Дефолт в Україні: Чого не врахував Коломойський?

Дефолт в Україні: Чого не врахував Коломойський?
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Тема дефолту – це як тінь батька Гамлета, яка постійно переслідує український політикум усі останні п'ять років. Давно минули ті часи, коли Україна вирішувала свої проблеми, не залучаючи кредити МВФ. Та й часи, коли кредити брали, але так, на розвиток, теж у минулому. У такому форматі нашій країні хоча б вдавалося відстоювати свій економічний порядок денний. Хоча питання до розвитку були.

Велику частину кредитів, які приходили до нас звідусіль, витрачали вкрай неефективно, але це не зупиняло зовнішніх кредиторів. А чому б і не кредитувати? Є в банківській практиці такий вид кредитування: "Спасибі, що ви не повернули наш кредит". Це коли клієнт з дурного розуму бере в борг, наприклад, мільйон на короткий строк і під драконівський відсоток, прекрасно усвідомлюючи, що не може погасити позику.

А в заставу віддає свої активи, які навіть з величезним дисконтом можна продати на ринку за суму в десятки разів більшу, ніж тіло кредиту. Україна як постійний клієнт має справді унікальні активи. І як тут не дати їй у борг, прекрасно розуміючи, що може і не віддати. Зате є що взяти в рахунок оплати заборгованості. Для реалізації відповідного плану достатньо мати лояльного міністра фінансів на етапі нарощування й обслуговування боргового навантаження і лояльного президента на етапі погашення активами.

Новини за темою

Сьогодні в Україні старі добрі олігархи тихо курять у кутку, перманентно визираючи зі своїх схронів, під час коротких пауз, які переривають спільний фронт західного тиску, в першу чергу із США. По-справжньому рулить політикою в Києві лобі інвестиційних банкірів. Тут застосовують доволі просту арифметику. На погашення внутрішніх і зовнішніх боргів цього року Україна витратить приблизно 460 млрд грн.

Чому приблизно? Та тому, що нарощування боргів, особливо в короткостроковому сегменті (3 і 6 місяців), триває, причому як у гривні, так і в іноземній валюті. "Усі прапори будуть у гості до нас". Піратські прапори міжнародних фондових спекулянтів.

Тут є і акули на кшталт Сороса з його "політичними пташенятами", і риби-прилипали поменше, наприклад місцева навколополітична тусня, і відомі політичні лідери, які за допомогою операцій з державним боргом відмивають брудні гроші та малюють потрібні цифри в електронних деклараціях, для підтвердження звичного рівня життя з садівниками, стайнями і псарнями.

Створено рентний механізм, коли вкладення в ОВДП не оподатковуються. Усе правильно. Навіщо працювати і вкладати в реальний сектор економіки, коли можна заробляти на бюджеті 20% річних у валюті. Адже в умовах стабільної національної грошової одиниці будь-яка гривнева прибутковість дорівнює валютній. Україна – це клондайк для спекулянтів і політичних шулерів.

Диспропорції у нас просто жахливі: найстабільніша валюта у світі й при цьому найвища регіональна інфляція. Облікова ставка НБУ вдвічі перевищує індекс споживчих цін. Тоді, коли у країнах-сусідах, таких як РФ, Грузія, Білорусь, Молдова, облікові ставки центральних банків перебувають у діапазоні 4-6%, а в розвинутих країнах подейкують про початок ери від'ємних процентних ставок, у нас облікова ставка НБУ становить 17,5%.

Такі штучні параметри закладають у фінансову модель зовсім не випадково. Головна мета – створити центр спекулятивного заробітку на державних фінансах. На кону 460 млрд грн тільки в цьому році, а це еквівалент 17 млрд дол. Реальна сумарна вартість активів кількох українських олігархів є істотно нижчою. Цим і пояснюється зростання ролі лобі інвестиційних банкірів у нашій країні, які призначають міністрів і планують те саме зробити аж з парламентом.

У цьому контексті заява Ігоря Коломойського про можливість дефолту, яка пролунала під час інтерв'ю виданню Financial Times, може означати і порушення червоних ліній, і розірвання шаблону щодо політичної конкурентної боротьби.

У сучасному політичному тераріумі дуже важливо, коли президент має авторитетну людину, котра може озвучити контроверсійну думку, яку, з одного боку, всі будуть ототожнювати з чинною владою, а з іншого – її завжди можна легко дезавуювати, представивши це як приватну думку окремої людини, котра не має владних повноважень.

Тут можна розглядати всілякі варіанти. Якщо тему дефолту правильно подати, вона може подарувати партії "Слуга народу" додаткові 5-10% голосів на парламентських виборах. Але тут є і свої ризики. У лобі інвестиційних банкірів є потужна прокладка аля-фейсбучних ломів, які будуть рвати пащу, доводячи шкоду дефолту для країни та економіки і лякаючи курсом гривні "80". Тут усе закономірно: клієнти прагнуть відбити свої гроші з обумовленими відсотками.

Саме тому, щоб правильно подати тему дефолту і розвитку ідеї Коломойського, уже тепер важливо говорити про те, що 460 млрд грн, виділених на погашення боргів, правильніше було б направити на структурні реформи і прискорення темпів економічного зростання для подолання бідності й уповільнення темпів трудової міграції.

