banner banner banner banner

Як вирішити проблеми сміття та водоочисних споруд на Закарпатті

Депутат Закарпатської облради Іван Чубирко розповів про проблему зі сміттям та водоочисними спорудами на Закарпатті, а також про шляхи вирішення цієї проблематики.

Як вирішити проблеми сміття та водоочисних споруд на Закарпатті
З відкритих джерел

Іван Чубирко

Депутат Закарпатської облради

Депутат Закарпатської облради Іван Чубирко розповів про проблему зі сміттям та водоочисними спорудами на Закарпатті, а також про шляхи вирішення цієї проблематики.

Оригінал на сайті "ПЕРШИЙ.com.ua"

Ні для кого не секрет, що Закарпаття вже прославилося чи не на всю Європу завдяки проблемі зі сміттям. Гнітючим залишається і питання водоочисних споруд.

Допоки сміттєпереробні заводи на Закарпатті залишаються мріями або примарами, переповнені звалища – уже реальність, від якої незабаром неможливо буде сховатися. Основна маса сміттєвих полігонів Закарпаття заповнена на 85%. Попри це їх продовжують експлуатувати, бо місця для нових звалищ немає.
Яскравий приклад – полігон ТПВ у селі Барвінок, куди звозять відходи з Ужгорода, оточують земляними валами, щоб помістити нові й нові шари непотребу, але він вже підступає впритул до місцевого кладовища. Дещо краща ситуація на полігоні в Мукачеві, тут ще є декількарічний ресурс. Зрозуміло одне – зі сміттям необхідно щось робити і, головне, робити з розумом.

Як розповів сайту ”ПЕРШИЙ.com.ua” депутат Закарпатської облради, голова політичної партії "Опозиційна платформа – За життя” в Закарпатській області Іван Чубирко, проблематика питань впирається в брак коштів.
За його словами, проекти щодо вирішення цієї проблематики в області є, так само, як є і охочі іноземні інвестори, а от належного фінансування та підходу до комплексного вирішення питання по факту немає.

Яскравим прикладом подібного є сміттєпереробний завод у селі Яноші на Берегівщині – класичний довгобуд. Спорудження підприємства почали у 2012 році, а у 2015-му запустили першу сортувальну лінію. Як розповідали у прес-службі ОДА, загальний бюджет проекту склав 973,5 тис. євро. Левову частину цих коштів – 800 тис. євро – надав у формі гранту Європейський Союз. Завод повинен був переробляти 30 тис. т відходів на рік, а звозити сюди мали сміття із 40 населених пунктів Берегівського району.

Підприємство добудували, здійснили пробний запуск і… зупинили невдовзі після того, як обласні чиновники перерізали червону стрічку. Розпочати повноцінну роботу завод не може досі: поруч потрібно іще облаштувати полігон для утилізації відходів, заасфальтувати дорогу, звести адмінбудівлі, розмістити пожежні резервуари та очисні споруди, а грошей нема.

Є й інші перепони – недосконалість українського законодавства.

До прикладу, і події 2016 року, коли фінська компанія-інвестор запропонувала проект заводу із перероблення сміття та водоочисних систем у Тячеві. Тут старий полігон, який уже час було закривати, пропонували накрити спеціальною плівкою, а поверхню засіяти травою.

Звідти можна було б викачувати біогаз, який використовувався би для потреб міста. Відходи, які не підлягали переробленню, мали захоронювати на новому полігоні за скандинавською технологією. Та інвестор припинив роботи ще на початковій стадії. Причиною була названа неузгодженість чинного законодавства щодо передачі в мережу енергії (теплової чи електричної), яка буде вивільнятися при переробленні сміття.

Так, ще у 2017 році Закарпатська ОДА підписала угоду про співпрацю з польською фірмою, яка запропонувала проектні рішення будівництва на Закарпатті заводів у сфері перероблення твердих побутових відходів. Технології включали можливість виробництва електричної енергії та біогазу.

Минулого року ідею побудувати аналогічне підприємство на території Полянської ОТГ висловлював очільник громади Іван Дрогобецький. У громади уже є у планах один грандіозний проект – екопоселення з біолабораторією на полонині Віжень.

Наприкінці листопада представники Закарпатської ОДА зустрічались з турецьким інвестором, який також готовий побудувати у краї підприємство з перероблення твердих побутових відходів. Де саме хочуть розмістити потужності, не уточнювалося.

Компанія "АВЕ" ще у 2009 році мала намір будувати сміттєпереробний комплекс на Виноградівщині, але наштовхнулася на протести місцевих жителів.

Нині ж, як розповів Іван Чубирко, в області готуються до прийняття рішення "Про затвердження Стратегії управління відходами у Закарпатській області до 2030 року".
У документі йдеться про визначення та створення умов для підвищення стандартів життя населення шляхом упровадження системного підходу до поводження з відходами на регіональному рівні, зменшення обсягів утворення відходів та збільшення обсягу їхнього перероблення й повторного використання, що відповідає вимогам як Європейського Союзу, так і національного та міжнародного законодавства.
Цю стратегію підготовлено ЄОТС ТИСА за підтримки Закарпатської обласної ради, Закарпатської обласної державної адміністрації у співпраці з Некомерційним Товариством з обмеженою відповідальністю з питань управління навколишнім середовищем регіону Північної Низовини Угорщини.

У разі прийняття цього рішення буде здійснено координацію дій у сфері управління відходами в регіоні відповідно до європейських підходів.

