Демократія стає все більш привабливою на тлі незмінних лідерів Росії та Китаю

Демократія - це така процедура, яка дає громадянам відчуття стабільності в країні. Без принципу правонаступництва, завдяки народному невдоволенню недоліки окремих правителів стають все більш помітними. У демократичному суспільстві ми можемо перекласти свої помилки на плечі тих, за кого голосували — а заодно і тих, кого згодом можемо скинути

Демократія стає все більш привабливою на тлі незмінних лідерів Росії та Китаю
Володимир Путін і Сі Цзіньпін Фото из открытых источников

Тімоті Снайдер

Історик, фахівець по Східній Європі

Демократія - це така процедура, яка дає громадянам відчуття стабільності в країні. Без принципу правонаступництва, завдяки народному невдоволенню недоліки окремих правителів стають все більш помітними. У демократичному суспільстві ми можемо перекласти свої помилки на плечі тих, за кого голосували — а заодно і тих, кого згодом можемо скинути

Оригінал на сайті The Washington Post

Країни з'являються і зникають. Вони виживають лише тоді, коли завдяки певним процедурам один правитель поступається іншому. Після закінчення виборчого фарсу стартував четвертий строк президента РФ. Деякі росіяни говорять про Путіна, як про свого вічного вождя. Ніхто з росіян не може змінити країну, поки живе Путін. Ніхто з росіян не знає, що станеться після смерті Путіна. І ніхто з росіян не скаже вголос ні те, ні інше.

Перетворивши минуле Росії в прекрасний міф, Путін уникає розмов про майбутнє країни. Він намагається відтворити період розквіту російського християнства, вважаючи себе правонаступником князя Володимира, який правив у Києві в Х столітті. Путін спорудив у Москві пам'ятник древньому Володимиру, хоча останній ніколи не був у російській столиці — її тоді ще не існувало. Священик, автор кількох бестселерів і пристрасний шанувальник Путіна Тихон Шевкунов, згадуючи про Божих улюбленців, говорить наступне: «Той, хто по-справжньому любить Росію і бажає їй добра, повинен молитися тільки за Путіна, якого Господь поставив на чолі держави».

Новини за темою

Але з історії про скандинавського правителя Вальдемара, який займався торгівлею рабами, можна отримати дещо інший урок: харизматичні люди можуть породити держави, але тільки принципи правонаступництва допомагають їм вистояти. Згідно з арабськими джерелами, правитель Новгорода Вальдемар прийняв іслам, щоб поліпшити торгівлю з мусульманськими сусідами. Прийшовши до Києва, він побачив, як християни приносять жертву язичницькому богу грому. Пізніше Вальдемар прийняв християнство, яке відкрило Києву можливість сформувати свою писемність і певні юридичні традиції. Колись торгова точка для вікінгів перетворилася у європейську столицю нинішньої України.

Вальдемар, відомий у Києві під слов'янським ім'ям Володимир, піддавався загрозам з боку своєї родини. Він посадив у в'язницю сина Святополка і переступив через труп сина Ярослава. Згодом у війну за правонаступництво вплуталися всі: від поляків до печенігів. Тільки через 20 років після смерті 10-ти братів князь Ярослав зміг зайняти місце батька. Згодом Ярослав, якого в народі прозвали Мудрим, сформував законодавство, де теж був відсутній принцип правонаступництва. Через кілька років київські землі були поділені між кількома кланами спадкоємців, яких в ХІІІ столітті з легкістю розбили монголи.

На думку німецького соціолога Макса Вебера, харизматичні лідери можуть закріпити свою владу в країні або шляхом звичайного права (як в монархії) або через закон (як у сучасній демократії). Щоб забезпечити перехід влади з рук у руки, монголи мали особливий звичай: коли їх лідер помирав, при цьому обов'язково повинні були бути присутніми всі члени сім'ї. Випадкове подія змінила монгольський уклад, що і розпочало історію Європи, а заодно і Америки.

Ні одна європейська армія того часу не могла протистояти навалі Азії. Але трапилося так, що через смерть одного з родичів у розпал важливої битви монгольського хана Батия раптово викликали в столицю Монголії. Принципи правонаступництва ніколи не виключають таких випадковостей, які можуть поставити під загрозу розвиток або навіть саме існування держави. Монгольська навала більше не змогла поширитися в Європу.

До недавнього часу здавалося, що Китай стоїть на порозі впровадження надійної системи правонаступництва, що чітко визначає межі та повноваження влади. І як виявилося, китайські лідери забули уроки великих азіатських завойовників. Минулого місяця китайський гарант Сі Цзіньпін і парламент змінили законодавство, ввівши довічний президентський термін. Тепер китайці, як і росіяни, більше стурбовані смертю однієї людини, ніж існуванням системи.

Новини за темою

Досі здавалося, що великі держави Євразії рухаються в напрямку сучасних демократичних принципів правонаступництва. Але з'ясувалося, що спадщину комуністичних часів, головним недоліком існування яких була відсутність правонаступництва, починають переосмислювати. У ХХ столітті революціонери комуністичних Росії і Китаю уникали проблеми правонаступництва, запевняючи народ, що вони є не правителями, а зачинателями світової революції, яка обов'язково переможе після того, як їх країни зазнають певних соціальних трансформацій. Ленін, Сталін і Мао стали лідерами, переконуючи, що вони бачать майбутнє (а заодно ліквідуючи інакомислячих супротивників). Як тільки революційність СРСР дещо притихла, Леонід Брежнєв прийшов до влади і пообіцяв товаришам, що нікого з них не буде вбивати — а заодно і не дасть вбити себе. Це стало початком періоду стагнації (а також юності Путіна), що згодом призвело до розвалу СРСР.

Вступаючи в третє десятиліття свого владарювання, Путін прагне поширити російське болото стагнації на весь світ. Щоб росіяни повірили в те, що альтернативи фейковій демократії не існує, вони повинні зрозуміти, що справжня демократія неможлива в принципі ніде. Тому російська підтримка радикальних антидемократичних рухів в ЄС і США — це прямий наслідок провалу демократії у власній країні.

Демократія — це така процедура, яка дає громадянам відчуття стабільності в країні. Без принципу правонаступництва, завдяки народному невдоволенню недоліки окремих правителів стають все більш помітними. У демократичному суспільстві ми можемо перекласти свої помилки на плечі тих, за кого голосували — а заодно і тих, кого згодом можемо скинути.

У світі, де президент США захоплюється Путіним, Сі і жартує про перспективи довічного лідерства — практичні переваги демократії ще ніколи не були такими привабливими.

Тімоті Снайдер

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини партнерів

Загрузка...