вирують між цією трійцею, всі героїні неймовірно самотні і повністю позбавлені любові. Кожна по-своєму. Дуже особливим чином ці почуття розкриваються через сцену, де Анна розповідає Ебігейл про 17 кроликів, які живуть в її покоях. Їхня кількість невипадкова. Ця коротка сцена в повній мірі відображає вражаючу своєю глибиною і безвихіддю життєву драму королеви. Після неї жарти про старих дів з 40 кішками глядачеві навряд чи коли-небудь здадуться смішними.

У цьому фільмі немає позитивних героїнь. Як і до кінця негативних. Втім, особливість режисерського почерку Лантімоса як раз в тому, що він не ділить своїх персонажів на поганих і хороших, а просто змушує глядачів, спостерігаючи за їх вчинками, переживати цілу гаму неоднозначних емоцій. У випадку з тією ж королевою Анною – від трохи нервового сміху та подиву під час її абсолютно дитячих істерик, до глибокого співчуття в моменти її одкровень. Навіть мотиви Ебігейл здаються не настільки безсоромно цинічними, коли прокручуєш в голові сцену її появи в королівському палаці.

Загалом, для невибагливого глядача в "Фаворитці" знайдеться грубуватий гумор, любителів красивої картинки порадують робота чудового оператора Роббі Райана і володарки трьох "Оскарів", спеціалістки з історичного костюма Сенді Пауелл, а досвідчених кіноманів виправдано заманить на сеанс ім'я режисера укупі з блискуче зібраним акторським ансамблем.

А тепер про сумне. Більшість глядачів в Україні цей фільм на широкому екрані подивитися не зможе, навіть якщо купить квиток і прийде в кінотеатр. Причина – він йде без дубляжу. Чому так вийшло, пояснила на своїй сторінці у Facebook журналістка Дарина Бадьйор, опублікувавши коментар прокатника "Фаворитки", компанії Ukrainian Film Distributions: "Студія-правовласник фільму прийняла рішення не випускати в прокат фільм на нашій території спочатку взагалі, через те, що за прогнозами та порівняльним аналізом з декількома схожими картинами, фільм би не зібрав достатньої суми, аби компенсувати витрати на дубляж і ін. Після цього ми ми звернулися до студії з проханням випустити фільм в прокат мовою оригіналу. Ми неодноразово писали про це - номінації та призи на фестивалях не завжди є запорукою високих касових зборів. І ця ситуація жодним чином не має відношення до поваги \ неповаги глядача або наших підписників". І цей факт викликає величезне жаль, адже при всій своїй складності, неоднозначності і місцями навіть провокативності, "Фаворитка" – цілком глядацьке кіно, розважальне, якщо завгодно. Дуже хотілося б, щоб українські глядачі не боялися ходити не тільки на прості комедії, сиквели, триквели, приквели і спін-офи знайомих франшиз, а також фільми за коміксами. Бо як інакше розширювати свої горизонти, розвивати смак і почуття прекрасного, як не через такі походи? Прокатники ж бо ризикнули випустити розкішну "Фаворитку" у такому нестандартному для України вигляді. Ризикуйте і ви. Не позбавляйте себе задоволення.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>