Евакуація за контрактом: Навіщо Міноборони створює "МедЕвак"

У 2014 році, на початку гарячої фази війни на Донбасі, військова медицина, як і армія, перебувала в жалюгідному стані. Тоді плече фронту підставили цивільні медики-волонтери. На нинішньому етапі війни необхідність у них відпала, держава зміцніла і почала переводити ситуацію на фронті на офіційні рейки. Нещодавно Міноборони запропонувало медикам-волонтерам, які бажають продовжити роботу в ООС, вступити на військову службу, офіційно уклавши контракт. Служити пропонують у новому підрозділі, що створюється під керівництвом відомого медика-волонтера Хоттабича. 112.ua розбирався, що за організацію створює Міноборони і в чому її особливість

 

Евакуація за контрактом: Навіщо Міноборони створює "МедЕвак"
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

У 2014 році, на початку гарячої фази війни на Донбасі, військова медицина, як і армія, перебувала в жалюгідному стані. Тоді плече фронту підставили цивільні медики-волонтери. На нинішньому етапі війни необхідність у них відпала, держава зміцніла і почала переводити ситуацію на фронті на офіційні рейки. Нещодавно Міноборони запропонувало медикам-волонтерам, які бажають продовжити роботу в ООС, вступити на військову службу, офіційно уклавши контракт. Служити пропонують у новому підрозділі, що створюється під керівництвом відомого медика-волонтера Хоттабича. 112.ua розбирався, що за організацію створює Міноборони і в чому її особливість

Що таке "МедЕвак"?

Міністр оборони Степан Полторак і начальник Генштабу Віктор Муженко на базі 65-го мобільного госпіталю вирішили створити експериментальний підрозділ з медичної евакуації, що відповідає стандартам НАТО – "МедЕвак", - розповів начальник головного військового медичного управління-начальник медичної служби ЗСУ, полковник Ігор Хоменко на прес-конференції в Міноборони.

Підрозділ буде укомплектовано і почне роботу до червня 2019 року. На першому етапі він складатиметься з 18-ти екіпажів (53-х військовослужбовців) на автомобілях "Богдан". Екіпаж буде сформовано у складі старшого бойового медика, бойового медика та водія-санітара. Службовці "МедЕвак" будуть підготовлені на базі 205-го навчального центру ("Десна"), після чого будуть направлені до району ООС, де і базуватимуться постійно. Зауважимо, що обов'язковою умовою для вступу до "МедЕвак" є укладення контракту, що означає офіційне проходження військової служби.

Новини за темою

У розміщеній в інтернеті анкеті, яку пропонують заповнити охочим вступити на службу в "МедЕвак", пропонується зокрема вказати досвід військової служби та участі в роботі добровольчого офіційного або незареєстрованого медичного підрозділу, наявність медичної освіти чи освіти у галузі порятунку людей, додаткові корисні навички. Також слід повідомити про готовність або неготовність укласти контракт та конкретний термін. Тут запропоновані опції: 2 роки, 3 роки, понад 3 роки і не готовий укласти контракт. 

Координатором нового підрозділу призначений волонтер, засновник організації АСАП Ілля Лисенко, відомий як Хоттабич. Як волонтер Ілля перебував на фронті з 2014 року. До війни був бізнес-тренером. В інтерв'ю "BBC Україна" він розповідав, що в районі АТО він і його команда починали з одного автомобіля швидкої допомоги, на якому доставляли поранених до лікарень. Хоттабич вивозив поранених з-під донецького аеропорту. В інтерв'ю BBC у 2015 році він називав цифру до 2-х тисяч поранених, яких вдалося вивезти його команді. У дописі від імені Іллі Лисенка на сторінці АСАП у Facebook говориться, що створюваний підрозділ "МедЕвак" буде бойовим, відбір до нього буде "жорстким", "контракт обов'язковий". "Різні курси вітаються, але всі будуть перенавчені за стандартом", - йдеться в дописі.

У липні нинішнього року Хоттабич уклав контракт із ЗСУ на рік. Він вступив на службу у званні рядового на посаду водія.