Як зазначає Іван Чубирко, область має неодмінно користуватися досвідом успішних у цій сфері європейських держав. Йдеться передусім про сортування сміття. Адже ситуація, що склалася з відходами в Україні в цілому та Закарпатті зокрема, полягає у великих обсягах утворення відходів, застарілості технологій та інфраструктури поводження з ними або взагалі їхньої відсутності.
У цілому, як йдеться у документі, управління відходами в Україні можна охарактеризувати таким чином:
– накопичення відходів як у промисловості, так і у домогосподарствах;
– утилізація та видалення небезпечних відходів проводиться неналежним чином;
– дуже низький рівень використання відходів як вторинної сировини;
– неефективність впроваджених економічних інструментів у сфері поводження з відходами.

"Вирішення зазначеної проблематики дасть можливість покращити економію природних матеріалів, енергетичних ресурсів та сприятиме енерго- та ресурсонезалежності держави. Для закарпатців має стати правилом те, що тверді побутові відходи необхідно сортувати і розділяти на біологічну частину і неорганічну (скло, пластик, метал, картон, папір). Тоді зможемо говорити і про виробництво біогазу. Його виробляють саме з біологічної частини твердих побутових відходів. Як правило, переробляють відходи методом анаеробного зброджування.
Неорганічну частину відходів також поділяють на товарну частину для подальшого вторинного перероблення (метал, скло) і не товарну. Не товарна своєю чергою переробляється методом піролізного спалювання. В результаті отримують піролізний газ та рідке пічне паливо, яке в перспективі може бути використано для вироблення теплової та електричної енергії. Виробництво біогазу з біологічної частини за технологією сухої ферментації в анаеробних умовах є заключним етапом для цієї технології.
Так роблять у цивілізованих країнах і отримують від цього неабияку користь, а також прибуток. Нам же потрібно першочергово принаймні навчитися сортувати сміття. Бо така практика на Закарпатті, та й в Україні загалом, майже відсутня, у відсотковому співвідношенні не перевищує 5-10%.
Ще одна значна проблема – відпрацьовані батарейки та акумулятори, які містять небезпечні речовини. Втім, на Закарпатті немає жодної потужності, яка б займалася їхньою утилізацією, та й взагалі на сьогодні є кілька нових сучасних потужностей з автоматичним обробленням відпрацьованих акумуляторів, інші установки потребують модернізації та впровадження нових технологій. Водночас чинні в Україні нормативно-правові акти містять застарілі положення, які фактично залишаються нереалізованими та не поширюються на сферу поводження з усіма видами батарейок, батарей та акумуляторів. І якщо поки цю проблему переважно ігнорують чи воліють не помічати, то вже незабаром, я переконаний, зважаючи на ступінь забруднення, який продукують викинуті аби де батарейки тощо, вже невдовзі ця проблема обернеться для українців гострим кутом", - зазначає Іван Чубирко.

Ба більше, зауважив Іван Іванович, в Україні понад 90% усіх побутових відходів відправляють на звалища. Тільки офіційно це близько 6 тис. полігонів, загальна площа яких становить 9 тис. га. Понад тисячу звалищ НЕ відповідають нормам екологічної безпеки, безліч полігонів (понад 300) критично перевантажено. Накопичення відходів щорічно зростає на 5%, стрімко зростає кількість нелегальних звалищ, а дозвіл вільної купівлі-продажу землі може призвести до масової практики, коли сільгоспугіддя використовуватимуть під звалища.

Також крайовий політик звернув увагу на важливе питання щодо водоочисних споруд у Закарпатській області, а саме: вони чи не повсюдно є вкрай занедбані та вже давно здебільшого вийшли з ладу та ледь працюють на рештках застарілого обладнання й напівзруйнованих будівель.
Чи не повсюдно у районах краю комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій б’ють на сполох, адже це може стати колосальною проблемою для жителів Закарпаття і не тільки.
До прикладу, водоочисні споруди Ужгорода не розраховані навіть на все населення обласного центру. Найбільш гострі проблеми тут – руйнування бетонних та інших конструкцій, перенавантаження, які уже стали постійними.
Будувалися очисні понад чотири десятиліття тому, розраховані вони на значно меншу кількість населення. З часу спорудження вони не лише не модернізовувалися, а й комплексно не ремонтувалися, вичерпали свій ресурс.

Водночас, зауважує Іван Чубирко, і тут проблема впирається в кошти, точніше їхню відсутність. Попри це з цього питання триває робота із залучення партнерів, європейських грантів, інвестицій у спорудження нових очисних, суттєву модернізацію систем, бо кошти потрібні чималі.

А от у Мукачеві вже почали не словом, а ділом вирішувати згадану проблематику. Днями тут підписали “водоочисний” меморандум з іноземною компанією. У перспективі – створити проектно-кошторисну документацію для подальшої реалізації встановлення сучасної водоочисної споруди в місті.

Насамкінець Іван Іванович наголосив, що задля вирішення згаданих проблем насамперед потрібно з розумом впроваджувати комплексні системи поводження з відходами: попередження, запобігання забрудненню навколишнього середовища та відновлення, а саме ліквідація і рекультивація старих сміттєзвалищ.
Обласна влада і закарпатці мають чітко розуміти, що системи поводження з відходами складаються з різних функціональних елементів, які необхідно впроваджувати і дотримуватись у комплексі. Йдеться і про збирання та транспортування відходів, сортування та утилізацію. Якщо підійти до цього з розумом, то ці функціонали можна буде якісно розвивати, а також комбінувати один з одним з метою досягнення головної мети поводження з відходами, а саме мінімізації кількості сміття на захоронення та загроз для навколишнього середовища.

Іван Чубирко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>