Два на два не завжди чотири, або Чому Саудівській Аравії можна вбивати, а Росії не можна

Два на два не завжди чотири, або Чому Саудівській Аравії можна вбивати, а Росії не можна
Саудівський принц Салман і президент США Дональд Трамп Associated Press.

Никита Синіцин

Журналіст

Невідомо, чи правда, що 32-й президент США Франклін Рузвельт виголошував приписувану йому фразу про диктатора Нікарагуа Анастасіо Сомосу – "Сомоса, можливо, і сучий син, але це наш сучий син". Але в будь-якому випадку автор цієї фрази, неважливо - реально виголошеній або придуманій кимось через роки - дуже вірно відобразив особливості як міжнародної, так і політики взагалі.

Солсбері, Еймсбері і Стамбул – місця зухвалих злочинів останнього часу, про які говорить увесь світ. У Солсбері лікарі встигли врятувати життя колишнього російського розвідника Сергію Скрипалю і його доньці Юлії, яких отруїли отрутою "Новичок". Британці Доні Стерджесс і саудівському журналісту Джамалю Хашоггі не так пощастило – вони обидва загинули внаслідок дій спецслужб деяких країн.

Новини за темою

За смерть британки і замах на Скрипалів Росія, офіційно звинувачена на міжнародній арені у спробі усунути свого екс-агента, розплатилася висланням дипломатів і новими санкціями, запровадженими в серпні США. В рамках останніх було введено заборону на експорт до Росії товарів військового та подвійного призначення, відмову в "будь-якому кредиті, кредитних гарантіях та іншій фінансовій підтримці" зі сторони будь-якої американської установи.

Ще один пакет санкцій обіцяють запровадити в листопаді.

2 жовтня на території посольства Саудівської Аравії в Туреччині зник журналіст і дисидент із Саудівської Аравії Джамаль Хашоггі. Людина, якій у рідній країні заборонили займатися журналістикою, виїхала за кордон, критикувала владу своєї батьківщини і в посольство прийшла за документами, необхідними для шлюбу. Назад журналіст не вийшов.

Через два з половиною тижні влада Саудівської Аравії визнала вбивство журналіста, назвавши це "жахливою трагедією і помилкою". Також у Саудівській Аравії заявили про арешт 18 осіб, які намагалися приховати злочин.

Незважаючи на безсумнівну схожість обох трагедій, за винятком визнання своєї провини тільки однієї зі сторін, ситуація є прекрасною ілюстрацією того, що два на два – не завжди чотири.

У справі Скрипалів вже через 8 днів після отруєння на офіційному рівні Британія "кинула рукавичку" РФ зі звинуваченнями і заявила про вислання 23 російських дипломатів. Цей захід підтримали багато інших країн, в тому числі й Україна, яка "позбавилася" від 13 російських диппрацівників.

У випадку ж із саудівським журналістом на реакцію потрібно часу більше, хоча докази були більш очевидні, ніж у Солсбері.

Група сенаторів США зажадала від президента Дональда Трампа розслідувати вбивство журналіста, проте до реальних кроків справа поки так і не дійшла.

Новини за темою

Лише Німеччина вустами свого міністра закордонних справ Хайко Мааса заявила, що призупиняє свої зобов'язання щодо постачання зброї до Ер-Ріяда. Мова, за повідомленнями ЗМІ, приблизно про 416 мільйонів євро.

Однак для США все набагато складніше.

Давайте відразу облишимо балачки про демократію: якщо вірити останньому індексу демократії, то справи з нею в Саудівській Аравії гірші, ніж у Росії – 159 і 134 місця відповідно. Не кажучи вже про статус монархії в арабській країні. Тобто, якщо прищеплювати російському суспільству захист від диктатури і любов до демократії, в Саудівській Аравії обсяг таких "ін'єкцій" має бути ще вищим.

Давно не секрет, що Саудівська Аравія – давній, в основному надійний і стратегічний партнер США на Близькому Сході. Адміністрація президента Дональда Трампа давно і міцно орієнтується саме на цей регіон у своїй зовнішній політиці. Вже одне це говорить аж ніяк не на користь однакової реакції на Солсбері/Еймсбері і справу Хашоггі. Втрачати стратегічного партнера через смерть однієї людини? У жорстких реаліях політики, тим паче міжнародної, це нерозумно.