Лисенко закликав приєднатися до нового підрозділу "всіх добровольчих евакуаційних медиків та екіпажі, а також військовослужбовців". "Зустрічався з Яною (Яна Зінкевич – волонтер і глава "Госпітальєрів"), з керівниками ПДМШ регулярно зустрічаємося, і частина лікарів дійсно будуть залучені до підрозділу для проведення евакуації", - запевнив він на прес-конференції.

Водночас волонтери, з якими вдалося поспілкуватися 112.ua, налаштовані поки обережно. "Бачу поки тільки політичну сторону створення цього підрозділу", - сказала керівник медичної команди швидкого реагування "Вітерець", водій-парамедик Галина Алмазова. Вона зазначила, що "не чула ні від кого з команди про бажання покинути "Вітерець" і піти працювати в новий підрозділ".

Як було раніше?

На початку війни на Донбасі фронтова медицина в Україні, як і армія, була в жалюгідному стані. Не було нічого: ні засобів для надання першої долікарської допомоги під час поранення: ні аптечок індивідуального користування, що відповідають сучасним вимогам, ні джгутів, згадує Галина Алмазова: "Не було кровоспинних матеріалів, знеболювальних засобів, антибіотиків, протиопікових, антисептичних матеріалів, медінструментів. Були відсутні автомобілі, обладнані для евакуації поранених. Була відсутня координація між військовими медслужбами бойових підрозділів, які навіть перебували поруч. Не було належного і системного обліку поранених у червоній зоні".

У цей час на допомогу ЗСУ прийшли волонтери. Тисячі поранених з поля бою витягли і врятували відомі волонтерські об'єднання "Госпітальєри", АСАП, Перший добровольчий медичний шпиталь ім. Миколи Пирогова (ПДМШ), команда "Вітерець". 

"За роки війни медичні волонтерські корпуси розширили свої парки спеціалізованих автомобілів (у кожному з волонтерських підрозділів нині є в експлуатації по кілька добре оснащених автомобілів для доставки поранених і підтримання стабільного стану під час евакуації). Систематизували ротації чергових екіпажів. Систематизували регулярні поставки всього необхідного для повноцінної та безперебійної роботи медиків-волонтерів. Налагодили і відпрацювали взаємодію волонтерських медслужб з військовими медичними підрозділами", - розповіла 112.ua Галина Алмазова. 

Останнім часом кількість медиків-волонтерів помітно скоротилася. "Переважно залишилися ті, хто був від самого початку. Почасти це пов'язано з поліпшенням організації роботи медслужб ЗСУ, через що відпала потреба у тих, хто займався тільки перевезенням поранених без медспеціаліста у волонтерському екіпажі. Ще одна серйозна причина – відсутність постійного джерела фінансування.

На тлі скорочення волонтерських бригад ситуація в медичних підрозділах ЗСУ якраз покращилася. "Наскільки я бачу ситуацію по різних підрозділах медичних служб ЗСУ, з якими нам доводилося або доводиться чергувати, вони мають все необхідне для повноцінного виконання своїх завдань", - каже Галина Алмазова. 

"Завдяки тому, що хірургічна допомога була наближена до району бойових дій, зараз ми вкладаємося в "золотий час". Втрати при евакуації 1,35% - це нижче, ніж зараз в Афганістані або Чечні. 80% поранених протягом години потрапляють до рук хірурга", - розповів начальник головного військового медичного управління - начальник медичної служби ЗСУ, полковник Ігор Хоменко.  

Всі на контракт!

Співрозмовники 112.ua кажуть, що створення нового підрозділу – це заключний етап забезпечення повного контролю ЗСУ за подіями в районі ООС. На першому етапі, як відомо, в ЗСУ були інтегровані бойові добровольчі підрозділи, також була впорядкована і регламентована діяльність волонтерів (займалися матеріальним забезпеченням). "Природно, багато організацій чинять опір, оскільки вступивши на офіційну службу, вони втратять можливість збирати пожертви", - каже співрозмовник 112.ua у ЗСУ.

