Довгоочікуваний кредит від ЄС – на яких умовах?

У понеділок, 9 липня, набуло чинності рішення ЄС про надання Україні макрофінансової допомоги у вигляді кредиту на суму 1 млрд євро. Це стало можливим після відновлення співпраці нашої країни з МВФ і виконання Україною низки вимог, таких як, наприклад, ухвалення закону про Антикорупційний суд або створення кредитного реєстру НБУ. Однак фактичне отримання всієї суми досі залежить від деяких критеріїв, які Київ виконувати не поспішає

Довгоочікуваний кредит від ЄС – на яких умовах?

Тетяна Гайова

Журналіст

У понеділок, 9 липня, набуло чинності рішення ЄС про надання Україні макрофінансової допомоги у вигляді кредиту на суму 1 млрд євро. Це стало можливим після відновлення співпраці нашої країни з МВФ і виконання Україною низки вимог, таких як, наприклад, ухвалення закону про Антикорупційний суд або створення кредитного реєстру НБУ. Однак фактичне отримання всієї суми досі залежить від деяких критеріїв, які Київ виконувати не поспішає

У Брюсселі відбувся ХХ саміт Україна – ЄС, на якому глава нашої держави і перші особи ЄС підписали низку угод, включаючи рішення про виділення четвертого траншу макрофінансової допомоги (МФП) у розмірі 1 млрд євро (два транші по 500 млн). Виявилося, що єврочиновники цілком задоволені реформами в нашій державі, що зазначено в спільній заяві саміту.

Нагадаємо, наприкінці минулого року Україна втратила можливість отримати 600 млн євро МФП від ЄС у вигляді кредиту з практично нульовою ставкою строком на 15 років. З кількох десятків вимог Київ не виконав чотири: зняття заборони на експорт лісу-кругляка, запуск автоматичної перевірки е-декларацій чиновників, перевірка інформації про бенефіціарів компаній і створення кредитного реєстру НБУ. Цього було достатньо, щоб кредитну лінію закрили. Але в Єврокомісії усупереч розхожому стереотипу про "втому ЄС від України" все ж ухвалили рішення відкрити нову кредитну лінію на колишніх умовах, незважаючи на незначну кількість часу, що мав Київ для виконання умов кредитування.

Новини за темою

"Часу обмаль, оскільки програма МФП пов'язана з програмою МВФ, а вона добігає кінця в березні 2019 року. Тому наш план – узгодити умови, виконати їх і перерахувати обидва транші ще до березня. Наразі ми працюємо над конкретними умовами щодо боротьби з корупцією, реформування держуправління і соціальної сфери та інших тем", – зазначив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. За його словами, остаточне рішення Брюссель ухвалить максимум у вересні, потім кредитний договір має ратифікувати ВР.

Зрозуміло, що серед умов обов'язково будуть ті, які Україна не виконала торік, через що і втратила 600 млн, але конкретний перелік вимог та їхній розподіл між траншами ще доведеться визначити Єврокомісії у консультаціях з державами-членами. Безсумнівно, що в цьому списку точно буде вимога запустити автоматичну перевірку е-декларацій, оскільки її вписано в текст рішення ЄС про виділення МФП поряд з вимогою "терміново скасувати зобов'язання щодо е-декларування, що накладено на громадських активістів".

Також у спільній заяві саміту згадують "необхідність поліпшення ділового та інвестиційного клімату, захисту прав суб'єктів економічної діяльності, в тому числі в питаннях інтелектуальної власності", а також обов’язковість "продовження реформ на ринку газу та електроенергії, що є необхідним для інтеграції українського енергетичного ринку в європейський" (питання анбандлінгу). Можна припустити, що ці положення буде розкрито більш предметно в тексті підготовки меморандуму.

"Ми не хочемо ставити ті умови, які неможливо виконати. Звичайно, нам хотілося б масштабніших змін, але ми намагатимемося бути реалістичними", – пояснює Домбровскіс.

Низку заявлених раніше вимог Україна вже виконала: ухвалено закон про приватизацію державного майна, як і закон про створення Антикорупційного суду, створено кредитний реєстр НБУ, триває узгодження методики розрахунку цін на газ для населення і ТКЕ.

Однак з Антикорупційним судом усе не так просто для Києва. ЄС хоч і привітав його створення, проте наголосив, що "з нетерпінням очікує на швидке ухвалення необхідних поправок, що гарантують його юрисдикцію щодо апеляції на рішення судів першої інстанції". Крім того, ЄС "вітав намір забезпечити повне функціонування суду до кінця року". Натяк зрозумілий – жодних відстрочок до виборів, жодних вивертів з юрисдикцією. Щодо цього питання не так давно було зламано багато списів.

Зазначимо, що кредитори погодилися не включати вимогу про скасування мораторію на експорт лісу-кругляка до списку умов для отримання кредиту, не вважаючи це реформою по суті. Цей спір Київ і Брюссель домовилися вирішувати через процедуру арбітражу.

Щодо системи перевірки кінцевих бенефіціарів у реєстрах юридичних осіб України віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила, що для вирішення відповідного питання тривають консультації.

"Такої системи верифікації, як там пропонують, не має жодна країна світу. Тільки в поточному році починає діяти директива ЄС, яка пропонує країнам-членам поступово починати формувати цю систему верифікації, і це означає: щоб така система працювала ефективно, необхідна міжнародна мережа, яка б забезпечувала перевірку цих даних", – пояснила вона.

Оскільки в меморандумі умови отримання кожного траншу прописано окремо, найбільш проблемні реформи, швидше за все, залишать на заключну частину програми, через що останній транш можуть так і не виділити (саме це і сталося торік з Україною).

Таким чином, переговорний процес у розпалі, і наразі найбільш реальним вбачають варіант, коли Україна отримає тільки перший транш 500 млн євро, а другий згорить за торічним сценарієм. Логічно буде припустити, що у вимогах за першим траншем залишать доволі важливу умову про початок роботи Вищого антикорупційного суду (ВАС), у виконанні якої Брюссель цілком упевнений. Цікаво тільки, з якою юрисдикцією. А старт системи перевірки е-декларацій чиновників, швидше за все, внесуть як умову за другим траншем, адже в ЄС розуміють, що єдина причина затримання – небажання українських чиновників запускати механізм, який призведе до масових кримінальних справ проти них самих через неправдиві відомості в цих самих деклараціях. Буде показово подивитися, хто врешті поступиться.

Тетяна Гайова

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...