День простояти та ніч протриматися: Про незавидне становище російських банків в Україні

День простояти та ніч протриматися: Про незавидне становище російських банків в Україні
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Національний банк заявив про зниження рівня ліквідності в банку з російським капіталом – ВТБ. Поки це проблеми, які виникли лише в однієї з групи російських фінансових установ, які так чи інакше присутні на нашому внутрішньому ринку, але тут важливий не сам факт "точкового ослаблення", а виникнення схожих групових умов, які можуть призвести до подібних рецидивів і в інших учасників даного фінансового кластера.

Такою загальною умовою дестабілізації групи російських банків в Україні може найближчим часом стати юридичний прецедент арешту державних активів РФ в нашій країні. Почалося все це з судової тяжби "Нафтогазу" з "Газпромом" та покладенням на останнього багатомільярдного штрафу за рішенням Антимонопольного комітету. Відтоді наша найбільша газова компанія розгорнула справжнє полювання за активами російського монополіста, щоправда, поки результати не вражають, а зібраних коштів не вистачить навіть на виплату бонусів керівництву НАК за виграний Стокгольмський арбітраж… Але у "Газпрому" активів в Україні – "сибірський кіт наплакав". Зате у нас в країні є група російських банків, материнськими структурами яких володіє безпосередньо РФ в особі уповноважених державних органів управління (уряд, росвласність тощо).

Новини за темою

Схоже, саме російські банки можуть прийняти на себе основний судовий удар в частині виконавчих процедур на території України, благо рішення міжнародних арбітражних судів зараз сходять наче з конвеєра.

Зовсім нещодавно швейцарський федеральний верховний суд відхилив скаргу РФ щодо позовів українських компаній за втраченими активами в Криму. Це рішення швейцарського суду стосувалося двох колективних позовів, спрямованих групами українських компаній в Постійну палату третейського суду в Гаазі. Позови були подані в 2015 році. У них йшлося про претензії ПАТ "Укрнафта" та ТОВ "Стабіл" (включаючи групу осіб) щодо "націоналізації" за рішенням так званої "Державної ради Криму" мережі АЗС на півострові, проведеної вже після російської анексії. Справа розглядалася в Гаазі, і росіяни очікувано відмовилися брати участь у цьому процесі, заявивши, що юрисдикція цього суду не поширюється на предмет спору. Здавалося б, позовна технологія України проти РФ зайшла в глухий кут: практично всі міжнародні суди в якості вихідної вимоги для початку розгляду справи по суті вимагають отримання згоди на участь в суді з боку всіх учасників процесу. Чим і скористалася Росія. Але подібний судовий пат було раптово розблоковано: міжнародні арбітри вирішили, що можуть розглядати зазначені вище справи навіть без участі РФ. І як підставу назвали порушення Росією Договору між Кабінетом міністрів України та Урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27 листопада 1998 року.

Міжнародний арбітраж дійшов закономірного висновку, що РФ несе відповідальність за збитки, завдані українським інвестиціям в Криму, і повинна компенсувати обґрунтовані втрати.

Новини за темою

Свій позов Укрнафта і "Стабіл" оцінили в 100 млн доларів. Паралельно, але більш швидкими темпами розвивався позов групи компаній "ПриватОфис", "Еверест Істейт", "Аеробуд" та інших, пов'язаних з Ігорем Коломойським, щодо компенсації вартості втраченої в Криму нерухомості. Сума позову склала 139 млн доларів. Ще в травні цього року міжнародний арбітраж прийняв рішення стягнути з РФ ці кошти, а в Україні почалося виконавче провадження щодо російських активів. У вересні цього року Апеляційний суд Києва арештував акції "Промінвестбанку", "Сбербанку" і "ВТБ Банку" за позовом приватних українських компаній, пов'язаних з Ігорем Коломойським. Більш того, згідно з рішенням суду, зазначеним вище російським банкам заборонено проводити процедуру реорганізації/ліквідації і відчужувати майно (рухоме і нерухоме), яке перебуває у їх власності. Таким чином, український олігарх планує компенсувати частину втрат від націоналізації його активів в анексованому Криму.

У відповідності з правилами Постійної палати третейського суду в Гаазі після винесення вердикту призначається місце арбітражу для оскарження рішення. Таким місцем за позовом групи українських компаній визначена Швейцарія. Тепер швейцарські арбітри повинні винести остаточний вердикт. РФ спробувала оскаржити юрисдикцію арбітрів і подала відповідний позов у Швейцарський федеральний трибунал з вимогою скасувати розгляд даних судових справ, але вищий судовий орган Швейцарії підтвердив правомочність місцевих арбітрів і прийняв рішення стягнути з Росії судові витрати в розмірі 550 тисяч швейцарських франків.

Тепер за позовами українських компаній скрізь горить "зелений", а завершення судової тяганини може бути завершено вже найближчим часом. А далі – справа за виконавчими службами, які зможуть заарештовувати російські активи в межах країн, що визнають рішення міжнародного арбітражу, тобто і безпосередньо в Україні.

Перший успіх українських компаній в судах визначив юридичну технологію, що забезпечує для позивачів позитивний результат. Це подача позовів у Міжнародний арбітражний суд у Гаазі, потім – визначення місця арбітражу в Швейцарії. Враховуючи досягнутий прецедент за першим судовим розглядом, наступні рішення, швидше за все, також будуть на нашу користь.

Якщо зазначена вище юридична технологія буде розвиватися і далі, то під роздачу може потрапити не тільки ВТБ, але й інші російські банки.

У цю групу на даний момент входять такі фінансові установи з російським капіталом.

"Промінвестбанк", який належить на 99,77% російській Державній корпорації "Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності" (Внешэконобанк або просто ВЕБ). Останній в свою чергу на 100% належить державі РФ: досить сказати, що головою наглядової ради банку був голова уряду федерації Дмитро Медведєв.

"Сбербанк", який на 100% належить однойменному російському материнському банку, 50% + одна акція якого або 52,32% голосуючих акцій у власності російської держави.

І згаданий на початку статті ВТБ, 99,99% корпоративних прав якого є власністю аналогічної російської структури (60,9% її акцій належить федеральному агентству з управління державним майном).

112.ua

112.ua

Кредитні портфелі зазначених вище банків за останні п'ять років зазнали значних змін і не на краще. Найбільше скоротилися кредити, видані юридичним особам у "Промінвестбанку" і ВТБ. У першому випадку – з 28,2 млрд грн до 11,9 млрд грн. У другому – з 15,7 млрд грн до 3,2 млрд грн. Кредитний портфель "Сбербанку" постраждав не так сильно: зниження з 24,6 млрд грн до 21,2 млрд грн. Сумарно в 2013 році цим банкам належали кредитні активи в Україні в еквіваленті 8,5 млрд дол., а зараз ця сума скоротилася в перерахунку на поточний курс до 1,3 млрд дол. Таким чином, починаючи з 2014 року, російські банки "втратили" понад 7 млрд дол. своїх інвестицій. І це тільки сектор кредитування юридичних осіб. Портфель кредитів, виданих населенню, скоротився з 4,5 млрд грн до 220 млн грн, тобто майже удвадцятеро.

112.ua

112.ua

Що стосується залучених ресурсів, то кошти населення в банках з російським капіталом становили на 1 жовтня поточного року трохи більше 12 млрд грн і лідером тут виступає "Сбербанк" – 6,7 млрд грн. За ним слідує "Промінвестбанк" – 3,4 млрд грн. У ВТБ кошти фізичних осіб склали 1,9 млрд грн. Порівняно з 2013 роком, кошти населення скоротилися з більш ніж 29 млрд грн до 12 млрд.

Що стосується корпоративних ресурсів, то якщо в 2013-му юридичні особи розміщували в банках даних 14,8 млрд грн, то на даний момент – близько 8,4 млрд грн, що свідчить про поступове вимивання клієнтської бази.  

112.ua

Фінансова трансформація, що сталася з російськими банками, дуже добре ілюструється на прикладі їх руху капіталу. Якщо до кризи статутний капітал у них становив 17 млрд грн, а власний капітал – 12 млрд грн, то станом на жовтень поточного року "статутник" виріс до 108 млрд грн (в основному за рахунок конвертації в капітал кредиторської заборгованості перед "материнками", що і вилилося в завищені показники зростання інвестицій в українську економіку), при цьому власний капітал склав на тлі такого вражаючого збільшення його статутної частини всього 13 млрд грн. Таким чином, майже 90 млрд грн капіталу цих банків пішло на формування резервів, і процес ерозії капіталу першого рівня досяг вражаючих масштабів.

В найближчі кілька місяців процес тиску на російські банки з боку українських компаній-позивачів до РФ трохи ослабне. Але це "за формою". А якщо "за змістом" – зараз саме час для проведення результативних підкилимних переговорів між усіма зацікавленими сторонами. І те, що персонально Ігор Коломойський не був включений в санкційний список Кремля, говорить про те, що йому цілком можуть щось "запропонувати". В цій системі координат виконавче провадження в Україні і "охота" на російські активи буде нагадувати відомий принцип студентського гуртожитку: хто раніше встав, того і капці. Для економіки і інтересів країни в цілому від подібної "хаотизації" процесу більше шкоди, ніж користі. Ключова стратегія російських банків при цьому: "день простояти та ніч протриматися", сподіваючись на зміну політичного клімату в наступному році.

В іншому випадку їм доведеться відбиватися від кредиторів за методом Клима Чугункина: "У чергу, сучі діти, у чергу…"   

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів