banner banner banner banner

Джеймсу Кемерону – 65: Дев'ять фільмів режисера, які перевернули кіноіндустрію

Режисерське бачення іменинника не просто випереджало технології кіно, воно змушувало їх прогресувати шаленими темпами

Джеймсу Кемерону – 65: Дев'ять фільмів режисера, які перевернули кіноіндустрію
112.ua

Блог про Кіно

Редакційний блог

Режисерське бачення іменинника не просто випереджало технології кіно, воно змушувало їх прогресувати шаленими темпами

Режисера, сценариста і продюсера, рекордсмена як у плані бюджетів, так і у плані зборів Джеймса Кемерона колеги називають "Залізним Джимом". По-перше, він дратує навколишніх своїм перфекціонізмом і прискіпливістю в роботі. Жодна дрібниця не вислизає від його погляду. По-друге, він вичавлює з акторів, яких запрошує для участі у своїх проектах, останні соки – кого заради втілення своїх задумів позбавляє їжі, кого сну, кого заганяє тренуваннями і підготовкою, а кому заради вдалого дубля відмовляє у таких потребах, як похід до туалету. По-третє, вимагає від технічних фахівців того, чого в принципі не існує. Здавалося б, від режисера з настільки високими вимогами повинні тікати, здіймаючи куряву. Однак на Голлівудських пагорбах участь у проекті Кемерона вважається справжнім подарунком долі. На честь 65-го дня народження великого кінотирана згадуємо найкращі його фільми і все те, на що він пішов, щоб створити картини, що стали класикою мало не одразу після виходу в прокат.

Термінатор (1984)

На момент, коли Кемерон взявся за роботу над першим "Термінатором", у Голлівуді в нього не було не те що мінімального авторитету, про нього попросту нічого не знали. Відповідно, видавати новачкові бюджет на фантастичний бойовик із дорогими спецефектами ніхто не збирався. Тому дія фільму про робота з червоним оком, який привидівся Кемерону в маренні, коли він хворів на гарячку, довелося перенести з видовищного майбутнього у досить безлику сучасність. Більше того багато сцен з метою економії знімали партизанським методом ночами – щоб не купувати дозволи на вуличні зйомки В результаті це додало картині стильної похмурої атмосфери. До речі, поява Арнольда Шварценеггера в образі Т-800 теж стала щасливим збігом обставин. Кемерон шукав на цю роль актора звичайної комплекції, а величезний, весь із рельєфних м'язів Шварц пробувався на зовсім іншу роль. Але коли він почав розповідати і показувати режисерові, яким повинен бути Термінатор, той вмить закрив кастинг. Те, що зрештою вийшло, стало одним із найкращих бойовиків в історії кінематографа і по праву заслужило статус культового фільму. Військовий журнал "Солдат удачі", який постійно тролив Голлівуд за неправдоподібні перестрілки, був у захваті від роботи Шварценеггера зі зброєю. Критики угледіли в картині не лише видовищний екшен, але й потужне політичне висловлювання на тему Холодної війни. Та що там критики, фільм похвалив навіть геній філософського кіно Андрій Тарковський!

Термінатор 2: Судний день (1991)

Другу частину протистояння Т-800, Сари і Джона Конноров та корпорації "Скайнет" Кемерон знімав вже як зірка. У його проект інвестори вбухали рекордний на ті часи бюджет – 96 мільйонів доларів. Причому п'ять з половиною з них пішли тільки на те, щоб намалювати три з половиною хвилини екранного часу за участю антагоніста, рідкого термінатора Т-1000. Щоб зняти сцену, яка пояснює, чому Т-800 не загинув у фінальній сутичці, Кемерон буквально витягнув Шварценеггера з-за різдвяного столу. І той погодився! Всі доступні ресурси були кинуті на зйомку сиквела, і це при тому, що продовження зазвичай виходять слабкішим за оригінальну картини. І що в результаті? Зрештою вийшов не просто не провал, але й найкращий, на думку критиків, фільм в кар'єрі Джеймса Кемерона. "Судний день" став першим в історії кіно номінованим на "Оскар" сиквелом, оригінальна частина якого не претендувала на цю нагороду. До речі, бойовик таки заробив 4 статуетки – за звук і монтаж звуку, грим і, звісно ж, за візуальні ефекти. Більше ставитися до Джеймса Камерона несерйозно не смів ніхто.

Чужі (1986)

Між двома "Термінаторами" режисер увірвався у ще одну культову франшизу – сай-фай-хоррор про агресивних інопланетян "Чужі". Кемерон підхопив тут естафету у Рідлі Скотта, який до того часу, крім "Чужого" встиг зняти ще й "Того, хто біжить по лезу". Так що завдання перед новачком, чий "Термінатор" на той момент ще навіть не вийшов у прокат, стояла практично нездійсненне – не зганьбитися на тлі настільки уславленого попередника. Це спровокувало серйозний конфлікт на знімальному майданчику: команда, що майже повністю складалася з британців, відмовлялася підкорятися "вискочці", до того ж американцеві. Чи не єдиною, хто беззастережно став на бік Кемерона, виявилася Сігурні Вівер. Після першої частини вона твердо вирішила не повертатися до образу Елен Ріплі, але сценарій, який показав їй Кемерон, викликав у актриси повний захват. Немов у нагороду за це вона стала першою в історії жінкою, номінованою на "Оскар" за екшен-роль. Декорації до фільму збирали буквально з уламків, картонок, які знімали в потрібному ракурсі, і списаної техніки, адже бюджет у картини був досить скромний – лише 18 мільйонів доларів. А у прокаті при цьому він зібрав 131 мільйон і досі вважається одним з найкращих у жанрі.

Безодня (1989)

Тема моря і його манливої глибини насправді є для Джеймса Кемерона магістральною. Створення першого фільму про глибину було для нього лише питанням часу, коли технології спецефектів досягнуть необхідного рівня, а сам він зможе залучати достатні для них бюджети. Фантастичний трилер "Безодня" розповідає про військових і робітників-підводників, які стикаються у Карибському морі з інопланетянами. Одні хочуть знищити прибульців, інші наполягають на мирному контакті. Для створення картини Кемерон безжально опускав акторів і знімальну групу на таку глибину, що їм під час підготовки знадобився професійний курс із занурення, а після деяких робочих змін доводилося проходити декомпресію. Подейкують, що виконавцям головних ролей Мері Елізабет Мастрантоніо і Еду Гаррісу через фізичні навантаження та завищені вимоги Кемерона зйомки далися в емоційному плані дуже важко. Доходило навіть до нервових зривів. Тим прикрішим було, що результат спільних страждань ледве відбився в прокаті. Однак згодом фільм набув статусу культового. А критики досі навперебій розхвалюють Кемерона за огорнуте у видовищні спецефекти потужне висловлювання на тему небезпек, які несуть в собі ксенофобія та агресія.

Титанік (1997)

І знову море. Історія загибелі грандіозного океанського лайнера, який згубила плаваюча у воді крижана брила, стала для молодого Кемерона чимось на кшталт ідеї фікс. Від задуму фільму до його реалізації минуло цілих 10 років. Режисерові знадобилося аж 12 експедицій до затонулого остова "Титаніка", щоб для робочих матеріалів зняти його у найдрібніших подробицях зовні і всередині. Причому Кемерон всі ці рази перебував на борту батискафа особисто. Він фанатично ставився до кожної дрібниці, що увійшла в картину, так що зрештою роздув бюджет картини майже вдвічі – зі 110 до рекордних на той момент 200 мільйонів доларів. А фінансувати проект довелося двом конкуруючим студіям: 20th Century Fox і Paramount Pictures – перша не справлялася самотужки. У підсумку "Титанік" став першим в історії фільмом, що зібрав у прокаті понад мільярд доларів. Любителі мелодрами знайшли тут несамовиту історію кохання, а фанати екшену – незрівнянно відтворену картину лиха. Стрічка перебувала в прокаті майже 300 днів; пройшлася по "Оскару-1998", як комбайн, скосивши 11 статуеток у 14 номінаціях; потрапила до Національного реєстру фільмів США; постійно опиняється у списках найкращого за різними параметрами і, врешті-решт, відкрила світу Леонардо Ді Капріо, за що Кемерону окреме спасибі.

Чужі з безодні (2005)

Крім того, що Кемерон – справжній титан ігрового кіно, він є ще й талановитим документалістом. Певно найкращою його роботою в цьому жанрі є картина про те, що майже ніхто із нас не зможе побачити на власні очі – про самісіньке дно світового океану. У "Чужих з безодні" Кемерон висуває припущення, що неймовірні мешканці морського дна, які навчилися успішно виживати в екстремальних умовах, можуть дати нам підказку про те, що людство побачить на інших планетах. Ймовірно, звідси і назва, що перегукується з "Чужими". Два науково-дослідні судна, чотири залюднених батискафа і 150 осіб команди знадобилися Кемерону для створення цієї стрічки, яка за видовищністю не поступається його фантастичним бойовикам.

Привиди безодні: Титанік (2003)

Ще один видатний документальний фільм Кемерона присвячений все тому ж "Титаніку". Через чотири роки після прем'єри ігрової картини режисер повернувся на місце катастрофи лайнера і зняв для студії Disney її першу документалку у форматі 3D. Так збіглося, що під час зйомок у США сталися терористичні атаки 11 вересня, тому Кемерон переписав сценарій, провівши паралелі між цими двома трагедіями. Протягом двох місяців його експедиція здійснила 12 занурень до останків корабля. За допомогою новітніх технологій "Титанік" досліджували зовні та всередині, а потім змонтували фільм для показу в форматі IMAX. Картина увійшла до конкурсної програми Каннського кінофестивалю у 2003 році, а також була номінована на премію BFCA в категорії "Найкращий документальний фільм".

Аватар (2009)

Після титанічного, даруйте за каламбур, "Титаніка" Кемерон понад десять років не випускав як режисер повнометражних художніх фільмів. Хоча концепція "Аватара" лежала у нього в столі ще з 1994 року. Просто рівень технологій не дотягував до авторського бачення результату. Лише у 2006 році Кемерон взявся за створення для фільму культури інопланетян на’ві, а також попросив лінгвіста Пола Фроммера розробити для них цілу мову і багато часу проводив за консультаціями з ботаніками, які допомагали створювати йому флору планети Пандора. Студія Fox із жахом спостерігала за розвитком проекту, пам'ятаючи про гігантську перевитрату бюджету на минулому проекті Кемерона. Зрештою фільм обійшовся у 237 мільйонів доларів і ще 150 мільйонів витратили на промоушен. При цьому з метою економії на головну роль покликали маловідомого австралійця Сема Вортінгтона. Зате на візуальних ефектах не економили взагалі. Для фільму створили поліпшену технологію захоплення руху, збудували гігантський знімальний павільйон, обробку зображень проводили на фермі з 4 тисяч серверів, шість кластерів якої увійшли потім до списку найпотужніших суперкомп'ютерів світу за 2009 рік, а кожна хвилина фільму зрештою "важила" 17,28 гігабайта (кінотеатральна версія картини триває 162 хвилини). Те, що вийшло, вражало рівнем виконання, хоча критики при цьому сварили картину за слабенький сюжет. Втім, ніщо не завадило "Аватару" стати першим в історії фільмом, що зібрав у прокаті 2 мільярди доларів. І цей рекорд протримався аж до цього року, коли його побив супергеройський бойовик "Месники. Фінал". Зараз Кемерон працює над сиквелом "Аватара".

Правдива брехня (1994)

Закріпившись у статусі мастодонта фантастичного кіно, Кемерон несподівано пішов на експеримент і взявся за рімейк забавної французької комедії "Тотальне стеження". В результаті вийшов один з найкращих комедійних бойовиків в історії кіно. У ролі секретного агента тут знявся Арнольд Шварценеггер, а його дружиною, що страждає від нудьги, стала Джеймі Лі Кертіс. Попри те, що створення фільму не вимагало такої напруги, як зазвичай вимагають фільми Кемерона, режисер все одно знайшов спосіб познущатися з акторів. Так заради всього двох танцювальних сцен він змушував Шварценеггера, Кертіс, а заодно і Тіа Каррере півроку брати уроки танго. Зрештою Залізний Арні, на думку критиків, видав свою найкращу комедійну роль, Кертіс – найкращу роль в принципі (за що заслужено отримала "Золотий глобус"), а Кемерон в чергове довів, що він не вміє знімати погано, за що б він там не узявся.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>