Тим паче, що за даними ЗМІ, право займатися журналістикою в Саудівській Аравії загиблий Хашоггі втратив якраз після близькосхідної критики Трампа, тобто у президента США немає особливого особистого стимулу "мститися" за смерть журналіста. Хіба що з метою самопіару.

Дуже добре Німеччині – обсяг збройових угод із Саудівською Аравією у них всього близько півмільярда доларів. Загалом не так багато, щоб втрачати обличчя через таку суму. Однак ще навесні після візиту до США спадкового принца Саудівської Аравії Мухаммеда ібн Салмана було заявлено про укладення рекордної угоди на 100 мільярдів доларів – на купівлю американської зброї. Це вже серйозно.

Навіщо така гігантська кількість "небезпечного заліза" країні, яка не перебуває у стані війни або не має вагомих підстав очікувати нападу – незрозуміло. Для поповнення втрат під час періодичного втручання в справи сусіднього Ємену це явний перебір. Не дарма тоді навіть заговорили про якийсь "підкуп США", незрозуміло, правда - навіщо. Хоча на тлі останніх подій, звичайно, можна висунути конспірологічні теорії про "закриття США очей на демократичність Ер-Ріяда".

Втім, чим "хороша" політика і що відчули на собі українці з 2014 року в рамках кампанії "зрадоперемоги" - будь-яку, навіть загалом брудну подію може бути пояснено зі сприятливої точки зору.

"Заморожування" контрактів на 100 мільярдів доларів та одне життя, можливо, й доречні в сентенціях про те, що життя людини безцінне, але коли йдеться про заробіток і роботу для десятків або сотень тисяч американців, які будуть задіяні на саудівських контрактах, розмін буде нерівноцінний навіть в очах американського суспільства.

Звідки у Саудівської Аравії десятки і сотні мільярдів доларів, відомо – від видобутку та експорту нафти. Загострення відносин США і Заходу із Саудівською Аравією може призвести до використання "нафтової" зброї, про яку з моменту розпаду СРСР призабули.

Зараз трійка нафтовидобувних країн виглядає незмінною – РФ, Саудівська Аравія і США. Загострення відносин із Саудівською Аравією або хоча б серйозні чутки і розмови про це незмінно викличуть реакцію на нафтових ринках і призведуть до подорожчання нафти. Остання ж тільки з середини жовтня продемонструвала тенденцію до падіння з 85 до 79,5 долара за барель марки Brent.

Новини за темою

Зовсім песимістичний сценарій - договір Саудівської Аравії і РФ, "світових вигнанців", які видобувають близько 27% нафти у світі, про зниження постачань, що знову ж таки викличе зростання цін на ринку.

Та й місце постачальника зброї до Саудівської Аравії у разі переходу країни в "ізгої" може посісти, наприклад, Росія, а це вже не тільки гроші, але і вплив.

Також сварка Вашингтона й Ер-Ріяда поставить хрест на спробах цих країн позбутися від турецького лідера Реджепа Ердогана.

Словом, у вищих колах США знайдеться чимало пояснень, чому саме санкції проти РФ за не настільки явний злочин – це правильно, а проти Саудівської Аравії за явне вбивство – ні. Тим паче, що останні на відміну від перших навіть визнають свою провину і готові "посипати голову попелом", у ролі якого виступлять 18 саудівських громадян.

Загалом, може людське життя безцінне, але тільки не в реальній політиці, тут воно найчастіше має свою ціну. Хоча у випадку із Хашоггі воно не матиме матеріальної основи, будучи ще дорожчим - вплив США на Близькому Сході.

Зрозуміло, є маленький шанс, що Дональд Трамп, якого підштовхують до жорсткого рішення щодо Ер-Ріяда, все ж таки зважиться на нього, але фактично це буде вирок його власній близькосхідній політиці, лише відстрочений у часі. Врешті-решт, іншим державам Аравійського півострова теж, м'яко кажучи, далеко до стандартів демократії, тим паче американської.

Микита Синіцин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів