У чому небезпека можливого обвалу українського боргового ринку

У чому небезпека можливого обвалу українського боргового ринку
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Як влаштована сьогодні емісія гривні? За великим рахунком – під купівлю українських державних облігацій. А що визначає емісію, наприклад, облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)? Питання, звісно, цікаве і вимагає відкритої відповіді й начистоту.

Розкриваючи це ключове питання, ми стикаємося з класичною фінансовою пірамідою. Зокрема, під час підготовки держбюджету-2018 найважливішою статтею витрат і щонайменше на два наступних роки була і буде стаття обслуговування раніше взятих зобов'язань. Це фактично переноситься на план щодо емісії нових зобов'язань, тобто Мінфін України випускає все нові й нові державні облігації, щоб розрахуватися за старими боргами. А значить, наші фінансові власті будують фінансові піраміди, засновані на піраміди ОВДП. Відповідно, вже цьогоріч (2018) за несприятливих умов є можливим обвал національного боргового ринку.  

Новини за темою

Гадаю, ні в кого з експертів й аналітиків не залишилося сумнівів, з чим тепер сидять держбанки і НБУ. З величезними "плечима" у цих фінансових пірамідах. І не дай боже, якщо почнеться обвал на ринку облігацій, всі ці піраміди полетять до біса, як у кризовому 2008 році. Судіть самі. Перший жахастик, державний борг на червень 2018 року, склав 76,3 млрд дол. (з цієї суми 60%, або 47,2 млрд дол., – зовнішні запозичення, куди входить 9,6 млрд дол. гарантованого державою боргу, а інше – прямий борг України у вигляді єврооблігацій); у національній валюті – зобов'язань на 625 млрд грн (це теж ОВДП), що становить 30% загального боргу, з яких більш ніж половина, а саме 56%, – у власності НБУ, позаяк до 2016 року НБУ фінансував "дірки" у держбюджеті, викуповуючи ОВДП Мінфіну, державних банків і "Нафтогазу". Саме така прихована емісія гривні вела до загострення дисбалансів і зрештою до нових витків інфляції і девальвації гривні.

Другий жахастик, близько третини ОВДП, або 36%, – у власності держбанків, левову частку яких було спрямовано на докапіталізацію банків; інший обсяг державних облігацій, або 8%, тримають приватні комерційні банки, фізичні та юридичні особи, а також нерезиденти. Про що свідчать ці неупереджені й лячні цифри? Про те, що фінансові власті планують і розміщують все нові й нові емісії гривні та ОВДП. Ну а наші громадяни давно і не один раз на собі відчули, як будь-яка фінансова піраміда рано чи пізно, але неминуче саморуйнується. Недовго залишилося чекати, коли ми з цими емісіями держоблігацій і гривні вийдемо за межі стійкості. Відповідно, ми, платники податків, не зможемо розрахуватися за всіма борговими зобов'язаннями.

Адже більше й більше зобов'язань – більше емісій. Цей небезпечний тренд чітко бачать інвестори. Тому цього тижня попит на ОВДП у гривні впав до мінімуму. Мінфін на первинних аукціонах 21 серпня задовольнявся лише зростанням попиту на найкоротші - 6-місячні - доларові ОВДП зі ставкою процентного доходу 5,95% річних (було залучено 85,4 млн дол. проти 50,3 млн дол. тиждень тому). Щоправда, кількість заявок знизилася до 13 в порівнянні з 19 минулого тижня. Ну, а на гривневі держоблігації, навіть на найкоротші, 4-місячні, попит різко впав до 26,8 млн грн, хоча минулого тижня було розміщено на загальну суму 1,076 млрд грн, також на річні ОВДП попит знизився з 3,2 млн грн до 2,4 млн грн. Але ж процентні ставки прибутковості залишалися на колишніх рекордно високих рівнях: за 4-місячними ОВДП – 18% і за річними облігаціями – 17,9%.

Для фахівців фінансового ринку стає абсолютно очевидним той факт, що емісія ОВДП, як система, увійшла в режим із загостренням, за яким може настати вельми небажаний результат – саморуйнування. Своєю чергою підлити масла у можливе вогнище може й наша банківська система, яка вже ледь справляється з обслуговуванням дуже дорогих пасивів (наприклад, тих же депозитів під 18-20%). Дивіться, у малого та середнього бізнесу, що кредитується в комерційних банках, прибутковість ну, в когось 12%, у когось - 15%. Проституція, зброя тощо – це не в рахунок. Тому цілком логічно очікувати в найближчій перспективі, що в банківському секторі настане касовий розрив.

Безумовно, всі ці підвищення облікової ставки НБУ, тарифів і цін на енергоресурси, окремих податків тощо дуже боляче б'ють по малому і середньому бізнесу. А далі – хвиля корпоративних дефолтів і неможливість обслуговування банківських кредитів. Відповідно, платоспроможність населення не зростає, навпаки, швидко падає в умовах девальвації гривні та двозначної інфляції. Що в цих умовах робить бізнес? Насамперед намагається всі ці підвищення податків, ставок за комерційними кредитами, тарифів і цін на енергоресурси перекласти на українського споживача.

Так, фінансові власті нині створили умови для українських банків: гуляй – не хочу! Ба більше, збільшили розмір валютної позиції, створивши ще більш сприятливі умови для валютних спекуляцій, що робить і зовсім невигідним кредитування українського виробника. А покірливому і терплячому споживачеві треба готуватися до чергового удару по своєму гаманцю через касовий розрив у банківській системі. Ось чому практично вся українська еліта "сидить" у доларі США, побоюючись інфляції і девальвації, а також очікуючи обвалення українського ринку держоблігацій. Наш істеблішмент прекрасно розуміє, що практика роботи фінансових властей говорить про одне: якщо хочете зберегти заощадження, гривні у вас не має бути.    

Взагалі нічого, номінованого у гривні. Так, ще раз повторю: якщо хочете зберегти накопичення з горизонтом в рік, два, три, гривні в принципі у вас не має бути. Ось і сьогодні, 23 серпня, НБУ встановив такі курси основних валют щодо гривні: у порівнянні з курсом долара попереднього дня вартість "американця" збільшилася на 18 коп. і досягла 27,88 грн, євро виріс на 52% - до 32,39 грн. Далі на самому початку осені Нацбанк пробиватиме 28 грн. Ну, і заради інтересу порахуйте на дозвіллі, скільки втратила своєї купівельної спроможності впродовж останніх кількох років гривня і яка частина населення взагалі втратила всі свої заощадження.

Нарешті, мій прогноз: будь-який вибух (або ОВДП, або корпоративних облігацій) викличе потужний ефект втечі в якість і на просіданні українських ринків отримаємо дуже потужний відтік капіталу з країни. Простіше за все Міжнародному валютному фонду спровокувати у нас такий вибух. Питання тільки в часі, коли почнеться падіння ринку облігацій. Якщо це падіння почнеться, то всі побіжать з високодохідних державних облігацій і ми отримати різке падіння нашого боргового ринку, а також сильну девальвацію гривні. Отже, без кредиту МВФ вже цьогоріч є можливим найгірший сценарій, коли почнеться обвал ризикових активів і насамперед гривневих ОВДП.

Олександр Гончаров,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів