Далі терпіти тупих і жадібних топ-чиновників і депутатів просто не можна

Володимир Зеленський переміг, але чи втримає владу після 21 липня нинішнього року? Адже що далі затягується у нас розв'язка драматичних в усіх аспектах президентської та парламентської кампаній, то з більшою ймовірністю слід очікувати виконання найпохмуріших соціально-економічних прогнозів. Чи не тому, бачачи, що нічого не виходить у нової влади в розв'язанні збройного конфлікту та реформуванні монопольно-олігархічної економіки, політичні партії почали готувати свої нові мирні плани, зокрема щодо Донбасу, а також пропонувати програми та стратегії розвитку українського ринку?

Далі терпіти тупих і жадібних топ-чиновників і депутатів просто не можна
З відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Володимир Зеленський переміг, але чи втримає владу після 21 липня нинішнього року? Адже що далі затягується у нас розв'язка драматичних в усіх аспектах президентської та парламентської кампаній, то з більшою ймовірністю слід очікувати виконання найпохмуріших соціально-економічних прогнозів. Чи не тому, бачачи, що нічого не виходить у нової влади в розв'язанні збройного конфлікту та реформуванні монопольно-олігархічної економіки, політичні партії почали готувати свої нові мирні плани, зокрема щодо Донбасу, а також пропонувати програми та стратегії розвитку українського ринку?

Такий небезпечний розвиток подій, безумовно, не може залишати байдужими до подій в економіці та на сході України великих політиків й олігархів.

І вже відкрито, наприклад, вчора, 6 червня, на з'їзді партії засновник "Опозиційної платформи - За життя" Юрій Бойко заявив: "Програма нашої партії є простою і зрозумілою: ми об'єдналися для миру в Україні. Ми запровадимо мораторій на питання, які розколюють наше суспільство, об'єднаємо українців від сходу до заходу, від півночі до півдня, ми повернемо мир на Донбас. Україна виконає мінські домовленості, а Донбас отримає автономний статус у складі України. Ми ухвалимо закони про амністію, про вибори і закон про вільну економічну зону на Донбасі".

Ну, і що на це скажуть партії Володимира Зеленського та Петра Порошенка?

Новини за темою

Так, для українського суспільства порушився нормальний перебіг життя. І на що тепер країні спертися? Де ця опора для України?

Можливо, вдасться спертися на новий план завершення війни на сході України від Леоніда Кучми, а також на нову фінансову підтримку США та Євросоюзу для проведення структурних економічних реформ?

Але далі терпіти тупих і жадібних топ-чиновників і депутатів вже не можна. І якщо без емоцій, з холодним розумом задуматися, то доведеться визнати, що процес розколу наших національних еліт перед достроковими виборами в Раду все-таки закінчився.

Думаю, вже ні в кого не залишилося сумнівів, що відбудеться масова зміна депутатського корпусу: найімовірніше, щонайменше 60-65% нових облич, які раніше не були законодавцями, увійдуть до Верховної Ради 9-го скликання.

Справді, нині в суспільстві є величезний запит як на нові обличчя в політиці та нову якість політичної діяльності, так і на формування еліти державників, а не рвачів і зрадників.

На жаль, влада, яка йде, не хоче цього зрозуміти, їхня жадібність і тупість, як і раніше, заглушає здоровий глузд і почуття міри.

Однак терпіння людей загрожує дією. Так і наші західні партнери в Брюсселі та Вашингтоні наполегливо продовжують вимагати від влади виконання домашніх завдань з реформування ринків та подолання корупції.

Ось чому сьогодні майже кожне ключове рішення команди Володимира Зеленського – це фактично стрибок через прірву.

У зв'язку з цим нагадаю, як зовсім нещодавно буквально штормову хвилю обурення у прихильників Петра Порошенка та Андрія Парубія викликали судження підприємця Бориса Шефіра (щоправда, він також брат першого помічника президента Володимира Зеленського) щодо необхідності внесення змін до закону про українську мову.

Також зауважу, що партія "Слуга народу" вибрала своєю ідеологією лібертаріанство (до речі, Лібертаріанська партія США в плані економіки найбільш близька до Республіканської партії Дональда Трампа), відповідно вони мають намір відстоювати свободу вибору і далі скорочувати різні форми державного втручання.

Водночас з кожним новим днем ми бачимо послідовне посилення з протилежного боку "барикад" - Верховної Ради, адже коли держава довго й послідовно виступає як так званий "спаситель", звісно, роль держави сильно зростає.

І це зростання державного впливу, якщо воно потрапляє на певний ґрунт, веде до зростання в суспільстві або лівих, або радикально націоналістичних настроїв.

Проте в Україні проти цього проголосувало 73% виборців! На жаль, у нас національна система цінностей ще не оформилася в ідеологію, яку Україна могла би винести для Євросоюзу як головний мотив своїх дій.

Тому керівники Євросоюзу нам і дають ще щонайменше 10-15 років на цю домашню роботу. Зокрема, щоб у злодійкуваті політики якнайшвидше позбутися однозначної мети – збагачуватися при владі, вибудовуючи різні корупційні схеми.

Звісно, це вже дуже глибоко засіло в голови українських корупціонерів і казнокрадів (на підсвідомому рівні).

Тому вони і наші західні партнери мають різні цінності, різні погляди на світ, взагалі різні погляди на політику і виборця. Врешті-решт, на сенс життя.

Проте лідери Євросоюзу і Сполучених Штатів продовжують, на відміну від РФ, демонструвати добру волю до співпраці, а Москва, навпаки, запровадила проти нас енергетичні санкції.

Ба більше! Як показали два останні дні, 4 і 5 червня, в Брюсселі президент Володимир Зеленський зміг зустрітися з усім вищим керівництвом Євросоюзу і НАТО.

Все говорить про те, що ми повинні продовжувати свій рух до ЄС – там підтримують територіальну цілісність України та шлях країни до миру, до економічного зростання та подолання корупції.

А ось Росія (на відміну від наших європейських партнерів) з 1 червня задіяла нові санкції проти України, різко знизивши постачання дизпалива і скрапленого газу.

Ну і ймовірність повного припинення поставок російського газу з 1 січня 2020 року також дуже висока, як це вже було в січні 2009 року, що може викликати справжню кризу, зокрема й політичну.

Мабуть, вирішили апробувати на нас небезпеки і жахастики газової кризи. На жаль, події можуть розвиватися за найнесподіванішим і найнегативнішим сценарієм.

Новини за темою

Відповідно, почали швидко повертатися страхи на український ринок. Чи не тому глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв на виконання ухваленої Кабміном постанови повинен зменшити визначену ним на червень 2019 року ціну на газ для населення в 6299 грн за 1000 кубометрів на 800-900 грн?

Але знаючи характер норовистого Андрія, в уряді поспішили заявити про створення міжвідомчої групи для перевірки формули встановлення ціни на газ з боку "Нафтогазу" й уточнили: "Будемо досліджувати разом з депутатами фактичні витрати "Нафтогазу" на природний газ для потреб населення".

Панове, а що ви до цього робили? Боюся, що ці експерименти можуть мати погані наслідки. Тож картина в українській політиці і загалом на українському ринку перед 21 липня, якщо можна так сказати, світла, як кинджал!

У ці дні як у національній політиці, так і в економіці, - як на війні. Ідеологічний або фінансовий удар може відбутися миттєво, політичний лідер навіть його може й не помітити.

І на наших очах нині відкриваються обставини великих зрад за великі гроші та високі посади.

Що ж, напередодні переформатування АП, Верховної Ради і формування нового складу Кабміну найбагатші люди України продовжують ділити між собою місця на олімпі.

Чи витримають все це терплячі українці та наші західні партнери?

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>