Чим будемо розраховуватися з боргами: майном ГТС, землею чи ліберальними законами?

Чим будемо розраховуватися з боргами: майном ГТС, землею чи ліберальними законами?
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

До початку цієї зими в Україні в одній точці зійдуться одразу декілька негативних факторів. І хоча коаліція парламентських фракцій і новий склад Кабміну до цього часу будуть сформовані, однак назріє соціальний протест через дуже серйозні проблеми в економіці країни. Усе логічно, нічого дивного для країни, територію якої Захід та РФ перетворили на полігон для випробування сучасних універсальних методів ведення гібридної війни. Про що останніми днями, наприклад, красномовно свідчать рішення Парламентської асамблеї Ради Європи та підсумки саміту G20 в Осаці.

Новини за темою

При цьому прірва між нашими і розвинутими ринками США, країн ЄС, Китаю тільки зростає. Не відомо також, коли Кабмін Володимира Гройсмана запустить виробну економіку і перестане всюди позичати в кредит? Судіть самі, з початку 2019 року влада, яка йде, на кожного з нас накинула ще по 4100 грн боргу. Шоковані? Так точно, вперше Мінфін нас "обрадував" своєю граничною відвертістю про те, що з початку 2019 року Україна позичила 182 млрд грн (!). Якщо поділити цю суму, то вийде, що кожен українець має ще віддати по 4100 грн. Взагалі, в Кабміні залишилися розсудливі люди? Ну і нагадаю: у найближчі два з половиною роки Україні потрібно виплатити валютних боргів понад 20 млрд дол. (це вже перевищує нинішній обсяг золотовалютних резервів НБУ)! Візьміть у руки калькулятор і порахуйте, скільки це в гривнях... Неймовірно? Володимир Гройсман, у вас голова не паморочиться від успіху?

І якщо резюмувати всю ту критику, яку озвучують експерти під час різних ток-шоу на адресу уряду, а тепер стріли полетіли і в бік команди президента Володимира Зеленського, то переважно це, по-перше, відсутність лідерства, по-друге, корупція, яка досі є, і колишня лояльність до злодійкуватих чиновників, нарешті, по-третє, очевидна некомпетентність молодих політиків. І найгірше те, що наші політики не вміють вести витончену гру зі своїми західними партнерами, вони нічого не пропонують лідерам Євросоюзу, США і Китаю для взаємовигідного співробітництва.

Але ж для цих країн Україна могла б стати запасною територією в системі міжнародного поділу праці, а також створити в Києві для великого іноземного капіталу міжнародний Інвестиційний хаб з Універсальною біржею. Новій владі треба зрозуміти, що подальша бездіяльність – це і безвідповідальність, і інфантильність. Саме тому в багатих країнах ЄС та Північної Америки вони неприйнятні, оскільки в них інші цінності та інші виклики. І, на жаль, прірва між нами тільки зростає. Щоб її зменшити, провідні експерти та аналітики готові всіляко допомагати команді Зеленського, але і вони мають сказати, що їм треба. Але тільки без гасел популістів.

Новини за темою

Справедливості заради треба визнати, що серед "слуг народу" все ж є цілком розсудливі люди. Так, наприклад, Національна інвестиційна рада створить реєстр інвестпроектів, про це повідомив заступник голови Офісу президента Олексій Гончарук. Зокрема, він зазначив: "Одним із перших завдань буде створення інвестради, щоб суспільство знало, над чим працює держава… Ми в інвестиційній раді спробуємо як мінімум зробити більш доступною інформацію для тих, хто захоче чимось подібним займатися". Також буде забезпечено належне адміністрування окремих інвестиційних проектів, щоб інвестори, які заходять в Україну, відчували підтримку. Так, ідея хороша, з такими рішеннями можна завойовувати тисячі інвесторів. І теоретично все красиво, а як буде на практиці?

До того ж попереду маячить фінансова криза, і думаю, нині президент Зеленський з молодою командою, найімовірніше, вже опинилися в пастці. Це чудово розуміють і на Заході, і в Росії. Думаю, вони розігрують кілька сценаріїв, жоден з яких нам не допоможе. Як не гірко це визнавати, але найбільша проблема України в тому, що тягар ухвалювати ключові рішення несуть на собі політики, які не здатні це робити. Досі нові політичні лідери не хочуть поділитися з суспільством своїм баченням розвитку економічної ситуації в Україні навіть до кінця поточного 2019 року. Так, Володимир Зеленський за мир на Донбасі та має намір повернути Крим. Але що для досягнення цих цілей потрібно зробити?

Нам-то вже відомо, хто в чотирнадцятому році дуже жорстко зіграв проти Януковича, Ахметова і Фірташа. А постраждали в першу голову пересічні жителі Донбасу і в цілому держава Україна. Також тепер зрозуміло, чому не вдалося просунутися у вирішенні збройного конфлікту згідно з мирним планом щодо Донбасу, підготовленим ще в 2015 році під керівництвом канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Франсуа Олланда. До всього цього збройний конфлікт на сході країни став згодом усе більше обростати ганебними деталями і фактами з корупційних фінансово-економічних сфер з подробицями з "вугільними" чи "енергетичними" грошима. За великим рахунком нічого особистого, звичайний український політичний бізнес, який діє за принципом: сьогодні буде гірше, ніж учора, але тішить те, що краще, ніж завтра.

Що робити? Переконаний, ініціативу щодо вирішення ключових проблем Донбасу і закінчення війни треба брати самим мешканцям Донецької та Луганської областей, які виїхали і залишилися на підконтрольних територіях (все одно родичі, знайомі, місцеві підприємці зустрічаються, спілкуються і думають, як змінити ситуацію на краще).

По-перше, після завершення дострокових виборів до Ради слід внести зміни і доповнення до закону про реінтеграцію Донбасу.

Новини за темою

По-друге, підготувати концепцію Комплексної підтримки малого та середнього бізнесу Донбасу з наданням податкових канікул, мораторієм на перевірки органами контролювання, забезпеченням доступу МСБ до державних і міжнародних програм пільгового фінансування.

По-третє, створити Державний фонд підтримки малого інноваційного бізнесу Донбасу, що дозволить суттєво вирішити в регіоні проблему зайнятості та застарілої структури місцевої економіки, перш за все в мономістах.

Ну і, звичайно, в ці дні суспільству особливо не вистачає державної ідеології. А без неї неможливо зрозуміти, які влада має стратегічні цілі та орієнтири майбутнього суспільно-економічного розвитку України. Яку ми хочемо побудувати соціально-економічну модель у глобальній системі міжнародного поділу праці? Чи буде поставлено на чолі реформування людський капітал? І проект держбюджету-2020, який треба представити до 15 вересня поточного 2019 року, новому складу Кабміну знову доведеться підганяти під економічні реалії, які постійно погіршуються.

Можливо, десь у жовтні буде зрозуміло, що і його звести ми не зможемо. Навіть за цього курсу гривні, який, на жаль, для бюджету, продовжує зміцнюватися, а економіка країни живе не за коштами і фінансується завдяки розпродажу держактивів, кредитів донорів і позикових коштів від розміщення держоблігацій (ОВДП). Ось і очевидне запитання до президента, чим будемо розраховуватися зі своїми боргами? Майном ГТС, землею чи ліберальними законами? Не знаючи чіткої та правильної відповіді, нас можуть чекати неприємності з різних сторін. Можна пробити і саме дно. Тому, панове з партії "Слуга народу", час уже озвучити відповіді на ці запитання, і обов'язково згадайте сучасну історію: при складанні військових, економічних і політичних ризиків неминуче відбувався соціальний вибух.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Асоціації учасників ринків капіталу

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>