banner banner banner banner banner

Економіка України існує окремо від суспільства

Треба зрозуміти, чому в 1990 р. Україна – благословенна і найбагатша з усіх радянських республік – протягом наступного чверть століття перетворилася на абсолютно злиденну і відсталу країну. Ба більше, в останні роки в Україні рецесія, системна фінансово-економічна криза, споживчий попит падає. А може, це нормальне і природне явище для нинішньої економіки країни?

Економіка України існує окремо від суспільства
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Треба зрозуміти, чому в 1990 р. Україна – благословенна і найбагатша з усіх радянських республік – протягом наступного чверть століття перетворилася на абсолютно злиденну і відсталу країну. Ба більше, в останні роки в Україні рецесія, системна фінансово-економічна криза, споживчий попит падає. А може, це нормальне і природне явище для нинішньої економіки країни?

Люди бідніють, борги України стрімко ростуть. Нарощування боргів і відсутність структурних реформ у країні може стати непосильним тягарем навіть для онуків нинішніх українців. У 2016 р. Україна для погашення державного боргу повинна виплатити 234,26 млрд грн. Сукупний держборг України скоро зрівняється з розміром ВВП.

Як відомо, Мінфін планує, що станом на 31 грудня 2016 р. частина зовнішнього боргу в загальній сумі державного боргу складе 64,5%, а внутрішнього боргу – 35,5%. Що робитимуть наші великі чиновники? Не сумніваюся, виберуть найпростіший спосіб, тобто далі ці борги може бути ними знецінено високою інфляцією. То більше, що різні склади Кабміну робили це багато разів, коли зростання цін з'їдало реальну вартість активів.

Причому зробити це у нас дуже легко, оскільки в Україні немає ефективної грошово-кредитної стратегії, немає скоординованого управління, наприклад, грошовою масою і ставленням до інфляції. У сухому залишку ясно одне: "генерали" фінансово-економічного блоку Кабміну і ВР врахували тільки досвід минулої війни, проте до наступного циклу розвитку фінансових і боргових ринків вони знову не будуть готові.

Новини за темою

У зв'язку з цим пригадалася недавня ділова зустріч з іноземними інвесторами, які щиро говорили, що наївно було б очікувати при пануванні в Україні кількох фінансово-промислових груп та інвестбанкірів (які раптом стали міністрами), що в якомусь реальному секторі української економіки прибуток буде вище, ніж, скажімо, у фінансових спекуляціях. Вони просто не вірили, що у нас взагалі вкладаються гроші в реальний сектор, розробляються ще якісь літаки.

Чесно кажучи, заперечуючи їм, сам розумів непереконливість своїх аргументів, що зараз в Україні більш стабільними можуть бути вкладення у виробництво, ніж, наприклад, валютні спекуляції. Так, грошей у нас немає, але вони вантажать – і я вантажу. І це зараз красиво називається кризою неплатежів, коли в країну, де була своя фінансова система, приходять чужі фінанси.

І при цьому ніхто не знає, які нові загрози і можливості можуть виникнути. Що й казати, економіка України різко впала за останні роки. Ба більше! Для збереження такого значного числа багатих політиків, силовиків і підприємців дуже бракує ресурсів. Саме з цієї причини наша раніше начебто єдина еліта й надалі буде стрімко розколюватися на два ворожі блоки. Й у кожного з них формується своє особливе бачення, як у перспективі повинна розвиватися Україна.

Крім того, сьогодні політична опозиція в Україні з її тіньовим Кабміном, відверто кажучи, в ідейному сенсі досить недолуга. У цьому немає нічого образливого, це просто факт, оскільки опозиція нині продовжує копіювати риторику лідерів Партії регіонів, їхні колишні прийоми, не вносячи нічого нового в українські реалії та рішення. У суспільстві це непопулярно і не знаходить відгуку в людей. Все. Як то кажуть, відкатав Вітя вагонетку.

Але з іншого боку, треба зрозуміти, чому в 1990 р. Україна - благословенна і найбагатша з усіх радянських республік - протягом наступного чверть століття перетворилася на абсолютно злиденну і відсталу країну. Ба більше! В останні роки в Україні рецесія, системна фінансово-економічна криза, споживчий попит падає. А може, це нормальне і природне явище для нинішньої економіки країни? Або так влаштовано ринки, які розвиваються від кризи до кризи, від одного "міхура" до іншого? Образно кажучи, як дерева не ростуть до небес, так і колись закінчується економічне зростання. Потім знову починається. Виходить, весь час в економіці концентрується певна кризова маса, яка за умови збігу відразу кількох негативних факторів породжує вкрай несприятливу ситуацію.

Новини за темою

У такі моменти, звісно, занепокоєння більшою мірою охоплює пересічних людей, ніж підготовлених експертів та кваліфікованих інвесторів. Але, мабуть, вже всім час розуміти, що в ринковій економіці завжди існують певні ризики, навіть розвилки. І в якийсь момент економіка може йти або вниз, або вгору. Останнє, безумовно, залежить від того, які заходи економічної політики задіє наша влада, наскільки якісно вона здійснює управління і держрегулювання.

Аналізуючи дії наших політиків, стає ясно, що зараз у нас дуже хитка цінова рівновага. Думаю, в ці дні Кабмін Володимира Гройсмана стоїть перед розвилкою: або й надалі продовжувати нарощувати фінансування різних проектів і заходів, або зупинитися. Якщо фінансувати далі, то прогноз Національного банку України щодо зниження рівня інфляції до 12% до кінця 2016 р. може здатися дрібними брижами на тлі можливого шторму гіперінфляції. А якщо різко припинити таке фінансування, то тоді можемо зіткнутися з дефляцією.

Справедливості заради треба визнати, що і те, й інше - погано. І те, й інше негативно позначиться на вітчизняній економіці. Однак, припускаю, якщо МВФ не надасть нам кредиту, ситуація піде за другим сценарієм. І в зв'язку з цим знову виникає ключове питання до нашого уряду: де шукати гроші? Припустимо, якусь частину кредитних коштів ще зможуть нам видати США і країни ЄС. Хоча й це ще під великим питанням.

Адже вони ж не друкуються в цих країнах просто так. Це, по-перше. А, по-друге, гадаю, вже ні для кого не секрет, що у нас засоби для підтримки національної економіки так само закінчуються. Ми вже не можемо собі дозволити фінансування точок зростання в реальному секторі економіки та зростання обсягів соціальної підтримки населення. Навпаки, заморожуємо зарплати бюджетникам та прожитковий мінімум цьогоріч. Чи це не показник того, що гроші закінчуються?

Звичайно, це погано, що ми поки не зможемо динамічно розвивати нашу економіку. Ми ніби опиняємося в законсервованій ситуації. А попереду багато невизначеності та страху через падіння ВВП і можливий черговий виток девальвації гривні. А це ще й втрати доходів і заощаджень конкретних людей. У середньому в економіці України зараз іде зниження доходів. Це означає, що наші громадяни тепер менше купують. Тут ситуація характеризується так: люди не купують не тому, що у них немає грошей чи немає кредитного ресурсу, а тому, що не впевнені в завтрашньому дні.

І, безумовно, на девальвації збідніли все. Хоча процес девальвації для країни є вимушеним. Навіть зазначив би, що цей процес для нас є об'єктивним. Коли незабаром ми зіткнемося з новим витком девальвації, ми повинні розуміти, що це не рукотворний захід, а об'єктивна необхідність для України. Чому? Давайте говорити правду. У нас у бюджеті мало грошей. У нас впали митні доходи від експорту. У нас величезні соціальні витрати, які виражаються не у відсотках, а в конкретних гривнях. І знову питаю: звідки брати гроші для економіки України?

Новини за темою

Як відповідь, є три варіанти: перший – друкарський верстат, другий – зовнішні позики, третій – знецінення гривні, тобто девальвація. Скажіть, чи є ще варіанти? Так, все говорить проти девальвації. Вона нікому не потрібна. Але чи є інші можливості, щоб не допустити цього процесу? Поки, на жаль, у наших політиків немає. Тому нашим фінансовим властям потрібно дивитися правді в очі й говорити людям правду. І якщо вже зовсім відверто, то, звичайно, ще є четвертий - найкращий для нас - варіант. Це значний приплив інвестицій, особливо іноземних, на український ринок. Щоб це сталося, потрібно проводити реформи і формувати сприятливий інвестиційний клімат.

А поки, думаю, вже і в Кабміні всім ясно, що ми не зможемо витягнути таке важке боргове навантаження, але щоб зупинити зубожіння населення, нам необхідно знизити обсяг боргового навантаження. До речі, перестали з'являтися й дані Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України про те, скільки нашого населення перебуває за межею бідності. Хоча можна подякувати екс-міністру фінансів Яресько, яка незадовго до своєї відставки нам сказала правду: мовляв, Україна сьогодні – це остаточний маргінал. І, як вона тоді зазначила, реальні доходи українців скоротилися на 10%, рівень бідності зріс на 30%, і що буде далі з економікою цієї країни - ніхто не береться передбачити.

Олександр ГОНЧАРОВ, директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>