З іншого боку, у стані Зеленського вже спробували відмежуватися від заяв Коломойського, і головний вождь стану Дмитро Разумков навіть заявив про те, що дефолт - "це малоймовірний шлях, і навряд чи Україна зможе ним піти". Щоправда, цю тезу він також представив як особисту думку. Хоча й застосував слово "малоймовірний" замість "неможливий".

Отже, маємо два субъективи та жодного об'єктиву у вигляді державної позиції. Правда, прояснення обіцяють під час переговорів Зеленського та МВФ. Таким чином, тут цілком може бути реалізовано варіант підвищення котирувань Зеленського як політика, котрий може піти наперекір навіть самому Коломойському та який є єдиним оплотом і надією для зовнішніх кредиторів.

Підвищувати ставки перед важливими зустрічами – агресивна тактика, пов'язана з ризиками, адже у світі такі дії можуть сприйняти буквально з відповідними наслідками для країни.

Третій варіант: у світлі запланованого аудиту за оцінюванням ефективності використання допомоги ЄС, виділеної Україні, уже сьогодні відомо щодо невтішних результатів цієї перевірки, яка виявить усю безперспективність моделі взаємодії Заходу та України у форматі фінансування корупційної надбудови, коли за гроші європейських платників податків звичайні українці стають чомусь біднішими.

В Європі вже зрозуміли, що поливати корупційний пісок – марно витрачати воду і час. Тобто вже тепер у Києві знають, що грошей восени не буде, і краще подати цю новину як добровільне рішення чинної влади, щоб не втратити реноме в очах виборців.

Ну, і не можна скидати з рахунків такий варіант, як бажання олігархів повернути систему управління країною до формату початку нульових, а для цього треба шуганути лобі інвестиційних банкірів і визначити для них новий центр ухвалення рішень.

Найбільш конспірологічний варіант – це створення психологічної зв'язки між темою дефолту і конфліктом РФ зі США. Говорячи про необхідність списання боргу, Коломойський заявив, що така необхідність обумовлена втратами України внаслідок розгортання геополітичного конфлікту: "Це ваша гра, ваша геополітика… Вам не до України. Ви хочете нашкодити Росії, а Україна - просто привід", - ось витяги з інтерв'ю. У такому варіанті борг=війні і дефолт=миру.

Хоча, напевно, не варто обмежуватися одним із зазначених вище варіантів. Робочими можуть бути одночасно кілька, а може і всі одразу.

Новини за темою

Але тут має бути одна важлива поправка: роблячи заяви щодо повернення контролю над "ПриватБанком", Коломойський, швидше за все, має зовсім інші бізнес-цілі. Точно так само, говорячи про дефолт, можливо, маються на увазі більш приземлені тактичні, а не стратегічні завдання.

Останню тезу можна сприйняти з жалем, адже Україна дійсно потребує референдуму щодо таких питань, як конституційне обмеження розміру внутрішнього і зовнішнього боргу, встановлення ефективних механізмів контролю за ним, а також щодо необхідності відмови країни від погашення боргів на умовах кредиторів, включаючи сумнозвісні вимоги платити кредиторам 40% приросту ВВП у разі економічного зростання країни аж до 2040 року.

Якщо ми не хочемо повторити долю Румунії часів Чаушеску, коли перед країною було поставлено завдання погасити борг до останнього цента, внаслідок чого народ просто впав у прірву злиднів, нам потрібен новий план реструктуризації боргів на 50 років під 2-3% річних.

А для цього важливо на референдумі показати консолідацію суспільства і влади та вийти на консенсус із кредиторами, захищаючи тим самим свої національні інтереси. Як це зробили ісландці на референдумі в 2011 році, відмовившись виплачувати компенсацію іноземним кредиторам, гарантовану державою. У результаті Ісландія першою в Європі повернулася на докризовий рівень розвитку і сьогодні є найбільш сучасною категорією економіки творчого типу.

Єдина умова – тему дефолту треба ініціювати паралельно з новою Конституцією, що підсилює інституційний розвиток країни, і пакетом структурних економічно реформ, на які й буде витрачено заощаджені гроші.

Програма реструктуризації та новий Основний закон мають стати предметом обговорення на всенародному референдумі, а пакет структурних реформ - розроблено на підставі стратегічних цілей розвитку країни, а не інтересів кредиторів зі знецінення наших внутрішніх активів. Як написав китайський економіст Джа Вайфу у своїй книзі "Пошук процвітання".

Як ринки, що розвиваються, можуть піднятися? Держава має вирівнювати провали ринку і проводити швидкі структурні реформи, посилюючи роль високотехнологічних виробництв, але які спиралися б на вже сформовані базові галузі економіки. Простими словами, необхідно замінити "вашингтонський консенсус" на "пекінський", одночасно відмовившись від статусу "східноєвропейського Сомалі", ставши "східноєвропейською Ісландією". "Країною-островом" суверенної політики.

Інакше, коли дефолт не буде супроводжуватися інституційним посиленням і структурними реформами, зекономлені на боргових виплатах гроші будуть банально вкрадені майбутнім урядом, і вже через рік-два ми знову попросимо дати в борг, але вже ніхто не дасть….

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>