banner banner banner

Демократія в Україні має бути підтримана Заходом

Демократія в Україні має бути підтримана Заходом
З відкритих джерел

Оригінал на сайті The National Interest

Постійні громадські протести в Москві, незважаючи на насильство з боку поліції і поразки прокремлівської правлячої партії на виборах Мосміськдуму, які відбулися восьмого вересня, свідчать про те, що авторитарні моделі правління в деяких країнах на пострадянському просторі все частіше ставляться під сумнів.

З часу розпаду СРСР в 1991 році Україна і Грузія досягли помітних успіхів у розвитку демократії. Народне повстання, що спалахнуло в минулому році у Вірменії, стало поштовхом для проведення реформ, успішно йде по шляху реформ і новий коаліційний уряд в Молдові.

Новини за темою

Розвиток демократії в Євразії має бути органічним, але найкращих результатів ці чотири країни могли б досягти при адресній підтримці реформ з боку Заходу.

У Росії відбуваються дивовижні події. На фоні зниження доходів населення, непопулярної пенсійної реформи і двох аварій на військових об'єктах (мова йде про вибух в районі Сєверодвінська і радіоактивний витік на уральському заводі "Маяк", — прим. перекл.) у Москві проходять масові громадські протести за останні сім років.

Популярність Путіна знижується, хоча й залишається на рівні близько 55%, але суспільна довіра до нього різко впала до 30% з невеликим. Можливо, протестуючих в Москві "надихають" ще й антиурядові протести в Гонконзі.

Дедалі більшої сили набирають демократичні устремління в деяких інших пострадянських країнах.

Вільні і чесні вибори, що недавно в Україні, були приголомшливими. У квітні на президентських виборах на хвилі громадського невдоволення корупцією і низьким рівнем життя впевнену перемогу здобув комік і новачок в політиці Володимир Зеленський.

А чинний президент Петро Порошенко виступив з націоналістичним, антиросійським порядком денним і зазнав принизливої поразки.

У липні нова політична партія Зеленського "Слуга народу" отримала більшість місць в Верховній Раді — це перший випадок за всі роки незалежності України, коли цього вдалося добитися одній-єдиній партії.

Команда Зеленського виступає за оздоровлення економіки за рахунок проведення сміливих і давно назрілих реформ і за верховенство закону. Скасована депутатська недоторканність. Серед поставлених Зеленським пріоритетних завдань - приватизація збиткових держпідприємств і створення ринку сільгоспземель.

Україна - не перша пострадянська держава, в якій йде процес демократизації. Завдяки досягнутому стрімкому успіху країни Балтії - Естонія, Латвія і Литва -  змогли у 2004 році вступити в Європейський Союз і НАТО.

Але найбільш пильно стежать у інших пострадянських державах за сьогоднішніми діями України, яка йде шляху розвитку демократії.

У перші роки після розпаду СРСР наприкінці грудня 1991 року Україна, ні Грузія не справляли враження ймовірних лідерів у справі демократизації. Перший президент України Леонід Кравчук був комуністом, який домігся визнання на ниві агітації і пропаганди, і у країні панувала корупція, що гальмувала розвиток.

А Грузія, яку до незалежності привів президент Звіад Гамсахурдіа, радикальний націоналіст, була паралізована громадянською війною і сепаратистськими конфліктами в Абхазії і Південній Осетії.

Однак в обох країнах набирало силу громадянське суспільство, яке є складовим елементом демократії. Це проявлялося в тому, що вони підтримували ідею незалежності від СРСР. В 1991 році, до розпаду СРСР, на підтримку незалежності висловлювалися майже 99% грузинів і 90% українців.

Новини за темою

Досягненню демократичного консенсусу сприяли народні повстання — "революція троянд" в в 2003 році, "помаранчева" революція 2004-2005 років і революція Майдану в 2013-2014 роки в Україні. А вторгнення Росії в Грузію в 2008 році і на Україну в 2014 році підштовхнули ці країни до вибору європейського вектора.

Правда, останнім часом демократичний процес в Грузії пробуксовує, що помітно по не зовсім вдалих президентських виборах, що відбулися восени минулого року. Крім того, 20-21 червня проти учасників політичних протестів поліція невиправдано застосувала жорсткі заходи.

Слід зазначити і негласний вплив у країні мільярдера Бідзіна Іванішвілі, який фінансує правлячу партію "Грузинська мрія". Останній прем'єр-міністр Грузії тільки що "пішов у відставку", пробувши на своїй посаді лише рік і два місяці, що викликає сумніви щодо стабільності управління і планування.

На зміну йому прийшов скандальний екс-міністр внутрішніх справ, який у червні минулого року керував розгоном протестувальників.

У минулому році "оксамитова" народна революція в Вірменії поклала кінець недемократичному правлінню, що існував у країні не один десяток років, але до цього країна йшла дуже довго. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян посилає як позитивні, так і неоднозначні сигнали.

Він пообіцяв провести судову реформу, яка дозволить знизити корупцію, а за рахунок сталого економічного зростання протягом двох років і низької інфляції вдалося покращити умови життя.

Але Пашинян озвучив позицію з нагірно-карабахського конфлікту з Азербайджаном, яка може зменшити перспективи його врегулювання шляхом переговорів. Крім того, тісні зв'язки Вірменії з Росією можуть обмежити її можливості для маневру.

Новини за темою

Якщо Україна прискорить проведення економічної і судової реформ і скористається підтримкою Заходу, вона стане хорошим прикладом для інших пострадянських держав. Свободи в Грузії можуть надихнути сусідню Вірменію, і вона досягне успіхів у розвитку демократії, якщо виправить свої нинішні політичні недоробки.

У Молдові створена дивна коаліція проєвропейських і колишніх комуністичних політичних сил. Вони об'єдналися, щоб позбавити країну від самої злісної корупційної особистості. Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила про підтримку нового уряду, закликавши його прискорити реформи, а Європейський Союз розблокував фінансову допомогу для країни. Цікаво, що новий уряд Молдови підтримують і США, і Росія.

Захід має лише невеликі можливості впливати на положення справ більшості пострадянських країн. Проте в Україні, в Грузії, Вірменії та Молдові у Заходу є можливість дійсно змінити ситуацію, підтримуючи громадянське суспільство і більш ефективну систему управління.

На щастя, в цих чотирьох країнах популярність авторитарних моделей управління невелика.

Кеннет Яловиц, Вільям Кортні

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>