Почасти це підтвердив на прес-конференції Ілля Лисенко. "Всі добровольчі медичні підрозділи будуть з радістю розглядатися – ласкаво просимо до ЗСУ. Укладаємо контракт і виконуємо завдання офіційно в загальному стандарті якості, знань, медичного обладнання та в загальній системі медичної евакуації", - сказав він, додавши, що "потенціал, який є у ЗСУ, цілком достатній, щоб при правильній організації працювати без волонтерських організацій". 

Тих, хто вступити на службу офіційно відмовиться, найімовірніше, з ООС потихеньку витіснять. Волонтери вже скаржаться на перешкоди, які створюються в їхній роботі. "Є певні складнощі з організацією допусків волонтерських екіпажів до району ООС і перебування там", - зазначає Галина Алмазова. Про те, що Генштаб "саботує залучення медиків-волонтерів до ООС", заявляв президент ПДМШ Геннадій Друзенко в інтерв'ю виданню "Лівий берег".

Друзенко впевнений, що ситуація з медичною допомогою далеко не така райдужна, як стверджують у Міноборони. "Щодо військових лікарів статистики немає, але начальник Генштабу Віктор Муженко в процесі нашої зустрічі говорив, що не вистачає понад тисячі військових медиків – це тільки в районі проведення ООС".  

Що зміниться з меддопомогою в ООС?

Як плюси медичного підрозділу "на контракті" в Міноборони виділяють злагодженість роботи команд, а також те, що вони будуть навчені за єдиними стандартами, які відповідають вимогам НАТО. "МедЕвак" зможе звільнити висококваліфікованих лікарів з супроводу поранених на етапі евакуації. Ми говоримо про те, що підрозділ буде здатний боротися за людське життя всіма силами і знаннями. Загальна система медичної евакуації, яка створюється, дозволить з Києва контролювати кожен етап медичної евакуації у режимі онлайн", - описав переваги Ілля Лисенко.

"Я не хочу сказати, що нинішня система неефективна. Зараз у нас не тільки автосанітарні роти займаються евакуацією, але й медичні служби батальйонів. Коли почне працювати система, то лікарі займатимуться своєю справою, лікарі лікуватимуть, а евакуацією займатимуться фахівці "МедЕвак", -  додав Хоменко. Також, за його словами, новий підрозділ можна буде потім використовувати на будь-якому напрямку, не тільки в ООС: "Вони вже не будуть прив'язані до бригади або конкретного медичного підрозділу – це вже будуть підрозділи медичної служби".

Пересуватимуться екіпажі на автомобілях "Хаммер" і "Богдан", які повинні витіснити УАЗи в автосанітарних ротах. "До кінця року отримаємо 100 автомобілів "Богдан" - 46 вже отримали. Всі ці автомобілі знаходитимуться в експериментальному підрозділі і в автосанітарних ротах. Вони повинні замінити автомобілі УАЗ, які вже застаріли", - розповів Хоменко. 

Втім, якість "Богданів" - давно обговорювана тема на фронті. "Зрозуміло, що УАЗи давно вже необхідно списати, вони вже застаріли як морально, так і технічно. Але поки що, на жаль, Міноборони не забезпечило відповідними автомобілями, які змогли би повноцінно замінити УАЗи за прохідністю в червоній зоні. А недоцільність використання "Богданів" для евакуації широко обговорюється волонтерами на круглих столах у Міноборони. Цим машинам радіють тільки там, де взагалі ніяких машин немає, за принципом "нехай хоч тазик на коліщатках, ніж зовсім нічого", - каже Галина Алмазова.

За її словами, автомобілі для евакуації поранених повинні бути на базі джипів: "У нас є досвід роботи з евакуації з червоної зони на волонтерських джипах, які нам обшивали бронею і кевларом. І це реально успішний досвід, хоч машини були розбиті під мінометним обстрілом, але вони допомогли врятувати за кілька місяців роботи десятки життів. Джипи значно менші за габаритами, кращі за прохідністю, спритністю і маскуванням".

До того ж використовувати "Богдани" і "Хаммери" на другому етапі евакуації, тобто при перевезенні пораненого від госпіталю з прифронтової зони в госпіталь поза фронтовою зоною, нераціонально. Вони неефективні на далекі відстані: дуже велика витрата палива і низька швидкість. 

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів