"Дике поле": кримінальне чтиво Донбасу

Кримінальна драма за мотивами роману Сергія Жадана "Ворошиловград" розповідає про провінційне містечко на сході України

"Дике поле": кримінальне чтиво Донбасу
"Дике поле" Facebook "Дикого поля"

Антон Філатов

Журналіст, кінокритик

Кримінальна драма за мотивами роману Сергія Жадана "Ворошиловград" розповідає про провінційне містечко на сході України

З 8 листопада в кінотеатрах стартував прокат українського фільму Ярослава Лодигіна "Дике поле". Творці позиціонували цю картину, як пригодницький екшен. Хоча її сюжет занадто неспішний, як для екшену. В будь-якому випадку це найбільш чесне кіно про життя на довоєнному Донбасі.

Фільм розповідає про 30-річного хлопця на ім'я Герман. Одного разу йому дзвонить старий друг і повідомляє, що рідний брат головного героя поїхав у невідомому напрямку, залишивши без нагляду сімейний бізнес – стару бензозаправку. Вона знаходиться неподалік від маленького донбаського містечка Старобільськ, де пройшло дитинство Германа. Хлопець приїздить у рідні краї, щоби розібратися з цією проблемою. Там він стикається з представниками кримінального світу, які нещадно забирають землю у місцевих жителів. Незабаром головний герой дізнається, що ці бритоголові хлопці зі зброєю поклали око і на його заправку. Після цього він намагається відстояти свій бізнес.

Сюжет "Дикого поля" розгортається повільно, в темпі провінційного способу життя. У стрічці домінують саме колоритні персонажі, а не події. Історія, яка розповідається з екрану, лише обрамляє живописні портрети всіх цих ексцентричних байкерів, рішучих дівчат, азартних пенсіонерів і безстрашних мужиків з монтировками і пістолетами в руках.

Практично весь сюжет картини зосереджений на Германі у виконанні Олега Москаленка. Однак найбільш яскравою акторською роботою у фільмі є роль Володимира Ямненко. Він з'являється в образі ексцентричного Кочі, друга головного героя. Це водночас трагічний і комічний персонаж. Йому співчуваєш, і разом із тим на більшість його вчинків не можна дивитися без посмішки.

Завдяки своїй колоритній зовнішності Володимир Ямненко в інших стрічках часто перевтілювався в карних злочинців, алкоголіків і міліціонерів. А його роль у "Дикому полі", безумовно, стала кульмінацією у фільмографії артиста, яка налічує більше 80 стрічок.

"Дике поле" Facebook "Дикого поля"

Не менш хрипкого і ексцентричного персонажа, ніж Коча, зіграв Олексій Горбунов. Дивакуватий священик на прізвисько Пастор у виконанні цього артиста настільки харизматичний, що захопив всю увагу глядачів з першої ж секунди в кадрі. Він матюкався під час проповідей і правив релігійні служби за власними канонами, які шокують багатьох віруючих.

Відчувається, що автори "Дикого поля" намагаються прикрасити стиль життя в донбаській провінції. Наприклад, коли Герман з Олею їдуть на скутері по вуличках Старобільська, то кадри заливаються теплим сонцем, а на фоні грає оптимістичний шлягер з італійської естради. Творці картини немов натякають, що незважаючи на весь свій безнадійний імідж цей регіон може бути настільки ж затишним, як і розхвалені на весь світ мальовничі куточки старої Італії.

Цей фільм просто перенасичений музикою. До саундтреків, які створили емоційний фон фільму, додалися також треки, які звучали в навушниках Германа. Таким чином у фільм місцями вривалися абсолютно несподівані мелодії. Наприклад, під час знайомства з місцевою дівчиною Катею, яка одразу сподобалася Герману, зазвучав витончений джаз. Така музика виглядала гранично контрастно з похмурим промисловим пейзажем, де розгортався цей епізод.

"Дике поле" Facebook "Дикого поля"

Місцями музика вривалася в дію фільму занадто безцеремонно. Наприклад, щільні ударні ритми під час найбільш відвертої еротичної сцени надали інтимному епізоду якусь комічність.

Багато красивих мелодій врівноважується в "Дикому полі" ще більш рясним матом. Ним тут не лаються, а буквально розмовляють. Тож у цій картині лайки більше, ніж у всіх вітчизняних прем'єрах останніх років разом узятих.

Один з фільмів, які вплинули на життя і творчість режисера Ярослава Лодигіна – "Кримінальне чтиво" Квентіна Тарантіно. В цій класичній картині також було багато найрізноманітнішої музики і 265 разів зустрічалося слово fuck. За кількістю лайливих слів "Дике поле", напевно, могло б перевершити шедевр Тарантіно.

Ще один фільм, який вплинув на Лодигіна – "Старим тут не місце" Ітана і Джоела Коенів. "Ця стрічка стала для мене чудовим прикладом адаптації літературного твору. Дуже тонка робота. Я переглянув цей фільм багато разів, потім прочитав сценарій, а після – і саму книгу Кормака Маккарті, яка була покладена в основу", - сказав Лодигін.

За прикладом Коенів настільки ж дбайливо український режисер працював і з літературною першоосновою свого фільму – романом "Ворошиловград" Сергія Жадана. Також адаптацією книги до широкого екрану займалася Наталія Ворожбит (сценарист "Кіборгів") і сам письменник.  

"Дике поле" Facebook "Дикого поля"

"Дике поле" нагадує "Старим тут не місце" і "Кримінальне чтиво" своїми довгими захопливими діалогами та безліччю акцентів на несуттєвих, на перший погляд, дрібницях.

Протягом усього фільму на екрані збираються темні хмари драматичних подій. Тож ближче до фіналу починаєш готуватися до потужної бурі. Однак замість шторму з тротиловим громом і емоційними блискавками отримуєш лише невиразну кримінальну розбірку.

В 2018 році Донбас став як ніколи часто з'являтися в українському кіно. Протягом цього року в прокат вийшло шість фільмів, в яких фігурує цей край. Чотири з них присвячені війні: "Донбас" Сергія Лозниці, "Позивний "Бандерас" Зази Буадзе, "Іній" Шарунаса Бартаса і "Міф" Леоніда Кантера. А в "Гірській жінці: на війні" Бенедикта Ерлінгссона схід України показано, як депресивний регіон.

Проте жоден фільм цього або минулих років не показав образ життя на Донбасі настільки ж приземлено, як "Дике поле". Ця картина колоритно описала правила місцевого бізнесу, коли поняття стоять вище закону, важливі документи підписуються заднім числом, а в результаті рішення все одно приймає той, у кого в руках зброя або зв'язки з місцевими авторитетами.

"Дике поле" Facebook "Дикого поля"

Ця стрічка мальовничо розписує сонний спосіб життя в донбаській провінції. На вулицях екранного Старобільська панує розруха, неблагополуччя і спокій. На заправці, за яку відчайдушно бореться Герман, за весь фільм ніхто не наповнює бак. Навіть в автобусі, який їде в ці краї, сплять абсолютно всі, включаючи водія.

"Дике поле" проголошує тезу про те, що не можна прогинатися під бандитські правила і що навіть у найбільш безнадійних обставинах перемагає той, хто зберігає власну гідність. Творці картини формулюють цю ідею більш лаконічним слоганом "Захищай своє", який зустрічається на постері.  

Цей фільм чудово показав пагони корупції і криміналу на Донбасі. З роками вони зміцніли й дали отруйні плоди тероризму, який сьогодні править у цьому регіоні. Тож "Дике поле" стало свого роду приквелом "Донбасу" Сергія Лозниці – фільму про те, як влада перетворилася в парадоксальне бандитське свавілля.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів